Справа № 640/7963/15-ц
н/п 2/640/2130/15
15 вересня 2015 року Київський районний суд м. Харкова у складі :
головуючої - судді Шмадченко С.І.,
за участю секретаря Гололобової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання втратившими право користування жилим приміщенням квартири, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, яку в ході судового розгляду справи уточнив та просив визнати відповідачів такими, що не проживають з 2008 року у квартирі АДРЕСА_1. Визнати відповідачів втратившими право користування жилими приміщеннями квартири АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що квартиру АДРЕСА_1 він отримав на сім'ю з трьох осіб. У 2008 році між ним і відповідачкою ОСОБА_2 був розірваний шлюб та з цього часу відповідачі не стали проживати у квартирі, покинули її добровільно. Він вимушений сплачувати комунальні платежі з розрахунку трьох членів сім'ї. На даний час він не може користуватися квартирою в повному обсязі, оскільки для здійснення будь-якої угоди, в тому числі для реєстрації у квартирі родичів необхідно мати згоду всіх її власників.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечувала, пояснила, що з позивачем з 1991 року по 2008 рік знаходилася у шлюбі. Спірну квартиру за час шлюбу приватизували. Будучи у шлюбі позивач у квартиру приводив інших жінок. Потім восени 2008 року він «викинув» її з квартири, відібрав ключі. Вона поїхала до подруги. Після чого він їй повернув ключі від квартири з тим наміром щоб вона повернулася у квартиру. Однак до цього часу вона з дочкою проживають у квартирі її подруги. Заочним рішенням суду від 15.05.2014 року було визначено порядок користування жилими приміщеннями у спірній квартирі. Визнано право власності за нею та дочкою по 3/10 частки спірної квартири.
Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала, пояснила, що позивач є її батьком. У спірній квартирі вона з матір'ю проживати не може, оскільки батько їм чинить перепони, створює умови неможливі для проживання.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд відмовляє позивачу у задоволені позову, виходячи з наступного:
Відповідно до положень статті 16 ЦК України суд захищає особисті майнові та немайнові права осіб у визначений законом спосіб.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі заочного рішення Київського районного суду м.Харкова від 04.10.2011 року розірвали шлюб. (а.с.7)
Від шлюбу мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
За час шлюбу сторони приватизували квартиру АДРЕСА_1. (а.с.33).
15 травня 2014 року Київським районним судом м. Харкова ухвалено рішення, яким між сторонами визначено порядок користування жилими приміщеннями у спірній квартирі та визнано право власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 і ОСОБА_3 по 3/10 частки квартири, за ОСОБА_1 на 4/10 частки квартири. (а.с.36-37)
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 частки квартири зареєстрували за собою. (а.с.38,39)
Відповідно до ст..317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Як передбачено ст.. 319 ЦК України, власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що раніше його сім'я підтримувала дружні стосунки з сім'єю ОСОБА_3. Позивач став зловживати спиртними напоями та «ганяти» свою сім'ю, вони ходили по під'їздам. Неодноразово бив свою дружину, що вона вимушена була з'їхати з квартири та понад 8 років у квартирі не проживає.
З огляду на наведене, суд доходить висновку, що відповідачі у спірній квартирі не можуть проживати, оскільки позивач створює їм умови неможливі для проживання, що є поважною причиною.
Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Щодо посилань позивача на те, що він за відповідачів вимушений сплачувати комунальні послуги, суд роз'яснює, що позивач не позбавлений права пред'явити позовні вимоги до відповідачів про відшкодування сплачених коштів за комунальні послуги.
Керуючись ст. ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України, ст.ст.16,317,319,321 ЦК України, суд -
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання втратившими право користування жилим приміщенням квартири - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м.Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі але не були присутні в судовому засіданні підчас оголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя