Вирок від 24.09.2015 по справі 752/15550/15-к

Справа № 752/15550/15-к

Провадження №: 1-кп/752/846/15

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 12015100010007458 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Завалля, Гайворонського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з освітою середньою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України,

з участю сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ;

обвинуваченого ОСОБА_5 ;

захисника ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , 31.07.2015 року, приблизно о 01.30 год., маючи на меті таємно викрасти чуже майно, прибув до магазину «Автозапчастини», що за адресою м. Київ, вул. Васильківська 25, який належить ОСОБА_7 . Реалізуючи свій злочинний умисел, за допомогою попередньо заготовленої стамески, віджав віконну раму, через яку проник до приміщення магазину. Будучи впевненим, що його дії в темну пору доби не будуть викритими, розпочав обшукувати приміщення, з метою пошуку ймовірної наживи. Знайшов у шухляді столу грошові кошти в сумі 8510 гривень, поклав їх до кишені брюк в які був одягнений, потім знайшов ноутбук марки «ESM» A 928, серійний номер SAZP 23880012, вартістю 1000 гривень, який поклав у принесений із собою рюкзак.

Після чого, ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні магазину із викраденим майном на загальну суму 9510 гривень, не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий співробітниками міліції державної служби охорони.

Тобто, ОСОБА_5 , визнається винним за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, а саме: замаху на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення.

На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 , після роз'яснення суті обвинувачення, визнавши себе винним, підтвердив вищезазначені обставини. Пояснив, що маючи намір вчинити крадіжку прийшов до магазину автозапчастини і з допомогою стамески, яку взяв з собою, відхилив вікно і проник всередину. Знайшов в шухляді 8500 гривень, які заховав у кишеню і взяв ноутбук з якими хотів покинути приміщення магазину. Проте, його затримали працівники міліції. У вчиненому розкаюється, просить вибачення у потерпілої. Показання дає добровільно, вони є правдивими. Усі збитки, пов'язані з пошкодженням майна потерпілої, її відшкодовано. Просить дати шанс і не позбавляти волі. Не може пояснити причину свого вчинку, адже в м. Києві неофіційно працював і мав заробіток.

Потерпіла ОСОБА_7 , пояснила, що є власником магазину автозапчастин. 31 липня 2015 року біля 4 години ранку її зателефонували і повідомили, що в магазині спрацювала сигналізація і хтось проник. Коли приїхала, міліціонери затримали обвинуваченого, у якого були її гроші та ноутбук.

Речі та гроші, які обвинувачений хотів викрасти, а також усі збитки пов'язані з крадіжкою її відшкодовано, претензій немає. Просить повірити обвинуваченому та не позбавляти його волі.

Суд, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, після допиту обвинуваченого та потерпілої, враховуючи клопотання прокурора, яке підтримали захисник, обвинувачений та потерпіла, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.

А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого, характеризуючих даних на нього та речових доказів.

При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття, що зазначена в обвинувальному акті та підтверджена судом. Крім того, додатковими обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає молодий вік обвинуваченого, позитивну характеристику з місця проживання, а також відшкодування завданого збитку.

На підставі викладеного, враховуючи обставини та тяжкість вчиненого злочину, пом'якшуючі покарання обставини та відсутність обтяжуючих, особу винного, позицію потерпілої, яка просить не позбавляти волі обвинуваченого, суд вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливо без ізоляції від суспільства, тому йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, але із застосуванням ст. 75 КК України, - звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід обраний щодо ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, змінити на особисте зобов'язання, негайно звільнивши його з під-варти в залі суду.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України у строк покарання ОСОБА_5 зарахувати попереднє ув'язнення, починаючи з 31.07.2015 року (день фактичного затримання) по день звільнення.

Питання щодо речових доказів вирішити згідно ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , визнати винуватим та призначити покарання за ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, та згідно ст. 76 КК України, покласти на нього обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію (КВІ) про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в КВІ.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід обраний щодо ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, змінити на особисте зобов'язання, негайно звільнивши його з під-варти в залі суду.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України у строк покарання ОСОБА_5 зарахувати попереднє ув'язнення, починаючи з 31.07.2015 року (день фактичного затримання) по день звільнення.

Речові докази: стамеску, що зберігається в камері схову речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві - знищити.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.

Суддя ОСОБА_8

Попередній документ
51107490
Наступний документ
51107492
Інформація про рішення:
№ рішення: 51107491
№ справи: 752/15550/15-к
Дата рішення: 24.09.2015
Дата публікації: 21.03.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка