16 липня 2015 року
Справа № 203/4318/15-к
1-кс/0203/1588/2015
16 липня 2015 року слідчий суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна, заявлене у рамках кримінального провадження №12015040670002157, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 203-1 КК України, -
16 липня 2015 року слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду із клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування клопотання слідчий послався на те, що 14.07.2015 був виявлений факт порушення господарської діяльності, а саме незаконне заняття гральним бізнесом за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході проведення досудового розслідування було проведено огляд предметів, вилучених 15.07.2015 в приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , серед яких 10 системних блоків без номерних знаків на корпусі.
Слідчий просить накласти арешт на майно, яке було вилучене відповідно до протоколу огляду від 15.07.2015, а саме: 10 системних блоків без номерних знаків на корпусі.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, вищезазначене правопорушення зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 15 липня 2015 року за №12015040670002157.
Відповідно до п. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч. 2 п. 4 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Згідно п. 1 ст. 170 КПК України арешт майна є тимчасове вилучення позбавлення підозрюваного, обвинувачено або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Відповідно до п. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього кодексу.
.Відповідно до ч. 5 ст.171 КПК України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна
Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчий суддя виходить з того, що в порушення вимог ч. 5 ст. 132 КПК України слідчим не долучено до клопотання протоколу огляду від 15.07.2015 приміщення за адресою: . Дніпропетровськ, вул. Пастера, 7-А, натомість долучено протокол огляду від 14.07.2015 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Пастера, 12, тому слідчий суддя вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 167, 170, 309, 369 -372, 395 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна, заявлене у рамках кримінального провадження №12015040670002157, - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1