копія
21 вересня 2015 р. Справа № 804/10809/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіРябчук О.С.
при секретаріСкупейко І.М.
за участю:
позивача представника відповідача свідка Іванова А.Ю. Пополітова І.М. Нужиної-Хижняк С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Баглійського районного відділу у м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії, -
19 серпня 2015 р.до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - позивачі) з адміністративним позовом до Баглійського районного відділу у м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами про:
- визнання протиправною відмови Баглійського районного відділу у м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області у реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за місцем проживання матері ОСОБА_1 , з її дозволу, за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язанняБаглійського районного відділу у м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області зареєструвати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з дозволу наймача житлового приміщення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду до участі у справі як відповідача залучено Головне управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області.
Позивач - ОСОБА_2 , в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Мати позивача - ОСОБА_1 , є людиною похилого віку, за якою здійснює догляд її син - ОСОБА_2 . В житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована тільки ОСОБА_1 , яка згодна на реєстрацію в квартирі ОСОБА_2 . Для здійснення реєстрації останнього, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_3 прибули до Баглійського районного відділу у м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області. В зазначеній установі позивачі звернулись до працівника з усним проханням здійснити реєстрацію, надавши наявні у них підтверджуючі право на реєстрацію документи в оригіналах та копіях. В усній формі працівник Баглійського районного відділу пояснила позивачам, що здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 в житлі його матері неможливо через певні наявні перешкоди, запропонувала звернутися до суду. Пізніше, на особистому прийомі у в.о. начальника відділу ОСОБА_2 знов в усній формі висловив прохання зареєструвати своє місце проживання в житлі матері, надав для огляду документи, та отримав усну відмову та пораду звернутися до суду. Письмової заяви про реєстрацію позивачами подано не було. На думку позивача, суб'єкту владних повноважень були подані всі документи, необхідні для реєстрації ОСОБА_2 за вказаною в позові адресою, усна відмова в реєстрації є протиправною.
Позивач - ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.
Представник відповідачів - Баглійського районного відділу у м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Позивачі дійсно звернулись до Баглійського районного відділу у м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області з усною заявою про здійснення реєстрації ОСОБА_2 в житлі ОСОБА_1 . Письмової заяви з доданими документами не подано та у відділі не зареєстровано. На особистому прийомі у в.о. начальника відділу ОСОБА_2 надавав посадовій особі для огляду певні документи, проте, вони не відповідали встановленому законодавством переліку, а саме, не було надано документу на підтвердження права власності ОСОБА_1 на житло. Для встановлення права власності або користування житловим приміщенням і було запропоновано позивачу звернутися до загального місцевого суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідка, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до корінця до ордеру на отримання житлової площі № 71, виданого Дніпродзержинською птахофабрикою, громадянину ОСОБА_4 надано житло три кімнати на сім'ю складом п'ять осіб, площею 42,2 кв. АДРЕСА_1 .
Згідно до свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено шлюб 01.02.1962 р.
Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Згідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_3 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до талону зняття з реєстрації місця проживання в Україні ОСОБА_2 знятий з реєстрації за попереднім місцем проживання 06.08.2015 р. та вибув до АДРЕСА_1 .
Згідно до довідок про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні № 77 від 27.07.2015 р., № 1/79 від 06.08.2015 р. ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та є платником комунальних послуг.
Відповідно до доповідної записки в.о. начальника Баглійського районного відділу у м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області відповідно до журналу обліку заяв громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з питання реєстрації місця проживання до установи не звертались.
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_3 щодо підстав звернення позивачів до Баглійського районного відділу у м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області зазначила наступне. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прибули до Баглійського районного відділу у м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області з метою здійснення реєстрації ОСОБА_2 за місцем проживання ОСОБА_1 . З усною заявою про реєстрацію та пакетом документів позивачі звернулись до спеціаліста відділу, яка в усній формі відмовила їм. Не погодившись з відмовою ОСОБА_2 прибув на особистий прийом до в.о. начальника відділу, де повторно звернувся з усною заявою про здійснення реєстрації, надавши документи. В здійсненні реєстрації було в усній формі відмовлено. З письмовою заявою про реєстрацію місця проживання позивачі до Баглійського районного відділу у м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області не звертались.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільнийвибірмісцяпроживанняв Україні» N 1382-IV від 11.12.2003 р. громадянамУкраїни, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на їїтериторії, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Згідно до абз. 7 ст. 3 вказаного Закону України реєстрація- внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місцепроживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, затверджує відповідно до закону порядок реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місцяпроживання.
Для реєстрації особа або її законний представник подає: письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місцепроживання; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України); документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
У разі подачі заяви законним представником особи додатково подаються: документ, що посвідчує особу законного представника; документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі).
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.
Відповідно до ст. 14 вказаного Закону України рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових та службових осіб з питань свободи пересування, вільного вибору місця проживання, реєстрації місця проживання чи місця перебування особи можуть бути оскаржені в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що позивачі звернулись до Баглійського районного відділу у м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області з усною заявою про здійснення реєстрації ОСОБА_2 за місцем проживання його матері ОСОБА_1 . При цьому, письмової заяви про реєстрацію не надавалось.
Положеннями ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що підставою для реєстрації місця проживання є письмова заява особи з доданими до неї відповідними документами.
Розгляд документів та вирішення питання про реєстрацію здійснюється компетентним органом на підставі письмової заяви.
За результатами розгляду заяви особи орган реєстрації або задовольняє заяву особи та здійснює реєстрацію, або приймає рішення про відмову в реєстрації місця проживання з викладенням підстав відмови.
Як вже зазначалося, позивачі з письмовою заявою про здійснення реєстрації місця проживання до Баглійського районного відділу у м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області не звертались.
В зв'язку з наведеним, позовні вимоги про визнання протиправною відмови в реєстрації та зобов'язання здійснити реєстрацію є передчасними в зв'язку з тим, що за відсутності факту звернення з письмовою заявою про реєстрацію відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» права позивачів не порушені рішенням, дією або бездіяльністю Баглійського районного відділу у м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Баглійського районного відділу у м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).
Керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 94, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Баглійського районного відділу у м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 23 вересня 2015 року
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 23.09.2015 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді О.С. Рябчук О.С.Рябчук М.М.Бухтіярова