копія
16 вересня 2015 р. Справа № 804/12575/15
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок Інхол» про стягнення заборгованості, -
31.08.2015 р. Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області (надалі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок Інхол» (надалі - відповідач) в якому просить стягнути недоотримані міським бюджетом кошти пайової участі у сумі 135920,62 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на наявність підстав для стягнення заборгованості на користь бюджету.
Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області відповідно до «Положення про державну фінансову інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», є органом виконавчої влади.
Статус Державної фінансової інспекції України, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (надалі - Закон України № 2939) та Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 р. № 499/2011.
Відповідно до положень Постанови Кабінету міністрів України про затвердження «Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами» від 20.04.2006 р. № 550 (надалі - Постанова №550) інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Згідно до п.16 Постанови №550 ревізії проводяться шляхом проведення документальних та фактичних перевірок. Документальна перевірка передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною, фінансовою та бюджетною звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об'єкта контролю, пов'язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об'єкта контролю). У разі ведення бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів зберігання і обробки інформації на вимогу посадової особи контролюючого органу керівник об'єкта контролю повинен забезпечити оформлення відповідних документів на паперовому носії. Надання документів об'єкта контролю посадовим особам контролюючого органу забезпечується керівником об'єкта чи його заступником.
Результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку контролюючого органу, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища) (п.35 зазначеного порядку).
У пункті 46 Постанови №550 зазначено, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
Судом встановлено, що на підставі ухвали Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 21.04.2015 р. по справі №200/8204/15-к та направлень від 22.05.2015 р. №550 та від 15.05.2015 р. №540, виданих в.о. начальника Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, головним державним фінансовим інспектором відділу контролю у сфері органів влади, оборони та місцевого самоврядування Зозулею І.І. та провідним державним фінансовим інспектором цього ж відділу Свержевським О.В. проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради за період з 01.01.2009 р. по 30.04.2015 р., про що складено Акт від 19.06.2015 р. №08-20/11.
Ревізію повноти сплати до міського бюджету на розвиток інфраструктури міста коштів пайової участі забудовниками проведено вибірковим порядком за період з 01.01.2012 р. по 01.05.2015 р.
Так, шляхом дослідження даних «Пошуково-інформаційної системи по дозволах», розміщеної на офіційному сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України, та їх співставленням із укладеними фінансово-економічним департаментом (управлінням економіки) договорами пайової участі, встановлено факти отримання Замовниками декларацій про готовність об'єктів до експлуатації без укладення відповідних договорів про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська, чим порушено ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VІ (надалі - Закон України від 17.02.2011 №3038-VІ).
За запитом до прокуратури м. Дніпропетровська (лист від 29.05.2015 р. №04-08-03-17/4668) листом від 12.06.2015 р. №06/2-1053вих15 надано декларації про готовність об'єктів до експлуатації.
Під час ревізії проведено відповідний розрахунок розміру пайової участі відповідно до Декларацій за показниками створених потужностей, згідно з додатком 1 до Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська, затвердженого рішенням міської ради від 29.07.2011 р. №5/14 (надалі - Порядок).
Таким чином, внаслідок не укладання забудовниками, які станом на 01.05.2015 р. ввели об'єкти будівництва в експлуатацію, що підтверджено відповідними Деклараціями, договорів з міською радою, чим порушено ст.40 Закону України від 17.02.2011 №3038-VІ та Порядку, міським бюджетом недоотримано коштів пайової участі для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська, на загальну суму 24 703 464,02 грн.
Крім того, ревізією встановлено, що п. 7 «Перехідні положення» до Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI передбачено, що якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом.
Разом з тим, п.3 «Перехідні положення» Порядку, передбачено, що норми цього Порядку розповсюджуються на усі об'єкти, що були залучені до пайової участі на умовах попередніх порядків чи положень, але на момент набрання чинності цього Порядку не прийняті в експлуатацію. Укладені договори, договори - зобов'язання щодо пайової участі замовників (забудовників) по таких об'єктах підлягають приведенню у відповідність до цього Порядку.
Так, вибірковою перевіркою договорів за 2009 рік, встановлено, що за Договором від 07.07.2009 р. №141/3, укладеним управлінням економіки Дніпропетровської міської ради, в особі начальника Теперчука В.І., із забудовником - ТОВ «Торговельний будинок Інхол», величина внеску по об'єкту «Будівництво прибудованого торговельно-виставкового комплексу за адресою вул. Дзержинського, у районі буд № 18-24» становить 47 954,60 грн.
Відповідно до графіка сплати (Додаток №1 до Договору), обов'язковий внесок у сумі 14386,38 грн. підлягає сплаті до прийняття відповідного рішення виконкому міської ради по об'єкту (перераховано станом на 07.07.2009 р.), залишок коштів у сумі 33568,22 грн. - під час введення об'єкта в експлуатацію, але не пізніше одного місяця після прийняття об'єкта в експлуатацію.
Згідно з виписками казначейства по рахунку з обліку надходжень залучених пайових коштів, внесок у сумі 33568,22 грн. сплачено ТОВ «Торговельний будинок Інхол» 04.06.2014 р. (у період дії нової редакції Порядку, перехідними положеннями якого передбачено, що норми Порядку розповсюджуються на усі об'єкти, що були залучені до пайової участі на умовах попередніх порядків чи Положень, але на момент набрання чинності цього Порядку не прийняті в експлуатацію. Укладені договори по таких об'єктах підлягають приведенню у відповідність до Порядку).
Відповідно до Декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованих Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 14.06.2013 р. за №ДП 143131650347, 143131650335, 143131650262, 143131650284, 143131650300 зазначений об'єкт введений в експлуатацію в червні 2013 р., тобто у період дії нової редакції Порядку.
Таким чином, розмір внеску, зазначений у Договорі від 07.07.2009 р. №141/3, підлягав коригуванню з урахуванням нормативів розміру пайової участі, передбачених цим Порядком.
Станом на момент проведення ревізії посадовими особами фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради, документи про затвердження у встановленому порядку кошторисної вартості вищезазначеного об'єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, до перевірки не надані. Внаслідок зазначеного розрахунок величини пайової участі проведено за показниками створених потужностей, без застосування норм щодо граничного розміру пайової участі.
За результатами проведеного розрахунку, величина пайової участі по зазначеному вище об'єкту становить 183875,22 грн. Таким чином, внаслідок не проведення коригування внеску; визначеного у Договорі від 07.07.2009 №141/3, що є порушенням вимог р.3 Порядку, міським бюджетом недоотримано доходів у сумі 135920,62 грн.
Зазначене порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) місцевому бюджету на вищевказану суму.
Таким чином, за результатами проведеної ревізії позивач просить стягнути з ТОВ «Торговельний будинок Інхол» заборгованість у розмірі пайової участі у відповідності до Порядку.
З огляду на викладене суд виходить з наступного.
Відповідно ст.2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 позивач є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через міністра фінансів, уходить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пп.4 п.4 вказаного Положення).
Відповідно до п.6 зазначеного Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів.
Також Положенням установлено, що якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями ст.10 закону «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», якими встановлено вичерпний перелік підстав для звернення органів державного фінансового контролю до суду.
При виявленні збитків, заподіяних державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і в цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та, у разі виявлення порушень законодавства, пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень виключно до підконтрольних суб'єктів.
Отже повноваження щодо звернення до суду з позовом до осіб, які не є підконтрольними об'єктами у позивача відсутні, крім того між інспекцією та непідконтрольними об'єктами не виникає публічно-правовий спір.
Суд звертає увагу той факт, що контролюючий орган просить стягнути кошти з непідконтрольної йому організації, оскільки ревізія була проведена щодо фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради, а відтак виходить за межі повноважень наданих йому Законом.
Згідно із ст. ч. 4 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
В силу п. 4 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів, офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правовий акт, так і правовий акт індивідуальної дії.
Нормативно-правовий акт - рішення, дію якого поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і який призначений для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.
Правовий акт індивідуальної дії - рішення, яке є актом одноразового застосування норм права і дію якого поширено на конкретних осіб або яке стосується конкретної ситуації, за своєю природою ненормативний правовий акт, на відміну від нормативного, встановлює не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовується одноразово й після реалізації вичерпує свою дію.
Ненормативні (індивідуальні) акти породжують права і обов'язки у тих конкретних суб'єктів, яким вони адресовані, у конкретному випадку.
Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законом.
В свою чергу, Акт ревізії, яким зафіксовано обставини, встановлені під час проведення ревізії, факти виявлених порушень законодавства, складено відносно фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради.
Отже, Акт ревізії (та/або рішення, прийняте на підставі складеного за результатами ревізії акту) не породжує певних правових наслідків та його висновки не мають обов'язкового характеру для відповідача, як для непідконтрольної організації.
Згідно із приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, при встановленні органом державного фінансового контролю факту збитків, єдиним належним засобом реагування з боку органу державного фінансового контролю, є звернення до суду із позовом про стягнення з підконтрольної установи таких збитків.
На підставі викладеного, суд зазначає, що вимога Державної фінансової інспекції не є належним засобом реагування з боку позивача на факти виявлених збитків, на підставі чого позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а згідно до ст. 86 вищевказаного Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок Інхол» про стягнення заборгованості, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 16.09.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун