25 вересня 2015 року Справа № 817/3121/15 м. Рівне
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Недашківська К.М., розглядаючи матеріали адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі іменується - позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді зупинення роботи приміщень кухні в кафе «Гостинна хата» відповідача за адресою: м. Рівне, вул. С.Петлюри, 22, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки; застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень кухні в кафе «Гостинна хата» відповідача за адресою: м. Рівне, вул. С.Петлюри, 22, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом опечатування вхідних дверей приміщення та відключення від системи електрозабезпечення.
За результатами перевірки матеріалів адміністративного позову в порядку статті 107 КАС України, суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 106 КАС України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі іменується - Закон України №3674-VI) зі змінами, внесеними Законом України № 484-VIII від 22.05.2015, який набрав чинності 01.09.2015.
За приписами частини 1 статті 4 Закону України №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України №3674-VI (в редакції Закону, чинній з 01.09.2015), ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено з 1 січня 2015 року мінімальну заробітну плату в місячному розмірі 1218 грн. 00 коп.
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що предметом спору у справі є застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Тобто, поданий до суду адміністративний позов містить вимогу немайнового характеру.
Однак, при зверненні до суду з позовною заявою позивач не надав доказів сплати суми судового збору, проте за подання даного позову повинен був сплатити суму судового збору у розмірі 1218 грн. 00 коп.
Крім того, суд зазначає, що при поданні адміністративного позову позивач не зазначив, в якому порядку останній звертається до суду, та не наведено норм закону, яким визначено застосування заходів реагування виключно за судовим рішенням.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі іменується - Закон України №877-V).
За приписами частини 4 статті 4 Закону України №877-V, виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Частиною 5 статті 4 Закону України №877-V встановлено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
З аналізу даної норми вбачається, що Законом України №877-V встановлено виключний перелік заходів реагування, які допускаються за постановою адміністративного суду: призупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
Звертаючись до суду з позовом, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області посилається на положення статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якої в порядку скороченого провадження розглядаються адміністративні справи щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.
Однак, в порушення вимог наведеної норми, у позовній заяві відсутнє посилання на норми закону, якими передбачено застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи та експлуатації приміщень кухні (частини кафе «Гостинна хата») саме на підставі постанови адміністративного суду.
Таким чином, позивачем нормативно не обґрунтовані підстави звернення до суду з адміністративним позовом про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом зупинення роботи та експлуатації кухні кафе «Гостинна хата».
Згідно з частиною 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом фактичного надання суду доказів сплати суми судового збору у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 (нуль) коп., (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за наступними реквізитами: отримувач коштів: УДКСУ у м. Рівному (м. Рівне) 22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012714; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Рівненській області; код банку отримувача (МФО) 833017; рахунок отримувача: 31211206784002; код класифікації доходів бюджету: 22030001; призначення платежу: судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34847329), або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору; нормативного обґрунтування наявності підстав для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) - залишити без руху.
Надати Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області строк для усунення недоліків позовної зави до 08 жовтня 2015 року .
Роз'яснити Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, що згідно з пунктом 1 частини 3 статті 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Копію даної ухвали надіслати Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області.
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.М. Недашківська