Копія
22 березня 2012 р. Справа № 2a-1870/755/12
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глазька С.М.,
за участю: секретаря судового засідання - Вангородської Ю.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач, ФОП ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області в якому просив визнати протиправним та скасувати:
податкове повідомлення-рішення Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області №0000811742 від 10.10.2011р. на суму 27 187,50 грн., де 21 750 грн. - за основним платежем, а 5437,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
податкове повідомлення-рішення Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області №0000801742 від 10.10.2011р. на суму 16 312,50 грн. за основним платежем.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач безпідставно виключив з податкового кредиту та валових витрат позивача суми коштів які були ним сплаченні як авансовий платіж в 4 кварталі 2010 року за поставлений вантажний автомобіль який позивач використовує фактично у власній господарській діяльності.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримав з підстав викладених у адміністративному позові.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, надав заперечення в якому зазначив, що позивачем, під час проведення перевірки, документального підтвердження щодо використання транспортного засобу в господарській діяльності надано не було, а тому відповідач вважав, що дані витрати не пов'язанні з господарською діяльністю позивача.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав викладених в запереченні.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що в період з 06 вересня 2011 року по 19 вересня 2011 року Шосткинською МДПІ була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2008 року по 31 грудня 2010 року, за наслідками якої був складений акт № 1284/17-103-2007103317 від 26 вересня 2011 року.
Відповідно до висновків вказаного акту відповідачем було встановлено порушення:
розділу IV ст.13 ДКМУ "Про прибутковий податок з громадян" №13-92 від 26.12.1992 року, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в періоді, що перевірявся на загальну суму 16312,50 грн., у т.ч. за 4 квартал 2010 року у сумі 16312,50 грн.;
п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР, занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 21750,0 грн., а саме: за 4 квартал 2010 року у сумі 21750 грн.
На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем були винесені оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення:
№ НОМЕР_1 від 10 жовтня 2011 року про донарахування ПДВ у загальному розмір: 27187,5 грн., зокрема, за основним платежем - 21750,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5437,5 грн.;
№ НОМЕР_2 від 10 жовтня 2011 року про донарахування податку на доходи фізична осіб на загальну суму 16312,5 грн., зокрема, за основним платежем - 16312,5 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення позивач оскаржував в адміністративному порядку, однак його первинна та повторна скарги були залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.
Відповідно до акту перевірки та пояснень сторін, підставою для донарахування вказаних сум стало те, що 23 грудня 2010 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Валєр-А» (продавець) було укладено договір купівлі - продажу, згідно якого продавець зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець у порядку і на умовах, визначених цим договором, зобов'язався прийняти і оплатити вантажний автомобіль марки Renault Premium - 320 DCI.
Платіжним дорученням №126 від 23 грудня 2010 року ФОП ОСОБА_1 перерахував на користь ТОВ «Валєр-А» аванс в сумі 130500,00 грн., в тому числі ПДВ - 21 750,00 грн., у зв'язку з чим отримав податкову накладну №06/12 від 23.12.10р.
Платіжним дорученням №6 від 25.01.2011 року ФОП ОСОБА_1 перерахував на користь ТОВ «Валєр-А» аванс в сумі 48 510,00 грн., в тому числі ПДВ - 8085,00 грн., у зв'язку з чим отримав податкову накладну №01 від 25.01.11р.
Платіжним дорученням №32 від 28.02.2011 року ФОП ОСОБА_1 перерахував на користь ТОВ «Валєр-А» аванс в сумі 32 700,00 грн., в тому числі ПДВ - 5450,00 грн., у зв'язку з чим отримав податкову накладну №02 від 28.02.11р.
Платіжним дорученням №40 від 13.03.2011 року ФОП ОСОБА_1 перерахував на користь ТОВ «Валєр-А» аванс в сумі 21 800,00 грн., в тому числі ПДВ - 3633,33 грн., у зв'язку з чим отримав податкову накладну №03 від 12.03.11р.
04 лютого 2011 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Валєр-А» було укладено акт прийому-передачі за договором купівлі-продажу від 23.12.2010р., за яким позивач отримав вищевказаний автомобіль від ТОВ «Валєр-А» за ціною 194425 грн., в тому числі ПДВ - 38885 грн.
Після отримання вказаного автомобіля ФОП ОСОБА_1 звернувся до Шосткинського відділення РЕР УДАІ УМВС України в Сумській області для його реєстрації.
08 лютого 2011 року вказаний автомобіль був зареєстрований та йому був присвоєний державний номер НОМЕР_3.
Позивач, здійснивши 23 грудня 2010 року авансовий платіж в сумі 130500,00 грн., в тому числі ПДВ - 21 750,00 грн., у зв'язку з чим отримав податкову накладну №06/12 від 23.12.10р., включив вказану суму витрат до свої валових витрат, а суму ПДВ до податкового кредиту 4 кварталу 2010 року.
Відповідач вважав дані дії протиправними, оскільки вважав, що одним з визначальних факторів для формування податкового кредит при придбанні рухомого чи нерухомого майна фізичною особою - підприємцем, зареєстрованим як платник ПДВ, є їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.
Відповідно до ст. 13 розділу IV Декрету Кабінету міністрів України "Про прибутковий податок з громадян», до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать документально підтверджені витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств».
Однак, як зазначає відповідач, під час проведення перевірки документального підтвердження щодо використання даного транспортного засобу ФОП ОСОБА_1 надано не було.
Суд частково задовольняючи позовні вимоги виходить з наступного.
Відповідно до акту перевірки, позивач, окрім іншого, має вид господарської діяльності - діяльності автовантажного транспорту у зв'язку з чим мав відповідну ліцензію Міністерства транспорту та зв'язку України та перебував на загальній системі оподаткування в період виникнення спірної ситуації .
Також, відповідно до змісту вищевказаного акту перевірки та пояснень сторін наданих в судовому засіданні, господарська діяльність позивача полягає в надані транспортних послуг, а саме транспортування товару від постачальника до покупця власним транспортом.
Позивач в межах своє господарської діяльності, як зазначено вище, 23 грудня 2010 року уклав договір купівлі - продажу з ТОВ «Валєр-А», згідно якого останній зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець у порядку і на умовах, визначених цим договором, зобов'язався прийняти і оплатити вантажний автомобіль марки Renault Premium - 320 DCI (фургон - рефрижератор).
Вказаний автомобіль позивач оплачував частками, а саме: 23 грудня 2010 року в сумі 130500 грн., в тому числі ПДВ - 21750 грн., а інший залишок суми - впродовж першого кварталу 2011 року.
08 лютого 2011 року вказаний автомобіль був поставлений позивачу та в установленому порядку зареєстрований в органах ДАІ.
В подальшому, відповідно до матеріалів справи, а саме: договорів на перевезення вантажів, заяв на перевезення, актів виконаних робіт, податкових накладних, вказаний автомобіль фактично використовувався позивачем в його господарській діяльності.
В судовому засіданні представники відповідача зазначили, що реєстрація вказаного автомобіля на фізичну особу, а не фізичну особу підприємця не була підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Окрім того, відповідач не заперечував факту декларування ТОВ «Валєр-А» податкових зобов'язань у зв'язку з поставкою вищевказаного автомобіля.
Відповідно до п. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на момент виникнення права на податковий кредит), податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) ... протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку тощо.
Відповідно до п. 7.4.5 ст. 7 вищевказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6 цього пункту).
При цьому датою виникнення такого права на податковий кредит є дата сплати позивачем коштів за товари (роботи, послуги) або дата отримання від постачальника податкової накладної.
Як зазначалось вище, позивач по першій події, а саме: сплаті коштів 23 грудня 2010 року на користь ТОВ «Валєр-А» в сумі 130500 грн., в тому числі ПДВ - 21750,00 грн., відніс вказану суму ПДВ до свого податкового кредиту на підставі отриманої податкової накладної №06/12 від 23.12.10 р.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає правомірним віднесення вищевказаної суми ПДВ до податкового кредиту позивача, а доводи позивача з приводу того, що дані витрати не пов'язанні з господарською діяльність позивача не були підтвердженні відповідачем, а тому податкове повідомлення-рішення №0000811742 від 10.10.2011р. підлягає скасуванню.
Щодо іншого податкового повідомлення - рішення, то згідно ст. 13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 “Про прибутковий податок з громадян”, Додатку № 7 “Про склад валових витрат виробництва (обігу), що виключаються з валового доходу платників податку - фізичних осіб” до Інструкції “Про прибутковий податок з громадян”, затвердженої наказом ГДПІ України від 21.04.1993 року № 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 09.06.1993 року за № 64, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації, відповідно до вимог Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (ч. 3 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”).
В додатку №7 до Інструкції "Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції від 21.04.1993 р. № 12 (далі - Інструкція), зазначається, що фізична особа - платник податку не є юридичною особою і платником податку на прибуток, не має обов'язку вести бухгалтерській облік, тому формує витрати за переліком статті 5 "Валові витрати" і відповідно до статті 8 "Амортизація" вказаного Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” з деякими особливостями. Положення статті 5 ("Валові витрати") застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно із операціями (які відповідають переліку статті 5), за результатами або за участю яких у податковому періоді (у звітному кварталі) безпосередньо отриманий дохід. До податкової декларації за звітний податковий період, включаються тільки прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально. Будь-які суми витрат фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності до моменту одержання доходу від результату такої діяльності є його власним ризиком відповідно до статті 1 Закону України "Про підприємництво". Тобто, виключно факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд видатків, а тільки тієї їх частини, яка прямо цьому доходу відповідає.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, позивач передчасно в четвертому кварталі 2010 року відніс до валових витрат суму авансових коштів за автомобіль який був отриманий ним тільки в першому кварталі 2011 року в якому і почав фактично використовуватись в господарській діяльності позивача.
У зв'язку з викладеним, податкове повідомлення-рішення №0000801742 від 10.10.2011р. є правомірним та не підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області №0000811742 від 10 жовтня 2011 року на суму 27 187 грн. 50 коп. та №0000801742 від 10 жовтня 2011 року на суму 16 312 грн. 50 коп. -задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області №0000811742 від 10 жовтня 2011 року на суму 27 187 грн. 50 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) С.М. Глазько
З оригіналом згідно
Суддя С.М. Глазько
Повний текст постанови складений 27 березня 2012 року