01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 21/43616.01.09
За позовомУкраїнського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства
доВищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"
третя особа ОСОБА_1
проприпинення порушення авторського права та стягнення
35 000,00 грн. компенсації
Суддя Демченко Т.С.
Представники:
від позивача Валіахметов Р.Р., за дов. № 185 від 17.11.2008 р.
ОСОБА_4, директор
від відповідача Горінштейн Л.О. за дов. № 1/17-37 від 12.12.2007 р.
У судовому засіданні 16.01.2009 р. відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" про:
- вилучення з продажу твору "Архiвознавство: навч. посiб. для дистанційного навчання / За наук. ред. ОСОБА_24 -К.: Університет "Україна", 2005. -362 с.", як такого, що виданий з порушенням авторських прав позивача;
- стягнення з Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" компенсації за порушення авторського права у сумі 35 000,00 грн.;
- зобов'язання Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" опублікувати в засобах масової iнформацiї -журналі "Книжкова палата України", газетах "Урядовий кур'єр", "Освіта України" відомостей про порушення останнім авторського права позивача та зміст судового рішення щодо цього порушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вiдповiдачем без дозволу позивача, якому належать майнові авторські права на видання "Архiвознавство: Підручник для студентів iст. факультетів вищ. навч. закладів України / за заг. ред. ОСОБА_20 та ОСОБА_4. -К.: Видавн. дiм "КМ Академія", 2002. -356 с." та "Архiвiстика: Термiнологiчний словник / Авт.-упорядн.: ОСОБА_5 ОСОБА_7 та iн., 1998. -106 с.", було видано навчальний посібник "Архiвознавство: навч. посiб. для дистанційного навчання / За наук. ред. ОСОБА_24 -К.: Університет "Україна", 2005. -362 с.".
Ухвалою Господарського суду мiста Києва вiд 14.07.2006 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.09.2006 р.
Позивач підтримав заявлені позовні вимоги.
Вiдповiдач проти заявлених позовних вимог заперечив та просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на їх недоведеність, зокрема, на те, що наданий позивачем висновок Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності № 19 від 10.03.2006 р. не є висновком судової експертизи.
Представником вiдповiдача також подано клопотання про призначення у справi судової експертизи об'єктів права інтелектуальної власності, яке мотивоване тим, що експертне дослідження, надане позивачем як доказ, не є експертним.
Предметом розгляду даної справи є стягнення компенсації за порушення авторського права і для вирішення справи по суті необхідно вирішити питання щодо iдентичностi творів, майнові авторські права на якi належать позивачу, та твору, що був виданий вiдповiдачем. Оскільки дане питання потребує спеціальних знань, а також має суттєве значення для повного та об'єктивного вирішення справи, суд ухвалою від 08.09.2006 р. призначив судову експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослiдному iнституту судових експертиз, та вiдповiдно до ч. 1 ст. 79 ГПК України зупинив провадження у справі до отримання висновків експертизи.
24.10.2008 року до Господарського суду м. Києва надійшов висновок експертизи об'єктів права інтелектуальної власності № 11789, у зв'язку з чим підстави, що зумовили зупинення провадження у справі, усунені.
З огляду на призначення судді Шевченка Е.О. на посаду заступника Голови Господарського суду м. Києва та виконання ним адміністративних функцій, розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва № 01-1/570 від 30.10.2008 р. справа № 21/436 передана для подальшого розгляду судді Демченко Т.С.
Ухвалою від 04.11.2008 р. справа прийнята суддею Демченко Т.С. до свого провадження, її розгляд призначено на 03.12.2008 р., зобов'язано сторони ознайомитися із висновком судової експертизи та надати свої письмові пояснення стосовно експертного висновку.
Позивач у наданих додаткових поясненнях підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити.
Відповідач у поданому ним відзиві просив відмовити у задоволенні позову повністю. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що посібник "Архiвознавство: навч. посiб. для дистанцiйного навчання / За наук. ред. ОСОБА_24 -К.: Унiверситет "Україна", 2005" є навчальним виданням для дистанційної освіти і його основним завданням є допомога студентам дистанційної форми навчання у самостійному освоєнні навчальної програми "Архівознавство". З огляду на те, що відповідач згідно зі статутом є неприбутковою організацією, а всі примірники посібника передані до територіальних підрозділів відповідача, видання цього посібника не мало на меті отримання прибутку, а було зумовлено лише навчальною метою. При цьому відповідач посилається на ст. 10 Бернської конвенції "Про охорону літературних і художніх творів" від 09.09.1886 р. та ст. 21 Закону України "Про авторське право і суміжні права", якими передбачено можливість використання твору без згоди автора в обсязі, виправданому поставленою метою. Такою метою відповідач вважає розширення доступу до освіти малозахищених верств населення та громадян з особливими потребами, зокрема інвалідів. У посібнику зазначено, що він підготовлений на основі підручника за загальною редакцією ОСОБА_20 та ОСОБА_4, що відповідає вимогам ст. 21 Закону України "Про авторське право і суміжні права" про обов'язковість зазначення імені автора і джерела запозичення при використанні твору без згоди автора.
У судовому засіданні 03.12.2008 р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 24.12.2008 р.
Ухвалою суду від 24.12.2008 р. залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, розгляд справи відкладено на 16.01.2009 р.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд
У 1998 р. Українським науково-дослідним інститутом архівної справи та документознавства (надалі -позивач) було підготовлено та випущено видання "Архiвiстика: Термiнологiчний словник / Авт.-упорядн.: ОСОБА_5 ОСОБА_7 та iн., 1998. -106 с." (надалі -Словник).
Підготовка зазначеного видання здійснювалася відповідно до планів науково-дослідної та науково-методичної роботи позивача на 1996 -1998 р.
Видання рекомендовано до друку протоколом № 2 від 09.07.1998 р. засідання Вченої ради Українського державного науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства під назвою "Архівістика: термінологічний словник".
У 1998 р. та повторно у 2002 р. позивачем було також підготовлено та випущено видання "Архiвознавство: Пiдручник для студентiв iст. факультетiв вищ. навч. закладiв України / за заг. ред. ОСОБА_20 та ОСОБА_4. -К.: Видавн. дiм "КМ Академія", 2002 -356 с." (надалі -Підручник).
Зазначені твори створені співробітниками позивача (ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12.), а також співробітниками інших закладів відповідно до укладених угод про співпрацю з підприємством позивача (ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16, ОСОБА_17., ОСОБА_18., ОСОБА_19., ОСОБА_20). Підготовка вказаних творів здійснювалася в рамках виконання відповідних планів науково-дослідних та науково-методичних робіт позивача.
20.08.2002 р. між позивачем та Видавничим домом "КМ Академія" був укладений договір № 20/08-02, за умовами якого сторони домовилися про спільне видання підручника "Архівознавство" накладом 400 примірників. Додатково за угодою № 15/08-02 від 15.08.2002 р. позивач передав Видавничому дому "КМ Академія" виключне, без територіальних обмежень, право розмноження і розповсюдження Підручника протягом чотирьох років.
Позивачем відповідно до ч. 3. ст. 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права" на примірниках Підручника і Словника розміщено знак охорони авторського права із зазначенням імені особи, яка має авторське право, та року першої публікації твору. При цьому, авторське право на Словник належить виключно позивачу. Авторське право на Підручник 2002 року видання належить спільно підприємству позивача, колективу авторів (про що зазначено також у протоколі № 2 від 12.06.2002 р. зборів авторського колективу), ОСОБА_21. (відносно обкладинки) та Видавничому дому "КМ Академія".
У 2005 році видавництвом Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна" було видано посібник "Архівознавство: навч. посiб. для дистанційного навчання / За наук. ред. ОСОБА_24 -К.: Університет "Україна", 2005. -362 с." (надалі -Посібник).
Автором посібника є ОСОБА_1, яка наказом № 209-К від 31.08.2004 р. була зарахована на посаду доцента кафедри документознавства та інформаційної діяльності Вищого навчального закладу (далі - ВНЗ) "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" з 01.09.2004 р. за сумісництвом на умовах укладеного з нею контракту.
Зазначений Посібник створений ОСОБА_1 на підставі трудової угоди № 129-д від 10.01.2005 р., укладеної між нею та ВНЗ "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна". Відповідно до п. 1.1. цієї угоди відповідач доручив, а ОСОБА_1. зобов'язалася розробити навчальну програму, розробити і підготувати до видання службовий твір - навчально-методичний посібник для дистанційної форми навчання обсягом до 14 авторських аркушів та розробити тестові завдання з дисципліни "Архівознавство".
