Номер справи 623/3145/15-ц
Номер провадження 2/623/816/2015
іменем України
23 вересня 2015 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого - судді Зелінського В.Г.
з участю: секретаря - Телешевської В.Ю.
адвоката: Пятикоп Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення боргу з ОСОБА_3
Позивач вказує, що 05.03.2015 року він уклав з відповідачем договір позики в розмірі 6000 гр., які відповідач повинен був повернути до 01.05.2015 року.
Договір укладено в письмовій формі.
Свої зобов"язання відповідач не виконав. Борг не повернув.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що грошей у ОСОБА_2 не брав. Розписку написав перед розглядом кримінальної справи, сподіваючись на пом"якшення покарання.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач 05.03.2015 року надав ОСОБА_2 розписку про повернення йому 6000 гр. до 01.05.2015 року.
Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Із розписки ОСОБА_3 видно, що в ній не вказано про те, що він отримав від ОСОБА_2 в якості позики 6000 гр.
ОСОБА_2 належних доказів про укладення договору позики суду не надано.
ОСОБА_3 вказує, що розписку написав ОСОБА_2 перед розглядом кримінальної справи, сподіваючись на пом"якшення покарання.
Із копії вироку Ізюмського міськрайонного суду від 26.03.2015 року видно, що ОСОБА_3 був засуджений по ст. 185 ч.3 КК України за крадіжку у ОСОБА_2 майна на суму 366 гр. 71 коп.
Таким чином суд приходить до висновку, що між сторонами виникли правовідносини не з договору позики, а з правовідносин про відшкодування матеріальної шкоди, причиненої злочином.
Керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд
У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики 6000 гр. та моральної шкоди в розмірі 3000 гр. відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В.Г. Зелінський