06 березня 2012 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/151/12
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш Віталій Олександрович розглянувши адміністративний позов прокурора Кіцманського району Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі Чернівецької області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В поданому до суду адміністративному позові прокурор Кіцманського району Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі Чернівецької області просить суд стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 4475,31 грн.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, на адресу відповідача було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову. Вказану ухвалу відповідач отримав 23.02.2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Проте зазначеними в ухвалі правами відповідач не скористався.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість перед Пенсійним фондом у сумі 4475,31 грн. Зазначена сума не сплачена у строки встановлені законодавством, а тому вважається простроченою і підлягає стягненню у судовому порядку.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 21). Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи, відповідач з 06.08.2007 року зареєстрований Кіцманською районною державною адміністрацією за №2101, як субєкт підприємницької діяльності (а.с. зв а.с. 8). Згідно Довідки від 28.01.2005 року №31, відповідач з 25.06.1999 року взятий на облік, як платник податків в ДПІ у Кіцманському районі (а.с. 8), та з 02.12.1997 року взятий на облік в органах Пенсійного фонду (а.с. 10).
У зв'язку із сформованою заборгованістю, відповідачу направлено корінець вимоги від 04.11.2011 року № Ф-20, на суму 6159,39 грн. (а.с. 12). Вказану вимогу відповідач отримав 04.11.2011 року, про що свідчить відмітка про отримання на корінці вимоги. Заборгованість також підтверджується карткою особового рахунку єдиного внеску (а.с. 14-15). Вимога у встановлений строк оскаржена не була, заборгованість боржником не сплачена, до органів ДВС для примусового виконання не направлялась.
Таким чином, станом на 01.11.2011 року за відповідачем рахується узгоджена заборгованість перед Пенсійним фондом України зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за квітень-жовтень 2011 року у сумі 4475,31 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 7).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців)
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Частиною 12 ст. ст. 9 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Таким чином судом встановлено, що відповідач в порушення вимог вказаних норм права, не виконує обов'язок по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове пенсійне страхування і тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.
Оскільки позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог, а відповідач не надав заперечень чи доказів відсутності боргу, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості.
Окрім того, однією із вимог позивача є стягнення в дохід держави судових витрат. Проте частиною 4 ст. 94 КАС України визначено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, а тому суд не вирішує питання розподілу судових витрат.
Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.
Згідно до ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
Керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, 183-2 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (вул. Головна, 11, смт. Лужани, Кіцманський район, Чернівецька область, ідент. номер - НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі Чернівецької області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за квітень-жовтень 2011 року в сумі 4475 (чотири тисячі сімдесят п'ять) грн., 31 коп.
3. Постанова підлягає негайному виконанню.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя В.О. Григораш