Справа № 815/3194/14
09 вересня 2014 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Цховребової М.Г.
при секретарі судового засідання - Воровіній Т.О.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі клопотання про залишення без розгляду позовної заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про скасування постанови, -
встановив:
З Татарбунарського районного суду Одеської області до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, з урахуванням уточнень адміністративного позову від 02.07.2014 року, про скасування постанови № 58 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.04.2012 року, винесеної першим заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області ОСОБА_3 відносно позивача за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
В судовому засіданні з'ясовано, що через канцелярію суду 08.07.2014 року від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду у порядку ст. 100 КАС України, в якій він, керуючись ст. 99, п.п. 1, 2 ст. 100 КАС України, просить залишити без розгляду даний адміністративний позов з тих підстав, що: у ході позапланової перевірки Інспекцією ДАБК в Одеській області був складений акт перевірки, виданий припис щодо усунення містобудівного законодавства та протокол про правопорушення від 03.04.2012 року, який був надісланий поштою, що підтверджується квитанцією про відправлення; також інспекцією при розгляді адміністративної справи була прийнята постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 58 від 20.04.2012 року, яка була надіслана поштою, що підтверджується квитанцією про відправлення; таким чином у позивача сплив строк щодо звернення до суду та обґрунтовані підстави щодо поновлення строку - відсутні.
Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача з підстав, викладених у позовній заяві щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Представник відповідача в судове засідання не прибув. Відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив, заяви про відкладення судового засідання до суду не надійшло.
Відповідно до ст. 133 КАС України, зокрема, клопотання осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом негайно після того, як буде заслухана думка інших присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала.
Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе розглянути клопотання відповідача за даною явкою.
Заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи в межах розгляду поданого клопотання, суд дійшов до висновку, що дане клопотання відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
На доведення обставин, викладених у клопотанні, відповідачем до нього додано, зокрема, копії фіскальних чеків «Укрпошти» від 05.04.2012 року та від 24.04.2012 року про надіслання Юркул рекомендованих листів за адресою: 68100 Татарбунари, з яких не вбачається вміст відповідних поштових відправлень та чи за належною повною адресою поштові відправлення надіслані відповідачу.
Відповідно до абз. 27 п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
З аналізу зазначеної норми вбачається, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, проте він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача (зазначена позиція узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі № 2091/11/13-11 від 16.11.2011 року).
Поштове відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
З огляду на викладене, належним доказом надіслання поштового відправлення може бути опис вкладення разом із розрахунковим документом.
Крім того, навіть належні докази надіслання поштового відправлення - не є належними доказами його отримання адресатом, такими доказами можуть бути, наприклад, повідомлення про отримання поштового відправлення, конверт із відповідним вкладенням та довідкою поштового відділення про причини повернення поштового відправлення тощо. Іншими належними доказами фактичного отримання будь-якого документа можуть бути, наприклад, розписка про отримання, штамп про отримання, тощо.
При цьому слід зазначити, що на неодноразові ухвали суду про витребування належних доказів фактичного надіслання позивачу та/або отримання позивачем оскарженої постанови - відповідачем станом на час розгляду клопотання не надано.
Наведені у клопотанні доводи та додані до нього докази не доводять обставини щодо дня, коли позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів оскарженою постановою.
Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов до висновку, що клопотання відповідача про залишення даної позовної заяви без розгляду - є необґрунтованим, недоведеним та безпідставним, таким, що не спростовує доводи та докази позивача щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 133 КАС України, зокрема, ухвала про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню протягом судового розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 128, 133, 155, 160, 165, 186 КАС України, суд -
ухвалив:
В задоволенні клопотання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про залишення без розгляду позовної заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про скасування постанови - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
В повному обсязі ухвалу складено 12 вересня 2014 року.
Суддя М.Г. Цховребова
інше
В задоволенні клопотання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про залишення без розгляду позовної заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про скасування постанови - відмовити.