Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
"14" лютого 2014 р. Справа № 906/1522/13.
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді: Машевської О.П.
за участю секретаря судового засідання Смиковського В.П.
Розглядаючи заяву ТОВ "Корал" Довбиський фарфоровий завод від 23.01.14р. про розстрочку виконання рішення господарського суду від 21.11.2013р. у справі
За позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинські Шляхи" (с.Майстрів, Новоград-Волинський район, Житомирська область)
До: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Корал" Довбиський фарфоровий завод" (смт. Довбиш Баранівського району Житомирської області)
про розстрочку виконання рішення суду
В засіданні суду 11.02.14 року оголошувалась перерва до 14:30 год. 14.02.14року.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 21.11.2013р. позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Корал" Довбиський фарфоровий завод" на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинські Шляхи" борг на загальну суму 446552,59 грн. та розстрочено його виконання на 2 місяці.
10.12.2013р. господарський суд видав наказ на примусове виконання рішення суду.
23.01.2014р. до господарського суду Житомирської області надійшла заява боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Корал" Довбиський фарфоровий завод про надання розстрочки виконання рішення господарського суду від 21.11.13р. строком на 6 (шість) місяців.
Ухвалою від 23.01.2014р. господарський суд прийняв до розгляду заяву боржника ТОВ "Корал" Довбиський фарфоровий завод про надання розстрочки виконання рішення господарського суду від 21.11.13р. строком на 6 (шість) місяців, вжив заходи по підготовці заяви до розгляду згідно резолютивної частини ухвали суду.
Представник боржника в засіданні суду 14.02.14року вимоги заяви про надання розстрочки виконання рішення суду від 21.11.13р. підтримав з підстав, у них викладених, просить суд її задовольнити. На виконання вимог суду надав витребувані докази.
У відзиві на заяву боржника стягувач проти надання розстрочки виконання рішення суду заперечує, посилаючись, серед іншого, на те, що в період наданої судом розстрочки виконання рішення суду боржник останнє не виконав, тоді як мав можливість для проведення розрахунку, а за скрутне фінансове становище підприємства стягувач відповідальності не несе.
В засіданні суду 14.02.14року представники стягувача виклали додаткові письмові та усні заперечення проти доводів боржника, в тому числі, в частині поданих ним документів на підтвердження як скрутного фінансового становища боржника, так і реальної можливості отримання коштів від дебіторів останнього.
В ході розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду суд ознайомився з матеріалами виконавчого провадження № 41278238, відкритого ВДВС Баранівського РУЮ з примусового виконання наказу господарського суду у цій справі.
Господарський суд, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін виконавчого провадження, дослідивши наявні у справі докази, прийшов до висновку відмовити у задоволенні заяви боржника ТОВ "Корал" Довбиський фарфоровий завод про надання розстрочки виконання рішення господарського суду від 21.11.13р. строком на 6 (шість) місяців, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 115 Кодексу рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом № 606.
Господарський суд, приймаючи рішення у цій справі, скористався правом розстрочити його виконання строком на два місяці.
Приймаючи за основу правову позицію Конституційного Суду України, викладену у Рішенні від 13.12.2012 № 18-рп/2012 про відстрочення виконання судового рішення на певний строк, господарський суд виходив з того, що розстрочка виконання рішення суду має відповідати принципу верховенства права, який дає можливість приймати рішення з врахуванням загальних принципів права: добросовісності, розумності, та справедливості (ст. 3 ЦК України) та здійснюватися у випадках і на підставі, визначених законом.
Господарський суд, розстрочивши виконання рішення суду, забезпечив боржнику реальну можливість його виконання.
Однак боржник не виконав рішення суду у спосіб та порядку, що у ньому визначені, тоді як мав для цього реальну можливість.
Визнавши позов стягувача, боржник не вжив будь-яких активних дій задля добровільної сплати боргу , що мало би своїм наслідком припинення провадження у справі без відкриття в подальшому виконавчого провадження за рішенням суду. Не запропонував боржник стягувачу укласти мирову угоду після відкриття виконавчого провадження. Не скористався боржник також можливістю укладення угоди про перевід боргу на дебітора ТОВ "Церсаніт Інвест" , або ж про залучення кредитних коштів для погашення боргу перед позивачем тощо.
Боржником не доведено, а судом не встановлено існування загрози банкрутства підприємства, а також інших виняткових обставин, які би давали суду підстави розстрочити виконання рішення суду у цій справі.
Оскільки , як вже судом наголошено, розстрочка виконання судового рішення на певний строк, має відповідати принципу верховенства права, який визначає до того ж конституційні основи правопорядку у сфері господарювання (ст. 5 Господарського кодексу України).
Як вимагає частина 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Окрім того, в силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" , суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини про те, що триваюче невиконання значної частини боргу за рішенням суду, винесеним на користь заявника, складає порушення п.1 ст. 6 Конвенції ( п. 43 Рішення від 18 жовтня 2005 року у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" ).
Рішення суду у цій справі виконується в порядку Закону України "Про виконавче провадження"
За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
У п. 24 Рішення від 14 грудня 2006 року у справі " Соловйов проти України" Європейський Суд з прав людини наголосив, що держава є відповідальною за виконання рішення, винесеного на користь заявника, протягом усього виконавчого провадження.
З врахуванням вище викладеного, господарський суд вважає, що боржник має реальну можливість виконання рішення суду у цій справі як добровільно, так і в ході здійснення виконавчого провадження.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 67, 86, 106 та 121 ГПК України, господарський суд, -
1 Відмовити ТОВ "Корал" Довбиський фарфоровий завод від 23.01.14р. у задоволенні заяви за № б/н від 23.01.14р. про розстрочку виконання рішення господарського суду від 21.11.2013р.
Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Суддя ОСОБА_2
Друк:
1 - в справу
2,3 - сторонам ( на вимогу нарочним)