Справа № 758/10799/15-ц
24 вересня 2015 року суддя Подільського районного суду м.Києва Декаленко В. С. , розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, оцінювача ФОП «ОСОБА_3» ОСОБА_4, ПАТ «СК «Українська страхова група» про порушення прав, як споживача фінансових послуг з боку ПАТ «СК «УСГ», стягнення матеріальної шкоди, пені та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та про направлення Звіту № 1718 про оцінку транспортного засобу від 24.02.2015 року на рецензію,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про порушення прав, як споживача фінансових послуг з боку ПАТ «СК «УСГ», стягнення матеріальної шкоди, пені та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та про направлення Звіту № 1718 про оцінку транспортного засобу від 24.02.2015 року на рецензію.
Дослідивши матеріали позовної заяви приходжу до висновку, що вона (заява) подана з порушенням правил підсудності, а тому підлягає поверненню позивачу для подання до належного суду, виходячи з наступних підстав.
Так стаття третя ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч. 1 ст. 118 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції…
За загальними правилами встановленими ст.ст. 107, 109 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.
Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
Мною встановлено, що жоден з відповідачів до яких позивачем пред'явлено вимоги не має зареєстрованого місця проживання (перебування) та місцезнаходження на адміністративній території Подільського району м. Києва, яка відноситься до юрисдикції Подільського районного суду м. Києва.
В той же час, як вбачається зі змісту позовної заяви позивача та доданих до неї документів, останній звертаючись із нею до Подільського районного суду м. Києва та вважаючи, що вона підсудна йому, обґрунтовує це положеннями ст.110 ЦПК України, зокрема ч.ч. 5, 6, однак з такими твердженнями позивача погодитись неможливо, виходячи з наступного.
Чинним цивільно-процесуальним законодавством України дійсно, крім загальної підсудності справ, визначено також їх альтернативну підсудність (підсудність справ за вибором позивача).
Так, зокрема частини 5, 6 ст. 110 ЦПК України визначають, що позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем завдання шкоди.
Зі змісту вказаних норм цивільного процесуального закону вбачається, що законодавцем надано позивачу право вибору місця пред'явлення позову у випадку пред'явлення ним позову про захист прав споживачів або про відшкодування шкоди завданої його майну, і одним із таких місць є місце завдання шкоди.
Також зі змісту ч. 5 ст. 110 ЦПК України вбачається, що вирішальним в пред'явленні позову на її підставі є те, що відносини, які виникли між сторонами повинні підпадати під регулювання норм ЗУ «Про захист прав споживачів».
Крім того, у випадку вибору позивачем підсудності своєї позовної заяви на підставі вказаної норми закону, останнім повинно бути достовірно доведено одну із трьох наступних обставин, а саме те, що: його місце проживання або перебування є належним чином зареєстрованим у встановленому Законом порядку на адміністративній території населеного пункту (району населеного пункту), яка належить до юрисдикції відповідного суду; шкода відповідачем була завдана на адміністративній території населеного пункту (району населеного пункту), який належить до юрисдикції відповідного суду; місце виконання договору, який є предметом спору є адміністративна територія населеного пункту (району населеного пункту), який належить до юрисдикції суду до якого позивач звернувся з позовом.
З позовної заяви позивача вбачається, що останній пред'являючи її до Подільського районного суду м. Києва в порядку визначеному ч.ч. 5, 6 ЦПК України, обґрунтовує це тим, що ДТП в результаті якої було пошкоджено його автомобіль, мала місце саме на адміністративній території Подільського району м. Києва, а тому Подільський район м. Києва і є місцем завдання йому шкоди і оскільки відповідач-3 відмовив йому у виплаті страхового відшкодування, він як споживач фінансових послуг, відповідно до вимог ЗУ «Про захист прав споживачів» має право на стягнення даних коштів.
Мною ж встановлено, що вимоги які пред'явлені ним до відповідача-3 є нічим іншим як стягненням страхового відшкодування, а не відшкодуванням шкоди в розумінні ч. 6 ст. 110 ЦК України, у зв'язку з чим до даних вимог позивача вказані норми не можуть бути застосовані, так само як не можуть бути вони застосовані до вимог позивача про стягнення моральної шкоди, оскільки ч. 6 ст. 110 ЦПК України надає можливість позивачу пред'явити позов за місцем завдання шкоди лише про відшкодування такої шкоди, завданої майну.
Що ж стосується посилань позивача на ч. 5 ст. 110 ЦПК України то виходячи з обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, вона також не надає права останньому на звернення з даним позовом до Подільського районного суду м. Києва, оскільки страхова компанія, яка на його думку неправомірно не виплатила йому страхове відшкодування, чим завдала йому матеріальної шкоди, про що ним вказано особисто в своєму позові, не знаходиться на адміністративній території Подільського району м. Києва, так само як і не знаходиться на ній ФОП «ОСОБА_3», який також на думку позивача завдав йому матеріальної шкоди (місцем завдання шкоди в даному випадку є місцезнаходження відповідачів).
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що посилання позивача на ту обставину, що він наділений правом на звернення з даним позовом саме до Подільського районного суду м. Києва в порядку визначеному ч.ч. 5, 6 ст. 110 ЦПК України є безпідставними, а тому не можуть бути взяті мною до уваги.
Інших підстав визначених в ст. 110 ЦПК України «Підсудність справ за вибором позивача» та ст. 114 ЦПК України «Виключна підсудність», які б дозволили позивачу звертатися з даним позовом до Подільського районного суду м. Києва, мною також не встановлено.
Стаття 115 ЦПК України визначає, що якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.
Крім того, необхідність повернення позовної заяви позивачу у зв'язку з непідсудністю справи цьому суду, визначена в п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України.
З врахуванням викладеного приходжу до висновку про доведеність необхідності повернення позовної заяви позивачу для подання до належного суду у зв'язку з порушенням останнім правил підсудності.
Крім того, оскільки суд прийшов до висновку, що дана справа не підсудна Подільському районному суду м. Києва, позивачу в силу п. 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», підлягає поверненню сплачена останнім сума судового збору.
На підставі викладеного, п. 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 3, 11, 107, 110, 109, 115, 118, 121 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, оцінювача ФОП «ОСОБА_3» ОСОБА_4, ПАТ «СК «Українська страхова група» про порушення прав, як споживача фінансових послуг з боку ПАТ «СК «УСГ», стягнення матеріальної шкоди, пені та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та про направлення Звіту № 1718 про оцінку транспортного засобу від 24.02.2015 року на рецензію, повернути позивачу для пред'явлення до належного суду.
Повернути ОСОБА_1:
- судовий збір в розмірі 243, 60 грн., сплачений відповідно до Квитанції № 101 від 04.08.2015 року на р/р 31213206700008, МФО 820019, код 37975298 ГУ ДКСУ у м. Києві;
- судовий збір в розмірі 243, 60 грн., сплачений відповідно до Квитанції № 102 від 04.08.2015 року на р/р 31213206700008, МФО 820019, код 37975298 ГУ ДКСУ у м. Києві;
- судовий збір в розмірі 270, 11 грн., сплачений відповідно до Квитанції № 266 від 22.09.2015 року на р/р 31213206700008, МФО 820019, код 37975298 ГУ ДКСУ у м. Києві;
- судовий збір в розмірі 946, 20 грн., сплачений відповідно до Квитанції № 88 від 25.08.2015 року на р/р 31213206700008, МФО 820019, код 37975298 ГУ ДКСУ у м. Києві.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СуддяВ. С. Декаленко