Справа № 758/10902/15-ц
25 вересня 2015 року суддя Подільського районного суду м.Києва Декаленко В. С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та про зняття з реєстраційного обліку в квартирі, третя особа: Подільський РВ ГУ ДМС України в місті Києві,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та про зняття з реєстраційного обліку в квартирі.
Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що вона (позовна заява) подана з порушенням вимог чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту, а тому підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, виходячи з наступних підстав.
Стаття третя ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч. 1 ст. 118 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, з дотриманням порядку, встановленого частинами другою і третьою статті 11-1 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.
Статті 119 та 120 ЦПК України встановлюють обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Так стаття 119 ЦПК України, визначає, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.
Пленум Верховного Суду України в п. 7 своєї Постанови від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснив, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Мною встановлено, що незважаючи на вимоги вищезазначених норм цивільно-процесуального Закону та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, позивачем в своєму позові не викладено в повній мірі обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, зокрема не обґрунтовано нормами процесуального права з врахування ст. 16 ЦК України, ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та тих правовідносин які склалися між сторонами, підстави обрання ним такого способу захисту права, як «зобов'язання зняти відповідача з реєстраційного обліку », виходячи з того, що рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням саме по собі є підставою для зняття її з реєстраційного обліку.
Крім того, позивачем не обґрунтовано нормами процесуального права, зокрема ст.ст. 3, 15, 16, 30 ЦПК України підстави пред'явлення зазначених вимог до Подільського РВ ГУ ДМС України в місті Києві в порядку цивільного судочинства зважаючи на його статус (суб'єкт владних повноважень), а також зважаючи на те, що він не є відповідачем по справі і значиться в позовній заяві в якості третьої особи, до яких (третіх осіб) виходячи з усіх принципів цивільного судочинства, вимоги в межах розгляду справи в якій вони беруть участь, не можуть бути пред'явленні без зміни їх процесуального статусу на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про доведеність тієї обставини, що позовна заява не може вважатися такою, що відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту.
Стаття 121 ЦПК України визначає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 11, 15, 16, 118, 119, 120, 121 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та про зняття з реєстраційного обліку в квартирі, третя особа: Подільський РВ ГУ ДМС України в місті Києві - залишити без руху.
Надати позивачу строк в 5 (п'ять) днів з дня отримання ухвали, для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали в указаний термін, матеріали позовної заяви будуть вважатись неподаними і повернуті йому.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяВ. С. Декаленко