Справа № 1-165/11
01 лютого 2011 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого - судді Губко А.О.
при секретарі Малина Л.В.
за участю прокурора Курлатової С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 Федерації, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не заміжньої, тимчасово не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 А кв. 22, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України,
ОСОБА_1, 04.09.2010 року, приблизно о 22 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні ресторану «Українські страви», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, 22, в якому працювала на посаді прибиральниці, за одним із столиків побачила раніше незнайому їй ОСОБА_2, при якій знаходилась її власна жіноча сумочка, що висіла на стільці.
Після чого у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, - матеріальних цінностей з вищевказаної сумочки. В подальшому ОСОБА_1 підійшла до вищевказаного стільця та, пересвідчившись, що за її діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, відчинила блискавку сумочки, звідки таємно викрала мобільний телефон марки «Нокіа 8800» в шкіряному чохлі, загальною вартістю 9520 грн., в середині якого знаходилась сім картка мобільного оператора «МТС», вартістю 20 грн. на рахунку якої були гроші в сумі 1 грн.
Заволодівши викраденим, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зникла та в подальшому розпорядилась ним на свій власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 9541 грн.
Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України не визнала та суду показала, що в ніч з 04.09.2010 року на 05.09.2010 року вона знаходилась на роботі в ресторані «Українські страви» в якості прибиральниці. В цю ніч по закінченню робочого дня вона прибирала залу ресторану та знаходилася сама. Близько 01.00 год., прибираючи, вона помітила на підвіконнику мобільний телефон марки «Нокіа 8800» в шкіряному чохлі коричневого кольору. Взявши телефон до рук, помітила, що він вимкнений і так як більше нікого в залі з присутніх не було, вирішила мобільний телефон залишити собі в користування, поклавши його собі до кишені та продовжуючи прибирати. Про те, що вона знайшла телефон, взагалі нікому не повідомляла. Після закінчення робочого дня вона пішла з телефоном додому. Через певний період часу, перебуваючи вдома, увімкнула мобільний телефон, вставивши свою сім-карту та почала ним користуватися.
Через декілька днів вона вирішила, що їй такий дорогий телефон не потрібен, вирішила його здати на власний паспорт до ломбарду «Скарбниця», що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар І.Лепсе, 93\24 та отримала гроші в сумі 2000 грн., що в подальшому і зробила. Грошовими коштами, отриманими за телефон, розпорядилась на власний розсуд.
29.09.2010 року до неї на мобільний телефон зателефонували працівники міліції та попросили пройти до ОСОБА_3, на що вона погодилась та того ж дня туди прийшла. Під час розмови з працівниками міліції, ОСОБА_1 розповіла обставини отримання нею телефону.
Цього ж дня ОСОБА_1 викупила з ломбарду мобільний телефон та передала його працівникам міліції.
Не дивлячись на невизнання своєї вини підсудною її вина повністю підтверджується зібраними по справі доказами:
- показами допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2, згідно яких 04.09.2010 року близько 18.00 год. вона разом зі своїми знайомими відпочивала в ресторані «Українські страви», розташованого по проспекту Відрадному, 22. При ній знаходилась її особиста жіноча сумочка, яку вона залишила на стільці позаду себе. В ній знаходились її особисті речі, документи та мобільний телефон марки «Нокіа 8800», який вона придбала за 9520 грн., в якому знаходилась сім картка мобільного оператора «МТС» № 066-220-07-35, вартістю 20 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 1 грн.
Сумочка була зачинена на блискавку. Мобільний телефон вона залишала у боковому відділенні сумки, яке також зачинялось на блискавку.
Близько 22 год. 00 хв., коли вона з чоловіком та знайомими зібралися та вирішили йти додому, вона виявила відсутність телефону. В подальшому вона звернулась до ОСОБА_3 із написаним заяви про крадіжку. В подальшому їй працівники міліції мобільний телефон повернули та повідомили, що встановили підозрювану особу. З даного приводу ні до кого ніяких претензій морального та матеріального характеру не має.
-показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_4, згідно яких в ході проведення оперативно-розшукових заходів по кримінальній справі, порушеній за заявою ОСОБА_2 по факту вчинення крадіжки з її сумочки мобільного телефону марки «Нокіа 8800» ним була отримана оперативна інформація, що даний злочин могла вчинити ОСОБА_1 22.09.2010 року місцезнаходження ОСОБА_1 було встановлено та її доставлено до 1-го ТВМ ОСОБА_3 В ході проведення бесіди з ОСОБА_1 на предмет причетності останньої до крадіжки вона добровільно зізналася у вчиненні нею вищевказаного злочину та про обставини його вчинення, але той факт, що вона викрала даний телефон із сумочки категорично заперечувала. Після цього ОСОБА_1 було запропоновано дати письмове пояснення по факту даної крадіжки, що остання і зробила. В ході пояснення було з'ясовано, що мобільний телефон вона здала на власний паспорт до ломбарду «Скарбниця» по ОСОБА_5Лепсе, 93\24 в м. Києві. Після чого вона поїхала до вищевказаного ломбарду та викупила звідти той телефон. В подальшому даний телефон марки «Нокіа 8800» ним у ОСОБА_6 було вилучено в присутності понятих. Телефон був без сім картки в шкіряному чохлі коричневого.
-показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, згідно яких 04.09.2010 року, близько 18.00 год. він разом зі своєю знайомою ОСОБА_2 та її чоловіком ОСОБА_8 заїхали до ресторану «Українські страви», розташованого по проспекту Відрадному, 22 відпочити. При ОСОБА_2 знаходилась її власна жіноча сумочка чорного кольору, яку остання залишила на стільці позаду себе, повісивши її на ручку. Сумочка була зачинена. Близько 22.00 год. вони з ОСОБА_2 та її чоловіком виявили відсутність вищевказаного мобільного телефону. Вони почали спочатку дивитися навкруги на підлозі, але телефону там не виявилось. Коли вони спробували телефонувати на номер її телефону, то він був вимкнений. Після чого вони поїхали до відділу міліції та ОСОБА_2 написала заяву про крадіжку телефону.
- протоколом очної ставки між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_1, де потерпіла розповідає про вчинену у неї крадіжку мобільного телефону, що мало місце 04.09.2010 року о 22.00 год. в ресторані «Українські страви» по про-ту Відрадному, 22 м. Києва, а ОСОБА_1 в свою чергу розповідає про перебіг вчинення нею даної крадіжки (а. с. 25-26)
-протоколом огляду місця події від 29.09.2010 року, в ході якого у ОСОБА_1 було вилучено телефон марки «Нокіа 8800», імеі 358645010975761 в корпусі коричневого кольору в чохлі чорного кольору (а.с.13)
-постановою про визнання та приєднання до справи в якості речового доказу мобільного телефону марки «Нокіа 8800» імеі 358645010975761 в корпусі коричневого кольору в чохлі чорного кольору (а.с. 16)
- рапортом ОУ ВКР ОСОБА_3 ОСОБА_4 про викриття ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки мобільного телефону марки «Нокіа 8800», 04.09.2010 року в ресторані «Українські страви», по проспекту Відрадному, 22 м. Києва, який належав ОСОБА_2 (а.с. 15)
- протоколом заяви про злочин ОСОБА_2 про вчинення у неї крадіжки телефону марки «Нокіа 8800» в ресторані «Українські страви», по проспекту Відрадному, 22 в м. Києві (а. с. 9 )
Виходячи з наведеного вище, суд критично ставиться до тверджень підсудної ОСОБА_1 щодо відсутності умислу на викрадення мобільного телефону та його викрадення, при цьому критично розцінює її твердження та вважає їх надуманими як обрану нею лінію свого захисту з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи і не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та спростовуються зібраними по справі доказами, які є послідовними та узгоджуються між собою.
Суд вважає також правдивими покази допитаних потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_7, які повність підтвердили їх в суді, і судом не встановлено доказів щодо обмови ними ОСОБА_1
Таким чином, оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними і допустимими і приходить до висновку, що підсудна ОСОБА_1 своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинила злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України.
При призначенні покарання підсудній, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який згідно зі ст.12 КК України віднесені до категорії середньої тяжкості, її особу, раніше не судиму, скарг за місцем проживання не надходило (а.с.48), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а. с.45, 46), її відношення до вчиненого злочину, що у зв'язку з вчиненням злочину тяжких наслідків не настало, повернення працівниками міліції потерпілій стороні викраденого і вважає можливим виправлення та перевиховання ОСОБА_1 при призначенні їй міри покарання у виді позбавлення волі без ізоляції від суспільства, звільнивши її на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо вона в період встановленого судом випробувального строку не вчинить новий злочин та виконає покладені на неї судом у відповідності зі ст.76 КК України обов'язки.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудній в силу ст.ст.66, 67 КК України, судом не встановлено.
Речовий доказ: мобільний телефон марки «Нокіа 8800», імеі: 358645010975761, який переданий під охоронну розписку потерпілій ОСОБА_2, суд вважає за необхідне залишити у розпорядженні останньої (а. с. 16, 17)
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_1 за ст.185 ч.1 КК України і призначити їй покарання у виді - 1 (один) рік позбавлення волі;
Згідно ст.75 КК України засуджену ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не змінювати, залишити - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Речовий доказ: мобільний телефон марки «Нокіа 8800», імеі: 358645010975761, який переданий під охоронну розписку потерпілій ОСОБА_2, - залишити у розпорядженні останньої (16, 17)
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.
Суддя: