Ухвала від 25.09.2015 по справі 607/11236/15-к

УХВАЛА

25.09.2015 Справа №607/11236/15-к

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі с/з ОСОБА_2 , за участю прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби, СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника-адвоката ОСОБА_5 , у залі суду у м. Тернополі, розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби, СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого старшим керівником ТОВ «Перший комерційний центр», м. Луганськ, неодруженого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 258-5 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом УСБУ в Тернопільській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні за № 22015210000000021 від 23 червня 2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 258-5 КК України.

Як зазначено в клопотанні, у березні-вересні 2015 року ОСОБА_4 у м. Луганську за попередньою змовою з іншими невстановленими особами фінансував та матеріально забезпечував злочинну діяльність так званої «Луганської народної республіки», яка у відповідності до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією.

Так, у березні 2015 року ОСОБА_4 у м. Луганську, усвідомлюючи, що «ЛНР» здійснює терористичну діяльність на території України, вчиняє терористичні акти і збройне протистояння, спрямовані на зміну меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, взяв безпосередню участь у злочинній діяльності «Першого фінансового центру» як фінансової установи терористичної організації «ЛНР», за неможливості діяльності українських банківських установ на тимчасово окупованій території.

При цьому «Перший фінансовий центр», одним з керівників якого є ОСОБА_4 , був створений у м. Луганську під видом компанії по наданню фінансових послуг, зокрема, видачі учасникам терористичної організації «ЛНР» готівки в українській та російській валютах з їх банківських рахунків, із утриманням відповідного відсотку за надані послуги.

У березні-вересні 2015 року ОСОБА_4 , умисно, за попередньою змовою з невстановленими особами, особисто здійснював керівництво роботою працівників центру, надавав вказівки щодо переказів грошових коштів з карток клієнтів центру на банківські рахунки його працівників, відкриті у ПАТ КБ «Приватбанк», організовував видачу готівки, встановлював вартість зазначених фінансових операцій, утримував зазначені кошти на рахунках центру, чим фінансово та матеріально забезпечував функціонування терористичної організації «ЛНР» та її учасників.

23 вересня 2015 року о 19 год. 45 хв. у м. Тернополі, відповідно до ст. 208-211 КПК України, громадянина України ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 Кримінального кодексу України.

24 вересня 2015 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у фінансуванні терористичної організації «Луганська народна республіка» за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 Кримінального кодексу України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала з мотивів, у ньому наведених та просить його задовольнити.

Захисник-адвокат ОСОБА_5 вважає, що у клопотанні і прокурором в судовому засіданні не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України. З врахуванням цього, а також характеризуючих даних ОСОБА_4 , його сприяння органам досудового розслідування у розкритті злочину, просить у клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити, застосувати щодо нього запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 заперечує стосовно застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав наведених його захисником.

Перевіривши надані матеріали, клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника, підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

На думку слідчого судді, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 258-5 КК України, підозра у вчиненні вказаного злочину підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколом огляду від 10 липня 2015 року Інтернет-сторінки, згідно з яким у березні 2015 року у м. Луганську запрацював «Перший фінансовий центр ЛНР», який здійснює роботу з банківськими карками, як фінансова установа терористичної організації «ЛНР»;

- протоколом за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 17 вересня 2015 року про те, що ОСОБА_4 здійснював керівництво видачею готівки «Першим комерційним центром» та встановлював знижку за надані послуги для представників терористичної організацій «ЛНР» - бойовиків так званого ополчення;

- протоколом за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 07 серпня 2015 року про те, що ОСОБА_4 надавав вказівки працівникам «Першого комерційного центру», м. Луганськ, щодо сум та напрямів переказів грошових коштів, встановлював розмір оплати за надані послуги, забезпечував учасників терористичної організації «ЛНР» готівкою в російських рублях;

- показаннями підозрюваного ОСОБА_4 про те, що він у березні-вересні 2015 року в м. Луганську організовував і забезпечував діяльність «Першого комерційного центру» як фінансової установи так званої «Луганської народної республіки». При цьому за його вказівками працівники центру видавали готівку клієнтам установи, в тому числі і представникам бойових підрозділів «ЛНР»;

- речовим доказом мобільним телефоном «LG Nexus», IMEI НОМЕР_1 , з Sim-карткою «МТС» № НОМЕР_2 , ОСОБА_7 , який містить інформацію у вигляді щоденних звітів про фінансову діяльність ТОВ «Перший комерційний центр», як фінансової установи терористичної організації «ЛНР».

Вивченням особи ОСОБА_4 встановлено, що він працюючийв м. Луганську, що є тимчасово окупованою територією України, неодружений, утриманців не має, раніше не судимий, у нього відсутні міцні соціальні зв'язки у межах територіальної юрисдикції якої здійснюється кримінальне провадження.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, наведені слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та доведені прокурором в судовому засіданні, а саме, підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати здійсненню кримінального провадження, шляхом переховування від органів досудового розслідування чи суду, оскільки він постійно проживає в м. Луганську, тобто на тимчасово окупованій території України, а іншого постійного місця проживання не має. У нього наявний паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 від 27 січня 2012 року, тому у випадку обрання більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може переховуватися від органів досудового розслідування, виїхавши за межі України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

З врахуванням того, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 258-5 КК України є обґрунтованою та вимог ч.5 ст. 176 КПК України, згідно якої запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 КК України, а тому тримання під вартою є єдиним заходом забезпечення кримінального провадження, що може бути застосоване до підозрюваного в даному випадку.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. А тому, слідчий суддя зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також обставини, за яких було вчинено злочин, характер та наслідки його вчинення, стан здоров'я, репутацію та міцність соціальних зв'язків підозрюваного ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні злочину, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою не зможе попередити ризики, встановлені ст. 177 КПК України.

Беручи до уваги усе вищевикладене, клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Тернопільській області ОСОБА_6 слід задовольнити.

З врахуванням ч.5 ст. 176 КПК України, слідчий суддя не вбачає необхідності визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Тернопільській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 11 год. 00 хв. 23 вересня 2015 року.

Датою закінчення дії ухвали вважати 11 год. 00 хв. 22 листопада 2015 року.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
51278985
Наступний документ
51278987
Інформація про рішення:
№ рішення: 51278986
№ справи: 607/11236/15-к
Дата рішення: 25.09.2015
Дата публікації: 17.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України; Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження