ун. № 759/9080/15-п
пр. № 3/759/2768/15
11 вересня 2015 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Оздоба М.О. розглянувши матеріали, які надійшли від Святошинського ВДАІ ГУ МВС України у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, непрацюючого, проживаючого: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1; ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця Одеської обл., непрацюючого, проживаючого: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код невідомий, за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До суду надійшли протоколи про адміністративне правопорушення, відповідно до яких 05.06.2015 року приблизно о 09.15год. в м.Києві на пр.Перемоги, 87, ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_2, залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Мерседес», д.н.з.НОМЕР_3, водій ОСОБА_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.13.1 ПДР.
05.06.2015 року приблизно о 09.15год. в м.Києві на пр.Перемоги, 87, ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Мерседес», д.н.з.НОМЕР_3, під час зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_4, водій ОСОБА_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.10.1 ПДР.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснивши, що рухався по пр.Перемоги в м.Києві у другій смузі руху, поруч їхало дві фури, одна з яких його обігнала. Рухаючись зі швидкістю приблизно 5-10 км/год, відчув удар та проїхавши ще 3-4 м зупинився. Подав висновок експертного дослідження від 17.08.2015р. № 47ат, відповідно до якого в ситуації, що склалась на дорозі безпосередньо перед ДТП, водій автомобіля «Нісан» ОСОБА_1, повинен був керуватись вимогами п.12.3 ПДР України, не мав технічної можливості уникнути даної ДТП, а також з технічної точки зору, в його діях спеціалістом не вбачається невідповідностей вимогам п.12.3 ПДР України. Водій автомобіля «Мерседес» ОСОБА_2 повинен був керуватись вимогами п.п.10.1, 10.3 ПДР України, мав технічну можливість уникнути даної ДТП шляхом виконання вимог п.п.10.1, 10.3 ПДР, з технічної точки зору, спеціалістом вбачаються невідповідності вимогам даних пунктів.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснивши, що рухався по пр.Перемоги в м.Києві зі швидкістю 10-15 км/год, напрямок руху не змінював, почув удар та зупинився..
Заслухавши пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, дослідивши матеріали справи, вважаю, що справу відносно ОСОБА_1 необхідно закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпроАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, який використовується при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, приходжу до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки в судовому засіданні та матеріалами адміністративної справи не встановлено його вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому на підставі п.1 ст.247 КУпроАП справа відносно нього підлягає закриттю.
Дослідивши матеріали справи, та приймаючи до уваги, що належних та достовірних доказів на підтвердження відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення не надано, а тому вважаю, що його вина повністю підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст.38 КУпАП якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Згідно п. 7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачені ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи те, що адміністративне правопорушення сталося 05.06.2015 року, вважаю за необхідне закрити провадження по справі відносно ОСОБА_2, оскільки з моменту вчинення правопорушення на дату розгляду даної справи судом, 11.09.2015 року, сплинув строк притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності передбачений ч.2 ст. 38 КУпАП.
Керуючись ч. 2 ст. 38, ст. 124, п.1 ст.247, ст.ст. 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв"язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва, через Святошинський районний суд м. Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя :