Справа № 5832/10/1570
22 серпня 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Соколенко О.М.
при секретарі -Кулішенко Є.С.
за участю: представників позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю);
представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю);
третя особа -не з'явилась
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1»до Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державного виробничого житлово-побутового підприємства Української державної будівельної корпорації, про скасування припису, виданого на підставі акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 23.03.2010 року № 00015403,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1»до Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області про скасування припису, виданого на підставі акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 23.03.2010 року № 00015403.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що представниками Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області здійснена повторна перевірка з приводу невиконання припису акту перевірки від 18.11.2009р. щодо проведення перерахунку мешканцям гуртожитку по вул. Малиновського, 65 та укладання зі споживачами договорів на надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. На підставі акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 23.03.2010 року за № 00015403, КП «Теплопостачання м. Одеси»був виданий припис про усунення недоліків, визначених актом перевірки, зі строком виконання до 26.04.2010р. 31.03.2010року КП «Теплопостачання м. Одеси»була подана скарга на вказаний припис до Державного комітету країни з питань технічного регулювання та споживчої політики. 19.05.2010р. була отримана відповідь, якою відмовлено у задоволенні скарги. Так, з вказаним приписом від 23.03.2010 року позивач не згоден, вважає його таким, що виданий з порушенням норм діючого законодавства, з наступних підстав. Як зазначає позивач, при проведенні перевірки був досліджений порядок нарахування плати по особовим рахункам мешканців гуртожитку, при цьому зазначено, що документального підтвердження розміру опалювальної площі будинку суб'єктом перевірки не надано, а нарахування здійснюються без врахування демонтажів систем опалення у місцях загального користування. Позивач зазначає, що з вказаного приводу підприємство давало письмові пояснення, де вказувало, що до компетенції КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1»не входить обов'язок визначення опалювальної площі гуртожитку. Відомості про площу приміщень надаються балансоутримувачем, на підставі даних, наданих органами БТІ у вигляді технічного паспорту на приміщення. У разі відсутності технічного паспорту, теплопостачальна організація при розрахунках застосовує данні по опалювальній площі, визначеній балансоутримувачем, у даному випадку - Державним виробничо житлово-побутовим підприємство «Укрстрой». Також, позивач зазначив, що КП «Теплопостачання м. Одеси»не є суб'єктом запиту до БТІ щодо технічних характеристик приміщень гуртожитку та не наділено компетенцією по здійсненню інвентаризації приміщень. Також, позивач вважає, що при проведенні перевірки та виданні припису не було враховано, що нормами діючого законодавства КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1»не наділено певним обсягом повноважень для його виконання, а саме - повноваженнями щодо здійснення технічної інвентаризації приміщень, що свідчить про неповноту та необ'єктивність здійснення розгляду скарг споживачів. Також, позивач зазначив, що, згідно рішення Одеської міської ради №1173-V від 05.04.2007р., КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1»визнано виконавцем послуг з теплопостачання для будинків, віднесених до житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Одеси. Вказаним рішенням власникам відомчих житлових будинків рекомендовано визначити виконавців житлово-комунальних послуг. Керівництво ДВЖПП «Укрстрой»не зверталося до КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1»з питання визначення виконавця послуг теплопостачання. Таким чином, при невизначеності виконавця послуг, укладення договорів на надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води є юридично неможливим. Водночас, як зазначає позивач, з боку теплопостачальної організації неодноразово надходили пропозиції щодо укладення договору з юридичною особою, в зв'язку із неможливістю здійснювати розрахунків з окремими мешканцями гуртожитку.
Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.54-56), в яких просив суд відмовити у задоволені позову, посилаючись на те, що відповідно до вимог п.п. 2, 12, 21 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», опалювана площа (об'єм) будинку - це загальна площа (об'єм) приміщень будинку, в тому числі у разі опалення площа (об'єм) сходових кліток. Відповідач зазначив, що інженером-інспектором служби енергонагляду КП «Теплопостачання м. Одеси»складено акт огляду тепломережі будинку по вул. Малиновського, 65 від 20.10.2009р. № 3/582, в якому зазначено, що приблизна площа кожного із приміщень загального користування становить приблизно 18 кв. м., коридор -приблизно 85 кв.м. Опалювальні прилади та більшість стояків системи центрального опалення туалетів та душових - демонтовано. Викладені обставини підтверджують, що виконавець послуг проводить нарахування оплати за надані споживачам - мешканцям будинку (гуртожитку) по вул. Малиновського, 65 послуги централізованого теплопостачання на невизначену (приблизну) опалювальну площу та площу, на який відсутнє обладнання тепломережі. Також, відповідач зазначив, що твердження КП «Теплопостачання м. Одеси», що укладання договору з мешканцями відомчого житла не можливе у зв'язку з тим, що відповідно до рішення Одеської міської ради від 05.04.2007р № 1173-V КП «Теплопостачання м. Одеси»визнано виконавцем послуг з централізованого опалення тільки у житловому фонді територіальної громади, а гуртожиток по вул. Малиновського, 65 відноситься до відомчого житла є безпідставним, так як зазначене рішення в даному випадку не поширюється на спірні правовідносини, оскільки, оплата споживачам нараховується по особовим рахункам, тобто між споживачами та виконавцем послуг проводиться прямі розрахунки за послуги теплопостачання. Таким чином, відповідач вважає, що вимоги адміністративного позову щодо скасування оскаржуваного припису є необґрунтованими.
В ході розгляду справи, ухвалою суду від 06.09.2010 року залучено до участі у справі третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державне виробниче житлово-побутове підприємство Української державної будівельної корпорації.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві та додаткових обґрунтуваннях позовних вимог, та просив суд позов задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти адміністративного позову, та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, які викладені у письмових запереченнях.
Третя особа до судового засідання не з'явився та повноважного представника не направила, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином та своєчасно, що підтверджується розпискою, яка наявна в матеріалах справи. Проте, в ході розгляду справи представником державного виробничого житлово-побутового підприємства Української державної будівельної корпорації з приводу вказаного адміністративного позову було зазначено, що ДВЖПП «Укрбуд»є балансоутримувачем гуртожитку по вул. Малиновського, 65 та після здійснення реконструкції вказаного гуртожитку, новий технічний паспорт не виготовлявся, також представник зазначив, що підприємством надано до КП «Теплопостачання м. Одеси»розрахунок опалювальної площі вказаного гуртожитку для здійснення коректного розподілу теплової енергії.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, ознайомившись з запереченнями відповідача, поясненнями третьої особи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Комунальне підприємство «Теплопостачання міста ОСОБА_1» зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 20.10.2006 року за № 15561210000022890, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 270755 серії А00, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.34). Відповідно до п. 2.2. статуту КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1» предметом діяльності підприємства є: виробництво котельними підприємства теплової та електричної енергії; передача, розподілення та реалізація теплової та електричної енергії; виготовлення, ремонт та наладка котлів, обладнання котелень, центральних теплових пунктів та теплових мереж; будівництво та ремонт теплових мереж; налагодження теплоенергетичного обладнання; установка, монтаж, налагодження, ремонт обладнання з виробництва, постачання, споживання теплової енергії та контролю за її використанням; підготовка фахівців з експлуатації, монтажу, ремонту, налагодження та поточного обслуговування теплоенергетичного обладнання; проведення еколого-теплотехнічних іспитів; ремонт, налагодження, контрольно-вимірювальних приладів і автоматики (КВПіА), систем зв'язку; ремонт, налагодження, повірка теплових лічильників; підготовка документів для видачі технічних умов та узгодження проектів; підключення та відключення вводів абонентів теплових мереж; планування реконструкції та розвідку системи теплозабезпечення міста; розгляд та узгодження геодезичних зйомок для прокладки інженерних мереж та споруд; здійснення експортно-імпортніх операцій товарів робіт та послуг згідно з чинним законодавством; надання консалтингових послуг; надання послуг бухгалтерського та розрахункового характеру; будівництво, реконструкція будівель та споруд (а.с. 27-32).
Правові та організаційні заходи, основні принципи та порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»(далі - Закон № 877).
Згідно з п.п. 2 п. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів»(далі -Закон №1023) порядок проведення перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, тобто Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.10.2006 № 311 затверджено «Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг»(далі - Порядок № 311).
Відповідно до ч. 2 п. 1.3. Порядку № 311 підставою для проведення планових перевірок є тематичний план роботи Держспоживстандарту України, його територіальних органів у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також накази, розпорядження та доручення Держспоживстандарту України.
Згідно з ч. 3 п. 1.3 Порядку № 311 планові перевірки проводяться посадовими особами на підставі річного або квартального плану роботи Держспоживстандарту України, його територіальних органів у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи у справах захисту прав споживачів) та в межах відповідного переліку питань для здійснення планових заходів, які затверджуються у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 877 планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Відповідно до пункту 6 ст. 7 Закону № 877, пункту 3.1 Порядку № 311 за результатами здійснення планового або позапланового заходу, посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен у тому числі містити і дату складання акту. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Судом встановлено, що з 11 год. 05 хв. 18.11.2009 року по 17 год. 05 хв. 19.11.2009 року, на підставі направлення на проведення перевірки від 18.11.2009 року № 00001826 та згідно плану перевірок на ІV квартал 2009 року, на підставі звернень споживачів, головним спеціалістом ОСОБА_3 проведена перевірка дотримання законодавства про захист прав споживачів КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1». За результатами перевірки був складений акт від 18.11.2009р. №00014770 (а.с.148-149). Вказаною перевіркою встановлено порушення п. 38 «Примірного положення про гуртожитки», а саме встановлено, що нарахування оплати за послуги теплопостачання нараховується споживачам -мешканцям будинку № 65 по вул. Малиновського в м. Одесі, на площу, що перевищує фактично займану (житлову). Згідно зазначеного п. 38, КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1»повинно проводити нарахування за послуги теплопостачання мешканцям будинку за фактично займану (житлову) площу, починаючи з 01.11.2009 року опалювального сезону 2009-2010, встановленого Розпорядженням міського голови м. Одеси від 29.10.2009 року № 2095-01р. Також, встановлено, що у порушення п. 8 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»зі споживачами -мешканцями гуртожитку не укладено договори про надання послуг, чим порушено вимоги ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до п. 8 ст. 7 Закону № 877 припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
На підставі вказаного акту перевірки від 18.11.2009 року, відповідачем 19.11.2009 року винесено припис керівнику господарюючого суб'єкта, яким на підставі ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», позивача зобов'язано укласти зі споживачами договори про надання послуг; провести перерахунок мешканцям будинку з 01.11.2009 року; нарахування оплати за послуги теплопостачання проводити зі споживачами на житлову опалювальну площу; про вжиті заходи письмово інформувати управління (а.с.149-зворотній бік).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані заперечення на вищевказаний акт перевірки, в яких зазначило, що мешканці гуртожитку сплачують послуги з утримання житлових будинків та прибудинкових територій на розрахунковий рахунок ДВЖПП «Укрбуд»не за жилою площею, а за загальною, в тариф за ці послуги включені витрати на обслуговування, ремонт та утримання в належному стані внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення та КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1»є виконавцем послуг з централізованого опалення тільки у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Одеси, а гуртожиток по вул. Малиновського відноситься до відомчого житла. Таким чином, позивач зазначив, що немає правових підстав для виконання припису відповідача (а.с.19).
Також, судом встановлено, що 23.03.2010 року на підставі направлення на проведення перевірки від 22.03.2010 року № 493 та наказу на проведення позапланової перевірки №193-Од, головним спеціалістом ОСОБА_2 проведена перевірка дотримання законодавства про захист прав споживачів КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1»на виконання припису акту перевірки від 18.11.2009 року № 03-14770. За результатами перевірки був складений акт від 23.03.2010р. №00015403 (а.с.150-151). Вказаною перевіркою встановлено порушення вимог п.7 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів»в частині визначення ціни продукції (послуги) неналежним чином, що призводить до обрахунку споживачів та порушення вимог п. 8 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»зі споживачами -мешканцями гуртожитку по вулиці Малиновського, 65 не укладено договори, чим порушено вимоги ст. 15, п. 5 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів». Та зазначено, що припис акту перевірки від 18.11.2009 року № 03-14770 не виконано.
На підставі вказаного акту перевірки, 23.03.2010 року відповідачем було прийнято припис керівнику господарюючого суб'єкта, яким на підставі ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», позивача зобов'язано визначити фактичну опалювальну площу гуртожитку по вул. Малиновського, 65; провести перерахунок мешканцям гуртожитку за опалювальний період 2009-2010 року з урахуванням фактично опалювальної площі; укласти зі споживачами -мешканцями гуртожитку по вул. Малиновського, 65 договори (а.с.151-зворотній бік).
Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2010 року позивачем було подано скаргу до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики на вищезазначений припис до акту перевірки від 23.03.2010 року № 00015403 (а.с.7-9), та 12.05.2010 року Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики на вказану скаргу надано відповідь № 3966-1-11/16, в якій зазначено, що порушень в діях посадових осіб Управління у захисту прав споживачів в Одеській області Держспоживстандартом України не виявлено (а.с.10).
Суд вважає, що оскаржуваний припис від 23.03.2010 року є безпідставним та винесений відповідачем неправомірно, а тому підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти виключно на підставах та в межах повноважень і способом, що передбачені Конституцією і Законами України.
Законом України "Про захист прав споживачів" № 1023-XII від 12.05.1991 року встановлено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Положенням про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №229 від 23.06.2009 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 липня 2009 року за № 636/16652 (далі Положення №229) визначено, що територіальними органами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики є управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління), які підпорядковуються Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Управління у своїй діяльності керуються Конституцією України,законами України, постановами Верховної ОСОБА_2 України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, наказами Держспоживстандарту України, а також цим Положенням.
Згідно зі ст. 26 Закону України “Про захист прав споживачів” спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право у числі іншого: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, в акті перевірки, на підставі якого винесено оскаржуваний припис, встановлено, зокрема, порушення п.7 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів»в частині визначення ціни продукції (послуги) неналежним чином, що призводить до обрахунку споживачів -мешканців гуртожитку.
З урахуванням викладеного, в оскаржуваному приписі зазначається, що позивача зобов'язано визначити фактичну опалювальну площу гуртожитку по вул. Малиновського, 65 та провести перерахунок мешканцям гуртожитку за опалювальний період 2009-2010 року з урахуванням фактично опалювальної площі.
Згідно п. 7 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо ціну продукції визначено неналежним чином.
Як зазначає позивач, до компетенції КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1»не входить обов'язок визначення опалювальної площі гуртожитку. Відомості про площу приміщень надаються балансоутримувачем, на підставі даних, наданих органами БТІ у вигляді технічного паспорту на приміщення. У разі відсутності технічного паспорту, теплопостачальна організація при розрахунках застосовує данні по опалювальній площі, визначеній балансоутримувачем, у даному випадку - Державним виробничо житлово-побутовим підприємство «Укрстрой».
Судом встановлено, що балансоутримувачем гуртожитку по вул. Малиновського, 65 є Державне виробниче житлово-побутове підприємство «Укрстрой»(надалі - ДВЖПП «Укрстрой»).
З матеріалів справи вбачається, що 12.05.2010 року КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1»звернулось до ДВЖПП «Укрстрой»з листом № 13/3-1369 (а.с.24, 152), в якому просило надати технічний паспорт гуртожитку після проведення його реконструкції, та, 02.08.2010 року за № 192 ДВЖПП «Укрстрой»надіслало лист до КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1»(а.с.153), в якому повідомило, що технічний паспорт після реконструкції не виготовлявся та надало довідку по опалювальній площі у вказаному гуртожитку за 2010 рік (а.с.154-156). Крім того, ДВЖПП «Укрстрой»20.09.2010 року за № 245, надало до КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1»лист (а.с.135), в якому повідомило, що технічний паспорт після реконструкції підприємством не виготовлявся та надало розрахунок опалювальної площі вказаного гуртожитку для здійснення коректного розподілу теплової енергії в гуртожитку за 2010 рік (а.с.158)
Як встановлено судом, 24.11.2010 року за № 13/3-3907 КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1»надіслало лист ДВЖПП «Укрстрой»(а.с.136, 157), в якому зазначило, що останнім надано не вірний розрахунок по опалювальним площам у сімейному гуртожитку по вул. Малиновського, 65, а саме, у розрахунку зазначено, що у гуртожитку система опалювання працює в одній кухні, проте при перевірці гуртожитку 11.11.2010 року представником ДВЖПП «Укрстрой», встановлено, що система опалювання працює в одній кухні з чотирьох, що розташовані на кожному поверсі гуртожитку.
Відповідно до пояснень третьої особи, ДВЖПП «Укрбуд» є балансодержателем сімейного гуртожитку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Малиновського, 65.Цей будинок має 5 поверхів, 4 з котрих займають мешканці сімейного гуртожитку. На кожному поверху (з 4-х) є чотири загальних кухонь, але тільки одна з них має опалення. Так, на другому поверху кухні №№ 1, 2, 4 опалення не мають, № 3 - опалення є; на третьому поверху кухні №№ 2, 3, 4 опалення не мають, № 1 - опалення є; на четвертому поверху кухні №№ 2, 3, 4 опалення не мають, № 1 - опалення є; на п'ятому поверху кухні №№ 2, 3, 4 опалення не мають, № 1 - опалення є (а.с.166).
При цьому, ДВЖПП «Укрбуд» наданий розрахунок опалювальної площі у сімейному гуртожитку по вул. Малиновського, 65 за 2010 рік (а.с.158).
Як вже встановлено судом, після здійснення реконструкції вказаного гуртожитку, новий технічний паспорт балансоутримувачем не виготовлявся.
Згідно «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р., при реєстрації прав власності на нерухоме майно, здійснюється його технічна інвентаризація. При взятті на облік вказаного майна, відкривається реєстраційна справа, яка містить дані про технічну інвентаризацію, у реєстрі прав на кожне нерухоме майно вказуються дані про розмір будівлі, її частин та інші технічні характеристики.
Відповідно п. 5.1.1 вказаного Положення, право на отримання витягу мають власник (власники), його спадкоємці та правонаступники юридичних осіб, уповноважені особи.
Тобто, як вбачається з викладеного, КП «Теплопостачання м. Одеси»не є суб'єктом запиту до БТІ щодо технічних характеристик приміщень гуртожитку та не наділено компетенцією по здійсненню інвентаризації приміщень.
Відповідно п. 10 «Правил користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків»встановлено, що плата за послуги з централізованого опалення, з утримання житлових будинків і споруд справляється за встановленими тарифами відповідно до опалювальної і загальної площі приміщення, яким користується власник, наймач.
Згідно п.2 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води та водовідведення», опалювальна площа (об'єм) будинку - загальна площа(об'єм) приміщень будинку, в тому числі у разі опалення площа (об'єм) сходових кліток, ліфтових та інших шахт.
Таким чином, діючим законодавством передбачено, що до опалювальної площі входять також місця загального користування.
Відповідно ст.11 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», гуртожиток, відповідно до цього Закону, повинен відповідати архітектурно-планувальним, технічним нормам та санітарно-гігієнічним вимогам, встановленим актом законодавства та технічними нормативами для такого типу житла, бути придатними для проживання в ньому людей і використовуватися виключно за призначенням.
З урахуванням викладеного, КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1»неодноразово, під час обстеження гуртожитку щодо готовності до опалювального сезону видавало приписи балансоутримувачу щодо здійснення заходів по відновленню систем централізованого опалення в місцях загального користування, зокрема, позивачем надано до суду припис від 20.10.2009 року, від 29.03.2010 року, від 19.07.2010 року та акт від 15.07.2010 року № 347/2010 (а.с.73-76), які складені в присутності представників ДВЖПП «Укрбуд».
Також, судом встановлено, що КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1» після винесення відповідних приписів зверталось до ДВЖПП «Укрстрой»з листами щодо відновлення системи опалення гуртожитку. Так в листі від 26.10.2009 року № 13/9-3357 (а.с.22) повідомлялось про необхідність відновити систему центрального опалювання у приміщеннях загального користування та рекомендувалось встановити у гуртожитку прибор комерційного обліку теплової енергії для сплати за фактично використану енергію. В листі від 17.11.2009 року № 13/3-3697 (а.с.23) повідомлялось, зокрема, про необхідність поновити опалення у підсобних приміщеннях згідно наданому припису.
Крім того, як зазначив позивач, після отримання припису Управління у справах захисту прав споживачів, керівництво підприємства письмово звернулося до балансоутримувача з вимогою щодо уточнення опалювальної площі, що підтверджується, зокрема, листами КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1»від 12.05.2010 року № 13/3-1369, від 24.11.2010 року № 13/3-3907.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач у своєму приписі від 23.03.2010 року безпідставно зобов'язав саме КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1»визначити фактичну опалювальну площу гуртожитку по вул. Малиновського, 65.
Щодо проведення перерахунку мешканцям гуртожитку за опалювальний період 2009-2010 року з урахуванням фактично опалювальної площі, суд зазначає, що під час розгляду справи ДВЖПП «Укрстрой»у 2011 році було здійснено розрахунок опалювальної площі в гуртожитку (а.с.143-144), на підставі якого, як зазначив представник позивача було здійснено перерахунок мешканцям гуртожитку за 2010 рік. Як вбачається з матеріалів справи, вказаний уточнений розрахунок опалювальної площі 07.02.2011 року за № 23 направлено на адресу КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1»разом із копією документу на право власності(а.с.134).
Також, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 8 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»зі споживачами -мешканцями гуртожитку по вулиці Малиновського, 65 не укладено договори, чим порушено вимоги ст. 15, п. 5 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»та оскаржуваним приписом зобов'язано КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1» укласти зі споживачами -мешканцями гуртожитку по вул. Малиновського, 65 договори.
Згідно п. 8 вказаних Правил, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Відповідно п. 5 ст. 21 Закону № 1023 крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.
Статтею 15 Закону № 1023, визначено право споживача на інформацію про продукцію.
Надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України від 24 червня 2004 року № 1875-IV “Про житлово-комунальні послуги”.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що договір на надання житлово-комунальних послуг укладається між виконавцем певного виду комунальних послуг та споживачем.
Відповідно до «Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді», виконавці житлово-комунальних послуг визначаються органами місцевого самоврядування. Пунктом 4.2. Порядку передбачено, якщо виконавець послуг з управління будинком не може визначити виконавця житлово-комунальних послуг, він надає послуги своїми силами.
Як зазначає позивач у своїх додаткових поясненнях, згідно Рішення Одеської міської ради № 1173-У від 05.04.2007 року (а.с. 92-94), КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1»визнано виконавцем послуг з теплопостачання для будинків, віднесених до житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Одеси. Вказаним рішенням власникам відомчих житлових будинків рекомендовано визначити виконавців житлово-комунальних послуг.
Як зазначив у судовому засіданні представник позивача, керівництво ДВЖПП «Укрстрой»не зверталося до КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1»з питання визначення виконавця послуг теплопостачання, що також не заперечувалось третьою особою. При цьому, у судовому засіданні представник третьої особи зазначив, що укладання договорів з КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1»на надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для ДВЖПП «Укрстрой»є досить незручним, не заперечуючи при цьому, що вказані договори повинні бути укладені саме ДВЖПП «Укрстрой»з КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1».
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, з боку теплопостачальної організації неодноразово надходили пропозиції щодо укладення договору з юридичною особою ДВЖПП «Укрстрой», в зв'язку із неможливістю здійснювати розрахунки з окремими мешканцями гуртожитку.
Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача, що при невизначеності виконавця послуг, укладення договорів на надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води є юридично неможливим.
Відповідно до п. 38 Примірного положення про гуртожитки передбачено, що витрати на комунальні послуги для мешканців гуртожитків входять до ставки плати за користування жилою площею і окремо не стягуються. Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, наймач житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем.
Згідно ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначено, що виконавець послуг здійснює контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, приміщень. Своєчасно повинен проводити підготовку жилого будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період.
Таким чином, у зв'язку з тим, що вказані функції виконує ДВЖПП «Укрстрой», суд вважає, що договори з кінцевими споживачами послуг необхідно укладати вказаному підприємству, оскільки КП «Теплопостачання» діє на договірних засадах та надає послугу організаціям на балансі яких знаходяться житлові будинки.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності суд вважає, що позовні вимоги КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1»до Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державного виробничого житлово-побутового підприємства Української державної будівельної корпорації, про скасування припису, виданого на підставі акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 23.03.2010 року № 00015403 обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 158 -163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1» до Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державного виробничого житлово-побутового підприємства Української державної будівельної корпорації, про скасування припису, виданого на підставі акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 23.03.2010 року № 00015403 - задовольнити.
Скасувати припис Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області від 23.03.2010 року, виданий на підставі акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 23.03.2010 року № 00015403, керівнику господарюючого суб'єкта - КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1»щодо визначення фактичної опалювальної площі гуртожитку по вул. Малиновського, 65; проведення перерахунку мешканцям гуртожитку за опалювальний період 2009-2010 р.р. з урахуванням фактичної опалювальної площі; укладання із споживачами мешканцями гуртожитку по вул. Малиновського, 65 договорів.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 26 серпня 2011 року.
Суддя О.М.Соколенко