Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
Харків
24 вересня 2015 р. № 820/7860/15
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Лук'яненко М.О., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за позовом Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг у сумі 3530,50 грн. на користь державного бюджету України, а саме: одержувач: УДКСУ у Ленінському районі м. Харкова, Харківської області, код одержувача: 37999696, банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок №31411541700006.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 станом на 25.06.2015 року рахується податковий борг, а саме: штрафна санкція за порушення норм з регулювання обігу готівки на загальну суму 3530,50 грн. Відповідачем жодних дій щодо погашення існуючої у нього заборгованості не здійснено, що свідчить про невиконання останнім свого обов'язку щодо сплати податків та зборів до бюджету.
Представник позивача в судове засідання не прибув, надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач, в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутністю не надавав.
Згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідач як фізична особа - підприємець зареєстрований департаментом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 22.02.2013 року. Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 взято на облік в органах доходів і зборів як платника податків і зборів з 25.02.2013 року, згідно ідентифікаційних даних (а.с. 6).
З розрахунку суми заборгованості вбачається, що станом на 25.06.2015 року у відповідача рахується заборгованість у розмірі 3530,50 грн. (а.с. 7).
Як встановлено з матеріалів справи, головним управлінням Міндоходів у Харківській області проведено фактичну перевірку щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), результати якої оформлені актом №1052/20/40/22/НОМЕР_1, яким встановлено правопорушення: п.2.6 розділ 2 Постанови №637 "Про затвердження Положення про введення касових операцій у національній валюті України" від 15.12.2004 року (в редакції від 29.06.2009 року (посилання на пункт та статтю законодавчого акта, порушення якого встановлено) на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті Податкового кодексу України та згідно з абз. 3 ст.1, ст. 3 Указу Президента №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки із змінами та доповненнями" від 12.06.1995 року в редакції від 12.06.1995 року (посилання на пункт та статтю законодавчого акта, який є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та визначення їх розміру.
На підставі акту проведеної перевірки №1052/20/40/22/НОМЕР_1 від 11.07.2014 року позивачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000712203 від 30.07.2014 року у сумі 3530,5 грн.(а.с.13).
У відповідності до п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Згідно підпункту 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно даних наданих позивачем, податкове повідомлення - рішення №0000712203 від 30.07.2014 року відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалось.
Положеннями абз. 3 ст. 1 Указу Президента, Президент України, від 12.06.1995 року, № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Таким чином, штрафна санкція за порушення норм з регулювання обігу готівки у сумі 3530,50 грн. у встановлений чинним законодавством строк, відповідачем не сплачена. Отже, відповідач не виконав покладений на нього податковим законодавством України обов'язок щодо сплати у встановлений строк суми штрафної санкції.
З урахуванням викладеного вище, суд доходить до висновку, що сума податкового боргу в розмірі 3530,50 грн. на момент звернення до суду є узгодженою та не сплаченою.
Позивачем, на виконання вимоги п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, засобами поштового зв'язку направлялась відповідачу податкова вимога про сплату податкового боргу №2079-25 від 04.11.2014 року (а.с. 8).
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
За правилами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 61098, АДРЕСА_1) податковий борг у сумі 3530.50 (три тисячі п'ятсот тридцять гривень тридцять копійок) грн. на користь державного бюджету України, а саме: одержувач: УДКСУ у Ленінському районі м. Харкова, Харківської області, код одержувача: 37999696, банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок №31411541700006.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя Лук'яненко М.О.