28 жовтня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-4273/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
при секретарі - Мушук В.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві до суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
08 вересня 2010 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 163 407,96 грн.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що працівниками ДПІ у м. Полтаві 15.10.2009 року була проведена невиїзна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за липень - серпень 2009 року, в результаті якої встановлені порушення Закону України "Про податок на додану вартість", в наслідок чого було винесено та направлено відповідача податкове повідомлення рішення № 0010531706/0 від 09.11.2009 року на суму 164229 грн., яке було ним отримане 30.10.2009 року. Відповідно до п.6.2. ст. 6 Закону України 2181-ІІІ від 21.12.2000 року ДПІ у м. Полтаві на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога № 1/3387 від 290.12.2009 року.
16.02.2010 року працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено невиїзну перевірку з питань своєчасності сплати суми податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню № 0010531706/0 від 09.11.2009 року, за результатами перевірки виявлено несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, внаслідок чого були винесені відповідні податкові повідомлення-рішення № 0002281706/0 від 23.03.2010 року та № 002281706/0 від 23.03.2010 року.
Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, ДПІ у м. Полтаві винесено другу податкову вимогу № 2/1430 від 12.03.2010 року.
Відповідач ні в судовому, ні в адміністративному порядку повідомлення-рішення та податкові вимоги не оскаржив, таким чином податковий борг в сумі 163 407, 96 грн. вважається узгодженим. Таким чином, оскільки відповідачем вимоги ДПІ у м. Полтаві залишені без задоволення, позивач звернувся до суду з вимогою про сплату зазначеного податкового боргу.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Відповідач заперечення на позов не надав, в судове засідання не з'явився, ухвала та повістки направлені відповідачу на адресу: 36000, АДРЕСА_1, повернулись до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження державному реєстратору не надавав.
Згідно із частиною восьмою статті 35 КАС України, вважається, що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Зважаючи, що доставка ухвали та повістки суду на адресу відповідача згідно із даними в ЄДР підтверджується підписом листоноші, суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Таким чином суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних в ній доказів.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.07.2003 року ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа - підприємець виконкомом Октябрської районної у м. Полтаві ради та відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію являється суб'єктом підприємницької діяльності. Також Відповідач є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100117625.
Згідно із даними ДПІ у м. Полтаві за відповідачем рахується податковий борг в сумі 163 407,96 грн.
Заборгованість виникла за відповідачем внаслідок внаслідок донарахування податку на додану вартість ДПІ у м. Полтаві за результатами проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість, про що складено акт № 01053/1706/НОМЕР_1 від 15.10.2009 року.
Перевіркою встановлено порушення підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
На підставі вищезазначеного акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0010531706/0 від 09.11.2009 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 164229,45 грн.
16.02.2010 року працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено документальні невиїзні перевірки з питань своєчасності сплати самостійно узгодженої суми податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню № 0010531706/0 від 09.11.2009 року. За результатами перевірки встановлено порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р.), про, що складені акти перевірок № 00010481706/1706/НОМЕР_1 та № 00010491706/1706/НОМЕР_1.
На підставі вищезазначених актів перевірок позивачем винесені податкові повідомлення-рішення № 0002281706/0 від 23.03.2010 року та № 0002271706/0 від 23.03.2010 року, якими відповідачу визначено суми податкового зобов'язання 300 грн. та 141,57 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення ні в адміністративному ні в судовому порядку відповідачем не оскаржувалися.
Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено першу податкову вимогу №1/3387 від 29.12.2009 року про сплату податкового боргу та винесено другу податкову вимогу № 2/1430 від 12.03.2010 року.
Відповідно до абзацу третього підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
З матеріалів справи вбачається, що ні в адміністративному, ні в судовому порядку вищезазначені повідомлення-рішення та податкові вимоги відповідачем не оскаржувалися, таким чином сума податкового боргу в розмірі 163407,96 грн., вважається узгодженою.
Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Враховуючи той факт, що податкове зобов'язання відповідачем в строк визначений законом не сплачене та узгоджена платником сума в розмірі 163407,96 грн. вважається податковим боргом.
В розумінні Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання
Згідно із підпунктом 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що позивачем правомірно було направлено відповідачу першу та другу вимоги про сплату спірного податкового боргу, але зазначені вимоги залишені ОСОБА_2 без задоволення.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_2 у встановлені терміни податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися, відповідач зобов'язаний був сплатити суму узгодженого податкового боргу в розмірі 163407,96 грн. у строки, визначені ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року. Незважаючи на імперативні норми Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, відповідач у встановлені законом терміни сплату податкових зобов'язань не провів.
Згідно пункту 1 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та пункту 1.16 статті 1 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року державна податкова інспекція в межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати в бюджет податків і зборів та інших платежів, та згідно пункту 11 статті 10 вищезгаданого закону, на ДПІ покладено виконання таких функцій, як подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Згідно ж підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, при цьому відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону активами платника податків являються кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать платнику за правом власності або повного господарського відання.
Враховуючи вищевикладене, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення податкового боргу.
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати податкового боргу в сумі 163407,96 грн., суду не надав, доказів правомірності та обґрунтованості позовних вимог про стягнення коштів з нього не заперечив.
Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у місті у м. Полтаві обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позов задовольнити.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер 27773812358) на рахунок №31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, до Державного бюджету України, одержувач УДК в м. Полтаві, ЗКПО 34698804, банк одержувача ГУДК у Полтавській області, МФО 831019 заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 163 407,96 грн. (сто шістдесят три тисячі чотириста сім гривень дев'яносто шість копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 02 листопада 2010 року.
Суддя І.С. Шевяков