Справа № 1715/20303/12
18 грудня 2012 року Рівненський міський суд
під головуванням судді - Ковальова І.М. при секретарі - Жижчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
В судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали. Суду пояснили, що позивач з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі з 04 вересня 2009 року, від якого мають одного малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Спільне життя з відповідачем у них не склалось. На даний час їх сім'я розпалась, вони проживають окремо, не ведуть спільного господарства та бюджету, не підтримують подружніх стосунків. Вона втратила до відповідача почуття любові та поваги, збереження сім»ї є неможливим, від надання терміну для примирення відмовилась.
Тому, просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, малолітнього сина ОСОБА_3 залишити на проживанні з нею; у зв'язку з розірванням шлюбу залишити за нею дошлюбне прізвище «Гнатущенко»; змінити прізвище сина ОСОБА_3 з «Зубчик» на «Гнатущенко».
В судовому засіданні відповідач заявлені позовні вимоги в частині розірвання шлюбу, зміни прізвища позивача та визначення місця проживання малолітнього сина з матір'ю не заперечив. Суду пояснив, що дійсно, вони з позивачем тривалий час проживають окремо, не ведуть спільного господарства та бюджету, не підтримують подружніх стосунків. Тому в цій частині позовних вимог не заперечив проти їх задоволення. Позовні вимоги в частині зміни прізвище малолітнього сина ОСОБА_3 з «Зубчик» на «Гнатущенко» не визнав та пояснив, що позивачем не доведено тих обставин, що ним не виконувалися обов'язки батька під час подружнього життя, не вказано у чому полягає нехтування своїми батьківськими обов'язками, а також не вказано, яким саме інтересам дитини відповідатиме зміна прізвища дитини. Крім того пояснив, що позивачка взагалі не надає можливості йому бачитися з їхнім сином,що і стало приводом для звернення ним до служби у справах дітей з відповідною заявою. Тому в цій частині позовних вимог просить суд відмовити в їх задоволені.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи,суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 04 вересня 2009 року.
Дана обставина стверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про шлюб серії 1-ГЮ №050586 виданим 04 вересня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, з якого вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 04 вересня 2009 року, про що в Книзі реєстрації шлюбів 2009 року вересня місяця 04 числа зроблено відповідний актовий запис за №1249. Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка - ОСОБА_2, дружини - ОСОБА_2.
Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Дана обставина стверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про народження серії 1-ГЮ №127561 виданим 19 серпня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції з якого вбачається, що ОСОБА_5 народився 10 серпня 2010 року в м.Рівне, про що в Книзі реєстрації народжень 2010 року серпня місяця 19 числа зроблено відповідний актовий запис за №2094. Батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Протягом тривалого часу, а саме з 01 жовтня 2011 року сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства та бюджету, не підтримують подружніх стосунків, втратили один до одного почуття любові та поваги. На думку суду, надання терміну для примирення для сторін позитивних наслідків не принесе, перспектив для збереження сім'ї не вбачається.
Тому суд вважає, що позовні вимоги в частині розірвання шлюбу підлягають до повного задоволення.
Відповідно до ст. 160 Сімейного Кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Оскільки в судовому засіданні сторони дійшли згоди, що місцем проживання малолітнього сина ОСОБА_3 буде місце проживання його матері - позивача по справі, тому в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про шлюб серії 1-ГЮ №050586 виданим 04 вересня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 04 вересня 2009 року, про що в Книзі реєстрації шлюбів 2009 року вересня місяця 04 числа зроблено відповідний актовий запис за №1249. Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка - ОСОБА_2, дружини - ОСОБА_2. Оскільки позивач виявила бажання відновити своє дошлюбне прізвище, а відповідач проти даної обставини не заперечив, тому в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 Сімейного Кодексу України у разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років.
Відповідно до ч.5 ст. 148 Сімейного Кодексу України у разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
Відповідно до ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Як встановлено в судовому засіданні, сторони по справі не проживають разом та не підтримують подружніх стосунків з 01 жовтня 2011 року, з цього часу відповідач жодного разу не поцікавився долею свого малолітнього сина чим самим взагалі ухилився від виконання своїх батьківських обов'язків щодо малолітнього сина, знехтувавши обов'язком утримувати дитину без будь-якого пояснення, чим самим позбавив позивача можливості зареєструвати дитину за місцем її проживання, що в свою чергу стало перешкодою огляду дитини лікарями в лікарні, яка обслуговує територію на якій проживає позивач, крім того позивач позбавлена можливості вивезти дитину на оздоровлення за кордон.
Крім того, суд враховує те, що бажання позивача не обумовлено помстою відповідачу, позивач після розірвання шлюбу виявила бажання відновити своє дошлюбне прізвище, діє лише в інтересах малолітнього сина, тому позовні вимоги в частині зміни прізвища малолітнього сина сторін ОСОБА_5 з «Зубчик» на прізвище матері «Гнатущенко» знайшли своє підтвердження та підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,60,212,213,215,294 ЦПК України, ст.ст. 110, 112,113,148,160 Сімейного Кодексу України, суд,-
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 04 вересня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, актовий запис №1249 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити за позивачем ОСОБА_1 дошлюбне прізвище «Гнатущенко».
Змінити прізвище неповнолітнього сина сторін ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_1 на прізвище матері ОСОБА_4.
Неповнолітнього сина сторін ОСОБА_5 залишити на проживанні з матір'ю.
Витрати, пов'язані з реєстрацією розірвання шлюбу в органах РАЦС покласти на сторони в рівних частинах.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий :