79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
03.11.11 Справа № 17/Б-5022/1321/2011
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий-суддя Давид Л.Л.
Суддів Кордюк Г.Т.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Кіт М.С.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕП”, б/н від 14.10.2011 р.
на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 04.10.2011 р.
у справі № 17/Б-5022/1321/2011 (суддя -Андрусик Н.О.)
за заявою боржника ОСОБА_2 підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, м. Тернопіль
про визнання його банкрутом
за участю представників сторін:
від скаржника: не з'явились;
від заявника: не з'явились;
Ліквідатор: ОСОБА_4 (посвідчення № 35);
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 04.10.2011 р. затверджено звіт та ліквідаційний баланс у справі № 17/Б-5022/1321/2011 по суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі -підприємцю ОСОБА_3, вимоги кредиторів: ПП «Електрокомплект»в сумі 48520,46 грн., ТзОВ «ЛЕП»в сумі 25051,73 грн., ТзОВ «Торговий дім «Ватра-Юг»в сумі 16621,48, Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції в сумі 4882,04 грн. - вважати погашеними, припинено підприємницьку діяльність суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, зобов'язано ліквідатора банкрута -ОСОБА_4 подати відділу державних реєстраторів Тернопільської міської ради затверджений судом ліквідаційний баланс суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, відділу державних реєстраторів Тернопільської міської ради здійснити державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3. Провадження у справі № 17/Б-5022/1321/2011 -припинено.
Не погодившись з прийнятою місцевим господарським судом ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕП», оскаржило таку в апеляційному порядку. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно припинив провадження у справі за п. 6 ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки провадження у справі повинно бути припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки на момент звернення суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 з заявою про визнання його банкрутом сума безспірних вимог кредиторів була меншою, ніж встановлена ч.3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Дані обставини апелянт вважає безумовною підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду від 04.10.2011 р.
Ліквідатором банкрута -ОСОБА_4 -подано відзив на апеляційну скаргу, в якому повідомляє, що в процесі ліквідації банкрута були дотримані вимоги ст. 53 Цивільного кодексу України, ст. 128 Господарського кодексу України, ст. ст. 47 - 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а вимоги кредиторів не були погашені в зв'язку з відсутністю майна боржника.
В судовому засіданні 03.11.2011 р. ліквідатор підтримала викладене у відзиві, просить залишити ухвалу господарського суду Тернопільської області від 04.10.2011 р. без змін. Інші учасники судового процесу своїх представників в судове засідання не скерували, хоча належним чином були повідомленні про час та місце розгляду справи, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 р., про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, наявні в матеріалах справи.
Згідно ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п”ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги.
Враховуючи те, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 р. участь представників сторін обов'язковою не визнавалась, судова колегія вважає можливим розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
При перегляді ухвали господарського суду Тернопільської області від 04.10.2011 р., судова колегія керувалась наступним.
Відповідно до ст. 53 Цивільного кодексу України та ст. 128 Господарського кодексу України фізична особа - підприємець, яка не спроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані зі здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому ст.ст. 47 -49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до ч.ч. 2, 3 статті 47 Закону заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами. До заяви громадянина-підприємця про порушення справи про банкрутство може бути доданий план погашення його боргів, копії якого направляються кредиторам та іншим учасникам провадження у справі про банкрутство.
Окрім того, ч. 3 ст. 6 Закону встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом.
При цьому безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.
Перелік цих документів міститься в п. 8 ст. 7 Закону, в якому зокрема зазначається, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи, чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора.
За приписами ч. 8 ст. 1 Закону безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Положення ст. ст. 47, 48 Закону не виключають загальних приписів ст.ст. 6, 7 Закону про необхідність доведення ініціюючим кредитором безспірних грошових вимог до боржника, розміром не менше 300 мінімальних заробітних плат, на відміну від положень ст. 52 Закону, яка прямо передбачає можливість порушення справи про банкрутство незалежно від строку та розміру безспірних грошових вимог до боржника.
За приписами ч. 2 ст. 8 Закону суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство, в сумі складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні з заявою про порушення справи про банкрутство фізична особа -підприємець ОСОБА_3 покликається на неможливість погашення заборгованості перед: приватним підприємством «Електрокомплект»в розмірі 48520,46 грн. на підставі рішення господарського суду Тернопільської області від 09.07.2009 р. по справі № 2/64-1200; товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕП»в розмірі 24570,03 грн., що підтверджується рішенням господарського суду Тернопільської області від 18.04.2011 р. по справі № 7/29/5022-409/2011; товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ватра-Юг»в розмірі 24570,03 грн., що підтверджується договором постачання № ВП/1 від 19.08.2008 р.
Як встановлено місцевим господарським судом при розгляді справи, заборгованість фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, перед кредиторами підтвердилась в розмірі 95075,71 грн., з яких 48 520,46 грн. -заборгованість перед приватним підприємством «Електрокомплект»(а.с. а.с. 9-10); 25051,73 грн. -заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕП»(а.с.11); 16621,48 грн. -перед товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ватра-Юг»(а.с. а.с. 27,28); 4882,04 грн. -перед Першим відділом ДВС Тернопільського міського управління юстиції (а.с. 68).
Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого до їх погашення строку.
Статтею 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 01 квітня 2011 року по 01 жовтня 2011 року -960 грн., відповідно 300 мінімальних заробітних плат -288 000 грн., як вірно вказано в апеляційній скарзі.
В даному випадку вимоги кредиторів сукупно не перевищують 300 мін. заробітних плат на момент порушення провадження у справі.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції без достатніх правових підстав порушено справу про банкрутство боржника в порядку ст. ст. 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Згідно п.3 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційна інстанція має право скасувати рішення повністю і припинити провадження у справі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правилами наданими суду першої інстанції ч.2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги про необхідність припинити провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене та керуючись п. 1-1 ст. 80 ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕП”, б/н від 14.10.2011 р. -задоволити.
2. Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 04.10.2011 року у справі № 17/Б-5022/1321/2011 скасувати.
3. Провадження у справі № 17/Б-5022/1321/2011 -припинити.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
5. Справу № 17/Б-5022/1321/2011 повернути господарському суду Тернопільської області.
Головуючий суддя Давид Л.Л.
Судді Кордюк Г.Т.
ОСОБА_1
Повний текст постанови складено та підписано 08.11.2011 р.