ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
22 вересня 2015 року № 813/3794/15
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,
з участю представників: позивача Баліцького О.Й., відповідача Мандзиняк Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Державне підприємство Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» (далі - ДП «ЛЗЗК») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:
- визнати протиправними дії відповідача у відмові в зарахуванні ДП «ЛЗЗК» за 2012 рік помилково сплачені кошти в сумі 11222 грн 76 к. в рахунок погашення податкового боргу;
- зобов'язати відповідача зарахувати ДП «ЛЗЗК» за 2012 рік помилково сплачені кошти в сумі 11222 грн 76 к. в рахунок погашення податкового боргу.
В обґрунтування позовних вимог посилається на такі обставини. Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.10.2013 року у справі №914/3429/13 припинено право постійного користування підприємства земельною ділянкою площею 0,6492 га по вул. Шевченка, 134 у м. Львові. За користування цією земельною ділянкою підприємство сплатило земельний податок за період з 01.01.2012 року по червень 2013 року на загальну суму 16 834,14 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. У порядку і строки, встановлені ст.43 Податкового кодексу України, підприємство звернулося до відповідача з заявою про повернення помилково сплачених коштів. ДПІ у Залізничному районі м. Львова зарахувала грошові зобов'язання по земельному податку за період з січня 2013 року по червень 2013 року, проте відмовилася це зробити за 2012 рік. Вважає такі дії відповідача протиправними.
Представники позивача Баліцький О.Й. та Пархут С.Т. в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити.
Представник відповідача Мандзиняк Г.В.. в судовому засіданні позову не визнала та надала суду пояснення, зміст яких відповідає письмовим запереченням. Суть заперечень полягає в тому, що сплачений ДП «ЛЗЗК» земельний податок за період з січня 2013 року по червень 2013 року на підставі поданих підприємством уточнюючих податкових декларацій за 2013 рік був зарахований в рахунок погашення його податкового боргу. Оскільки підприємство не подавало уточнюючих податкових деклараційпо земельному податку за 2012 рік, що передбачено п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, то за наявності у нього податкового боргу, заява про повернення помилково сплаченого земельного податку за 2012 рік була залишена без виконання. Вважає, що такі дії ДПІ у Залізничному районі м. Львова відповідають вимогам чинного податкового законодавства. Просила відмовити у позові.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.10.2013 року у справі №914/3429/13 припинено з 09.12.2011 року право ДП «ЛЗЗК»постійного користування земельною ділянкою площею 0,6492 га по вул. Шевченка, 134 у м. Львові(а.с.11- 20).
Вказана земельна ділянка належала ДП «ЛЗЗК» на праві постійного користування згідно з Державним актом від 23.05.2006 року (серія ЯЯ №179388) (а.с.23).
За період з 01.01.2012 року по червень 2013 року ДП «ЛЗЗК» сплатило земельного податку за постійне користування земельною ділянкою площею 0,6492 га по вул. Шевченка, 134 у м. Львові на загальну суму 16 834,14 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 24-32).
21.01.2015 р. ДП «ЛЗЗК» звернулося до ДПІ у Залізничному районі м. Львова з вимогою про повернення сплаченого період з 01.01.2012 року по червень 2013 року земельного податку за вказану земельну ділянку (а.с. 65-66).
23.02.2015 р. ДПІ у Залізничному районі м. Львова направило ДП «ЛЗЗК» відповідь №2683/10/13-03-15-04/5, у якій з посиланням на п.50.1 ст.50, п.43.1, п.43.2 ст.43 та п.8 розділу 4 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 р. №765 повідомило про залишення без виконання його звернення щодо повернення коштів по сплаті земельного податку (а.с.67- 68).
05.03.2015 року та 16.03.12015 року ДП «ЛЗЗК» повторно звернулося до ДПІ у Залізничному районі м. Львова з заявою про повернення сплаченого період з 01.01.2012 року по червень 2013 року земельного податку за вказану земельну ділянку (а.с. 69-70).
10.04.2015 р. ДПІ у Залізничному районі м. Львова надало ДП «ЛЗЗК» відповідь №5309/10/13-03-15-03/85, у якій з посиланням на п.50.1 ст.50, п.43.1, п.43.2 ст.43 та п.8 розділу 4 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 р. №765 повідомило про залишення без виконання його звернення щодо повернення коштів по сплаті земельного податку (а.с.21- 22).
Зміст відповідей податкового органу від 23.02.2015 р. №2683/10/13-03-15-04/5 та 10.04.2015 р. №5309/10/13-03-15-03/85 практично ідентичний, різниця полягає лише щодо відомостей по картці особового рахунку по земельному податку про наявну заборгованість, яка станом на 23.02.2015 р. складала 108450, 83 грн , а станом на 10.04.2015 р. - 116474,49 грн.
Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язаньвизначені статтею 43Податкового кодексу і полягають у такому.
43.1. Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
43.2. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
43.3. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
43.4. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
43.5. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
43.6. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Системний аналіз положень пунктів 43.1 - 43.4 статті 43 Податкового кодексу дає підстави стверджувати, що законодавець визначив обов'язковою умовою повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Судом встановлено, що ДП «ЛЗЗК» вперше звернулося до ДПІ у Залізничному районі м. Львова з заявою про повернення сплаченого період з 01.01.2012 року по червень 2013 року земельного податку 21.01.2015 р.
Як видно з платіжного доручення №252/7, оплата земельного податку за січень 2012 року у сумі 18155,67 грн відбулася 23.02.2012 року (а.с.24).
Хронологічний аналіз дати виникнення помилково сплаченого земельного податку (23.02.2012 року) та дати звернення (21.01.2015 р.) свідчить, що ДП «ЛЗЗК» звернулося до відповідача у визначений пунктом 43.3. статті 43 Податкового кодексу строк.
Згідно з даними картки особового рахунку по земельному податку станом на 23.02.2015 р. заборгованість ДП «ЛЗЗК» становила 108450, 83 грн (а.с.76-78).
Сторони підтвердили, що помилково сплачений земельний податок з січня 2013 року по червень 2013 року в сумі 5611,58 грн був зарахований ДПІ у Залізничному районі м. Львова в рахунок погашення вищевказаного податкового боргу.
Такі свої дії відповідач пояснив тим, що підприємство подало уточнюючі податкові деклараціїпо земельному податку за 2013 рік та не подавав таких за 2012 рік.
При цьому контролюючий орган послався на п.50.1 ст.50 Податкового кодексу.
Суд вважає безпідставним посилання відповідача на вказані норми, оскільки ст.50 Податкового кодексу регулює питання внесення змін до податкової звітності, зумовлених виявленими у майбутніх періодах помилками.
Порядок та умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені виключно статтею 43Податкового кодексу, жодна із норм якої не пов'язує повернення із внесенням змін до податкової звітності шляхом подачу уточнюючих податкових декларацій.
Податковим органом підміняються поняття «повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань» та «внесення змін до податкової звітності у разі виявлення помилки», які є різними за своєю природою.
Незважаючи на своєчасність звернення ДП «ЛЗЗК» до податкового органу з відповідною заявою, за наявності у нього податкового боргу, у податкового органу не було підстав для повернення помилково сплаченого земельного податку за постійне користування земельною ділянкою площею 0,6492 га по вул. Шевченка, 134 у м. Львові на загальну суму 16 834,14 грн.
Водночас податковий орган повинен був діяти відповідно до положень п.43.4 ст. 43 Податкового кодексу і зарахувати всю суму, а не лише за 2013 рік, в рахунок погашення вищевказаного податкового боргу.
Відмова ДПІ в Залізничному районі ДП «ЛЗЗК» у зарахуванні за 2012 рік помилково сплачені кошти в сумі 11222 грн 76 к. в рахунок погашення податкового боргу не відповідає вказаним нормам податкового законодавства.
Відповідно до вимог частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не подано належних доказів правомірності своїх дій щодо відмови ДП «ЛЗЗК» у зарахуванні за 2012 рік помилково сплачених коштів в сумі 11222 грн. 76 к. в рахунок погашення податкового боргу.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржувані дії ДПІ в Залізничному районі щодо відмови ДП «ЛЗЗК» у зарахуванні за 2012 рік помилково сплачених коштів в сумі 11222 грн. 76 к. в рахунок погашення податкового боргу, суд дійшов переконання, що вони не відповідають вимогам Податкового кодексу України та передбачених статтею 2 КАС України принципів, тому їх слід визнати протиправними, задовольнивши позов в цій частині.
Вимога про зобов'язання відповідача зарахувати ДП «ЛЗЗК» за 2012 рік помилково сплачені кошти в сумі 11222 грн 76 к. в рахунок погашення податкового боргу є похідною від першої позовної вимоги і також підлягає до задоволення на підставі висновку суду про протиправність відмови відповідача у їх зарахуванні.
Відповідно до частини першої статті 94 КАС України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 182 грн 70 к., сплаченого за платіжним дорученням № 1647 від 16 липня 2015 року.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Визнати дії Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області у відмові в зарахуванні Державному підприємству Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» за 2012 рік помилково сплачені кошти в сумі 11222(одинадцять тисяч двісті двадцять дві) грн 76 к. в рахунок погашення податкового боргу протиправними.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області зарахувати Державному підприємству Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» за 2012 рік помилково сплачені кошти в сумі 11222 (одинадцять тисяч двісті двадцять дві) гривні 76 копійок в рахунок погашення податкового боргу.
Стягнути з Державного бюджету України в користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок судових витрат.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Хома О.П.