79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
15.11.11 Справа № 5010/1383/2011-17/61
Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:
головуючий суддя Бонк Т. Б.
судді Гриців В. М.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Н. Чорній
за участю представників сторін:
від позивача (апелянта) - ОСОБА_2
від відповідача -ОСОБА_3; ОСОБА_4 -представник
розглянув апеляційну скаргу Повного товариства “Просто Ломбард ОСОБА_5 і компанія”, м. Івано-Франківськ б/н від 29.09.2011 р.
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2011 р. (суддя Неверовська Л. М.)
у справі № 5010/1383/2011-17/61
за позовом Повного товариства “Просто Ломбард ОСОБА_5 і компанія”, м. Івано-Франківськ
до відповідача ОСОБА_6 підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3, м. Івано-Франківськ
про стягнення 8 388 грн. та розірвання договору
рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2011 р. у справі №5010/1383/2011-17/61 відмовлено у позові Повного Товариства "Просто Ломбард ОСОБА_5 і компанія" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 8 388 грн. та розірвання договору.
Рішення суду мотивоване тим, що позивач не звертався до відповідача із вимогою про усунення будь-яких недоліків у виконаній роботі або з повідомленням про відмову від договору. Крім того, фактичні дії позивача робили недоцільним повторні звернення відповідача із пропозицією підписати акт прийому-передачі робіт. Окрім того, матеріалами справи не підтверджуються доводи позивача щодо допущення відповідачем істотних порушень договору або прострочення боржника.
У своїй апеляційній скарзі позивач просить дане рішення скасувати, а апеляційну скаргу задоволити, посилаючись на те, що відповідач свої зобов'язання належним чином та у встановлений строк не виконав, будь-яких належних доказів виконання зобов'язання не надав, натомість підтвердив факт виконання ним робіт з простроченням встановленого в договорі кінцевого терміну більш ніж на 5 календарних днів. Зазначає, що єдиним належним та допустимим доказом виконання відповідачем зобов'язання за договором можуть бути виключно первинні бухгалтерські документи, зокрема підписаний сторонами акт виконаних робіт. Таким чином, в зв'язку з порушенням відповідачем умов договору та простроченням боржника, з огляду на невчасне та неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо виготовлення та монтажу реклами, виконання зобов'язання відповідачем втратило інтерес для апелянта, а відтак у відповідності до положень ст. 612 ЦК України позивач правомірно відмовляється від прийняття виконання і вимагає відшкодування збитків.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що судом встановлений факт остаточного розрахунку загальної суми вартості робіт, що відповідно до п.п. 1.1, 2.2 договору, свідчить про прийняття позивачем робіт. Також зазначає, що зобов'язання було виконано ним з простроченням встановленого в договорі строку виконання внаслідок винних дій апелянта. Також представник відповідача у судовому засіданні наголошував, що ним було виготовлено не одну вивіску для позивача, а між сторонами мали місце тривалі господарські правовідносини.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21.03.2011 р. між Повним Товариством "Просто Ломбард ОСОБА_5 і компанія" (замовник) та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3 (виконавець) укладено договір № 1/2011 про виготовлення та монтаж реклами (надалі - Договір), згідно якого виконавець приймає на себе зобов'язання на вимогу замовника виготовити та встановити вивіску (рекламу), а замовник зобов'язується прийняти та сплатити вартість вивіски на умовах та в порядку, визначеному договором та додатками до нього. Згідно п. 1.2 договору, відповідач виготовляє вивіску відповідно до узгодженого сторонами макету (додаток №1) з власних матеріалів, визначених в специфікації (додаток №2), та власними силами. Додатки до договору з моменту підписання його уповноваженими на те особами є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 2.1, загальна сума Договору складає 7 480,00 грн. Згідно з п. 2.2, оплата за договором здійснюється поетапно:
- 1-й етап - передплата в розмірі 60 % від загальної суми за договором, що становить 4488 грн., проводиться позивачем протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору;
- 2-й етап - остаточний розрахунок в розмірі 40 % від загальної суми за договором, що становить 3746 грн. позивач сплачує протягом 2 банківських днів з моменту поставки відповідачем всієї продукції та підписання акту виконаних робіт (акту прийому-передачі).
Відповідно до розділу 4 Договору, загальний термін виконання робіт становить 10 днів. Кінцевий термін виконання робіт - 05.04.2011 року.
У разі прострочення остаточного строку виконання зобов'язань відповідач оплачує в розмірі 0,3 % облікової ставки НБУ від вартості невиконаних робіт (п. 6.1 Договору).
Пунктом 9.2 договору передбачено, що договір може бути достроково розірваний позивачем у випадку порушення відповідачем з будь-яких причин термінів виконання робіт за договором більше ніж на 5 календарних дні. В цьому випадку з відповідача стягується штраф у розмірі 10% від вартості договору, а розрахунки проводяться за фактично виконаними роботами.
Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п.п. 1, 3 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору відповідач встановив рекламну вивіску згідно погодженого макету (додаток № 1), з власних матеріалів, визначених в специфікації на виготовлення та встановлення продукції (додаток №2), акт прийому-передачі виконаних робіт позивачем підписаний не був, а також не було надано письмової вмотивованої відмови у підписанні акту та не вказано переліку виявлених недоліків. Також не було заявлено претензій щодо строків виконання зобов'язання.
Представниками позивача суду першої інстанції були подані письмові пояснення від 12.08.2011 р., в яких вказано, що роботи з встановлення вивіски відповідачем були виконані з простроченням встановленого в договорі кінцевого терміну та виявлено недоліки у виконаних роботах, а саме -частина рекламної вивіски не світиться.
Судом першої інстанції не встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання, оскільки будь-яких, доказів в підтвердження факту наявності недоліків виконаних робіт представниками позивача не надано, в момент встановлення вивісок позивач не відмовився від виконання робіт, а також не надав, як і не надано доказів звернення до відповідача із пропозицією про усунення будь-яких недоліків робіт.
Натомість, з матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням № 456 від 21.04.11 позивачем було проплачено решту 40 % вартості робіт -3 746 грн. Даний факт також свідчить про прийняття позивачем робіт згідно п.п. 1.1, 2.2 договору, оскільки договором передбачено повний розрахунок після прийняття робіт.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.
Згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Отже, за договором підряду у підрядника перед замовником виникають не грошові зобов'язання, а зобов'язання виконати обумовлену договором підряду роботу, а у замовника перед підрядником -зобов'язання оплатити виконані роботи.
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ч. 1 ст. 853 ЦК України).
Згідно п.п. 3.2.2 та 3.4.1 договору замовник зобов'язаний прийняти від виконавця роботи (виготовлення та встановлення рекламної вивіски) або вмотивовано відмовити у підписанні акту прийому-передачі виконаних робіт, при цьому зазначити перелік виявлених недоліків. У разі виявлення недоліків встановити виконавцю строки усунення цих недоліків. У разі неусунення недоліків (неякісного їх усунення тощо) розірвати договір та вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 3 ст. 849 ЦК України якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Наведена норма дає замовнику право, за наявності передбачених нормою закону обставин, відмовитись від договору шляхом вчинення одностороннього правочину у вигляді належного повідомлення підрядника про припинення взаємних прав і обов'язків за договором та вимагати відшкодування заподіяних збитків.
Проте, у матеріалах справи відсутні будь-які документальні докази, які свідчили б про те, що позивач звертався до відповідача із вимогою про припинення договору до встановлення вивіски, усунення будь-яких недоліків у виконаній роботі або з повідомленням про відмову від договору.
Вищенаведені обставини унеможливлюють застосування позивачем ст.ст. 612, 651 ЦК України, оскільки у спірному випадку матеріалами справи не підтверджуються доводи позивача щодо допущення відповідачем істотних порушень договору або прострочення боржника.
Крім того, посилаючись на вказані загальні положення, позивачем не враховано спеціальних норм, передбачених ст.ст. 837-864 ЦК України, які регулюють відносини підряду та положень укладеного сторонами договору, зокрема, встановлених законом способів захисту у разі порушення прав замовника за договором підряду, якими не передбачено право замовника відмовитись від обов'язку оглянути та прийняти виконані підрядником роботи (ст. 853 ЦК України).
Таким чином, доводи позивача щодо порушення відповідачем строків виконання робіт за договором, внаслідок чого є підстави покладення на відповідача відповідальності, передбаченої п. 6.1 договору у вигляді оплати пені в розмірі 0, 3 % облікової ставки НБУ від вартості невиконаних робіт, а також розірвання договору та стягнення штрафу у розмірі 10 % від вартості договору у відповідності до п. 9.2 договору є помилковими.
Крім цього, апеляційний суд не бере до уваги посилання апелянта (відповідача) про те, що судом розглянуто справу без участі його уповноваженого представника, за наявними в ній матеріалами та, відповідно, йому не було забезпечено можливості реалізувати свої процесуальні права, оскільки із матеріалів справи вбачається, що ухвалами суду розгляд справи відкладався в зв'язку з неявкою представника відповідача та поданням клопотання про відкладення, а тому колегія суддів вважає, що відповідач був повідомлений належним чином про час і місце судових засідань, а також мав час та можливість подати додаткові докази чи пояснення по справі, але цього ним зроблено не було.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101 -105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2011 р. у справі № 5010/1383/2011-17/61 залишити без змін, апеляційну скаргу Повного товариства “Просто Ломбард ОСОБА_5 і компанія”, м. Івано-Франківськ без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Бонк Т. Б.
Суддя Гриців В. М.
Суддя Желік М. Б.
Повний текст постанови виготовлений 23.11.2011 р.