Пунктами 3.2.1. та 3.2.2. вищезазначеної трудової угоди передбачено, що авторське особисте немайнове право на службовий твір належить його автору, тоді як виключне майнове право належить роботодавцю -ВНЗ "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна".
Як стверджує позивач, відповідач, будучи власником виключних майнових прав на Посібник, порушив виключні майнові права позивача на Підручник та Словник, використавши частини зазначених творів для створення Посібника.
Оскільки для вирішення справи по суті необхідно було вирішити питання щодо iдентичностi творів, майнові авторські права на які належать позивачу, та твору, що був виданий вiдповiдачем, судом було призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, на вирішення якої були поставлені наступні питання:
1. У чому полягає творча праця ОСОБА_1, яка зазначена як автор посібника Архівознавство: Навч. посіб. для дистанційного навчання / За наук. ред. ОСОБА_24 -К.: Університет "Україна", 2005. -362 с.?
2. Чи має місце використання фрагментів текстів з підручника Архівознавство: Підруч. для студ. іст. ф-тів вищ. навч. закладів України / За заг. ред. ОСОБА_20 та ОСОБА_4; [Серед авт.; ОСОБА_2, ОСОБА_21, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_22, ОСОБА_10]. -2-ге вид., випр. і доп. -К., 2002. -356 с. та словника Архівістика: Термінологічний словник / Авт.-упорядн.: ОСОБА_5 ОСОБА_7 та ін. -К., 1998. - 106 с. як основи та першоджерела при створенні посібника ОСОБА_1 "Архівознавство: Навч. посіб. для дистанційного навчання / За наук. ред. ОСОБА_24 -К.: Університет "Україна", 2005. -362 с.?
Згідно з висновками судового експерта при створенні ОСОБА_1 Посібника мало місце використання фрагментів текстів з Підручника та Словника як основи та першоджерела, а творча праця ОСОБА_1 полягає у доопрацюванні фрагментів тексту (розділів) з Підручника "Архівознавство" шляхом їх доповнення переліком питань, які висвітлюються у відповідній темі, фрагментами "Запитання для самоперевірки", "Завдання для самостійної роботи", "Теми для контрольних робіт", "Опитування", "Колоквіум"; підборі та розташуванні фрагментів текстів (частин) з Підручника "Архівознавство" та Словника "Архівістика"; створенні фрагментів Посібника "Архівознавство": Зміст; Як користуватись навчальним посібником, Вступ, Тести, Контрольні питання, Методичні рекомендації до написання контрольної роботи; підборі та розташуванні нормативно-правових актів у розділі Посібника "Архівознавство" "Додатки".
Як встановлено судовим експертом, при створенні Посібника використано наступні фрагменти текстів з Підручника: Розділ 2 (§ 2-9); Розділ 3 (§1, 2); Розділ 4 (§ 2, 3); Розділ 5 (§ 1-3); Розділ 6 (§ 1-3); Розділ 9 (§ 1); Розділ 10 (§1, 2); Розділ 11 (§1, 2); Розділ 12 (§ 1-3); Розділ 13 (§ 1, 3); Розділ 14 (§ 1-3); Розділ 15 (§ 1-4).
Загальний обсяг (за кількістю сторінок) використання фрагментів текстів з Підручника та Словника становить близько 80% від загальної кількості сторінок Посібника. Частини Посібника, створені ОСОБА_1, складають близько 20% від обсягу всього посібника (71 стор. із 361), при цьому 37 стор., а саме розділ "Додатки", містять нормативно-правові акти, які створені не автором.
Використання фрагментів текстів з Підручника здійснювалося ОСОБА_1 із незначними змінами використаних фрагментів, які полягають у редагуванні, заміні певних слів їх синонімами, перестановкою певних частин (абзаців) Підручника місцями.
Відповідно до ст. 440 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на твір є:
1) право на використання твору;
2) виключне право дозволяти використання твору;
3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;
4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:
1) відтворення творів;
2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;
3) публічну демонстрацію і публічний показ;
4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;
5) переклади творів;
6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;
7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;
8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;
9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;
10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер;
11) імпорт примірників творів.
Цей перелік не є вичерпним.
Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є зокрема вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.
Статтею 21 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається, зокрема:
1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення;
2) використання літературних і художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру.
На думку відповідача, при створенні Посібника його автором були використані фрагменти Підручника та Словника, авторське право на які належить позивачу, в обсязі, виправданому поставленою метою, для створення навчального видання для дистанційної освіти. Таким чином, відповідач вважає, що використання фрагментів Підручника та Словника при створенні Посібника "Архівознавство" є допустимим вільним використанням твору, передбаченим ст. 10 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів та ст. 21 Закону України "Про авторське право і суміжні права". Оскільки на другому аркуші Посібника міститься застереження про те, що Посібник підготовлено на основі підручника з архівознавства за загальною редакцією ОСОБА_20 та ОСОБА_4 (К., 2002 р.), автором Посібника повністю дотримано вимогу вищезазначених статей щодо обов'язкового зазначення імені автора та джерела запозичення.
Згідно з визначенням термінів, наведених у ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" цитатою є порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується, з обов'язковим посиланням на його автора і джерела цитування, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні.
Враховуючи наведене визначення та зважаючи на встановлений за результатами проведеної судової експертизи обсяг використання фрагментів Підручника та Словника при створенні Посібника, судом відхиляються твердження відповідача про можливість вільного використання ОСОБА_1 фрагментів Підручника і Словника відповідно до ст. 10 Бернської Конвенції та ст. 21 Закону України "Про авторське право і суміжні права".
Оскільки перелік виключних прав автора на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами, передбачений ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" не є вичерпним, а перелік вільного використання творів, передбачений ст. 21 цього Закону, носить вичерпний характер, суд вважає, що використання фрагментів творів Підручника та Словника при створенні Посібника без дозволу особи, якій належить авторське право на Підручник та Словник, є порушенням відповідачем виключних майнових прав позивача на Підручник та Словник.
Статтею 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема, звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення; подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій; вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу; заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо.
При визначенні суми компенсації за порушення авторського права позивача суд виходить з такого.
У поданому відповідачем відзиві зазначено, що "Посібник є навчальним виданням, яке використовується виключно для внутрішнього безкоштовного користування студентами Університету "Україна", які навчаються за дистанційною формою навчання. Усі примірники були передані до територіально відокремлених підрозділів Університету. Таким чином, видання Посібника, як і вся багатогранна діяльність Університету "Україна" передбачає не комерційну, а навчальну мету". У той же час, відповідно до наданої позивачем копії накладної № 8 від 01.03.2006 р. Фірмовим магазином "Академкнига НАН України" від СПД ОСОБА_23 було одержано посібник "Архівознавство", автором якого є ОСОБА_1, кількість сторінок -362, за ціною 25,00 грн. за один примірник (із знижкою 5% -23, 75 грн.). Враховуючи, що вищезазначений Посібник було видано загальним накладом у 1300 примірників, потенційно можливий прибуток від його реалізації відповідачем може складати 32 500,00 грн. Крім того, згідно з кошторисною вартістю науково-дослідних та методичних робіт, що виконуються за рахунок державного бюджету України, вартість робіт з підготовки одного лише Підручника, не враховуючи Словника, становить 27 700,00 грн.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що розмір компенсації у розмірі 35 000,00 грн. є таким, що відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим ст. 3 ЦК України, а саме принципам справедливості, добросовісності та розумності.
З урахуванням викладених вище обставин справи, наявних у матеріалах справи письмових доказів, пояснень представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Вилучити з продажу твір "Архiвознавство: навч. посiб. для дистанцiйного навчання / За наук. ред. ОСОБА_24 -К.: Унiверситет "Україна", 2005. -362 с.".
3. Стягнути з Вищого навчального закладу "Вiдкритий мiжнародний унiверситет розвитку людини "Україна" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 1-г, код ЄДРПОУ 30373644, п/р 2600200011212 в АБ "Хрещатик", МФО 300670, п/р 2600317496005 в АБ "Київська Русь", МФО 319092 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 24, код ЄДРПОУ 22892594, п/р 35215001000673 в УДК м. Києва, МФО 820019) 35 000 (тридцять п'ять тисяч) гривень 00 коп. компенсації за порушення авторського права.
4. Зобов'язати Вищий навчальний заклад "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" опублікувати в засобах масової інформації -журналі "Книжкова палата України", газетах "Урядовий кур'єр", "Освіта України" відомості про порушення Вищим навчальним закладом "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" авторського права Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства та зміст судового рішення № 21/436 від 16.01.2009 р. щодо цього порушення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.
Суддя Т.С. Демченко
Датою підписання повного тексту рішення є 09.02.2009 р.