16 вересня 2015 р. Справа № 818/1354/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
представника позивача ОСОБА_1
представника третьої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2015р. по справі № 818/1354/15
за позовом ОСОБА_3
до Головного управління Держземагенства у Сумській області треті особи Успенська сільська рада Буринського району Сумської області , ОСОБА_4
про скасування рішення,
ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держземагенства у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держземагенства у Сумській області), треті особи: Успенська сільська рада Буринського району Сумської області, ОСОБА_4, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держземагенства у Сумській області яким надано гр. ОСОБА_4 дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо земельних ділянок, які розташовані за межами населеного пункту на території Успенської сільської ради Буринського району Сумської області.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просить скасувати постанову сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 року та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що наказами Головного управління Держземагенства у Сумській області від 17.02.2015 року №№ 18-492/16-15-СГ, 18-493/16-15-СГ, 18-494/16-15-СГ, 18-495/16-15-СГ, 18-496/16-15-СГ, ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташованих за межами населених пунктів на території Успенської сільської ради Буринського району Сумської області загальною площею 145 га (а.с.40,42,44,46,48)
Зазначені накази були прийняті Головним управлінням Держземагенства в Сумській області на підставі заяви (клопотання) ОСОБА_4 (а.с.25) та доданих до неї документів: копії документів, що підтверджують наявність освіти (а.с.28), викопіювання з кадастрової карти (а.с.31-35), обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства (а.с.29-30), копії паспорту (а.с.26-27).
17.04.2015 року між Головним управлінням Держземагентства у Сумській області та гр. ОСОБА_4 було укладено договори оренди землі, а саме земельної ділянки державної власності (рілля) загальною площею 29,2104 га, кадастровий номер-НОМЕР_2, земельної ділянки державної власності (рілля) загальною площею 23,7960 га, кадастровий номер-НОМЕР_1, земельної ділянки державної власності (рілля) загальною площею 40,1884 га, кадастровий номер-НОМЕР_3, земельної ділянки державної власності (рілля) загальною площею 40,5000 га, кадастровий номер-НОМЕР_4, земельної ділянки державної власності (рілля) загальною площею 8,3031 га, кадастровий номер-НОМЕР_5.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що накази Головного управління Держземагентства у Сумській області, якими гр. ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, проте не з тих мотивів та підстав.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За змістом ч.8 ст.3 КАС України позивачем в адміністративній справі є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов.
За приписами ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Виходячи із системного аналізу наведених норм КАС України, особа, яка звертається до адміністративного суду з позовом має довести наявність порушення оскаржуваним рішенням суб'єкту владних повноважень саме її прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин, які потребують судового захисту.
Наказами Головного управління Держземагенства у Сумській області від 17.02.2015 року №№ 18-492/16-15-СГ, 18-493/16-15-СГ, 18-494/16-15-СГ, 18-495/16-15-СГ, 18-496/16-15-СГ, ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташованих за межами населених пунктів на території Успенської сільської ради Буринського району Сумської області загальною площею 145 га (а.с.40,42,44,46,48)
Суд першої інстанції перевіряючи зазначені рішення на їх відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, не з'ясував обставин щодо наявності порушення цими рішеннями прав, свобод чи інтересів позивача.
В обґрунтування наявності порушення своїх прав позивач зазначає, що надання гр.. ОСОБА_4 дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташованих за межами населених пунктів на території Успенської сільської ради Буринського району Сумської області загальною площею 145 га створює для позивача перешкоди у користуванні землями, які перебували у колективній власності колгоспу ім.. Леніна та були виокремлені із належної долі власника сертифікату на земельну частку (пай) для організації пасовищ та які не є державною власністю.
Проте, позивачем не наведено та не надано доказів на підтвердження зазначених доводів.
Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 04.09.2015 року № ДС-9-18-0.11-3916/25-15 земельна ділянка надана гр.. ОСОБА_4, відноситься до земель запасу, які являються землями державної власності. Раніше спірна земельна ділянка перебувала у користуванні колгоспу імені Леніна на території Успенської сільської ради Буринського району Сумської області, який 30.12.1995 року реорганізовано в КСП «Успенське».
Рішенням Успенської сільської ради Буринського району Сумської області від 18.02.2000 року вилучено з колективної власності ТОВ «Успенське» та передано до резервного фонду 214 га земель, з них 208,6 га ріллі. Вказане рішення не скасовано та є чинним.
Позивачем в підтвердження наявності порушення оскаржуваними наказами прав та інтересів позивача надано до суду державний акт про право власності на землю, виданий на ім'я ОСОБА_5, який є чоловіком позивача.
Однак, представником позивача в судовому засіданні підтверджено, що оскаржуваними наказами відповідача не були порушені межі земельної ділянки, що знаходиться у власності чоловіка позивача.
Доводи представника позивача про те, що позивач відмовилася від частини належної їй земельної частки паю розміром 30 соток, що входить до складу земельної ділянки, наданої в оренду гр. ОСОБА_4, з метою організації пасовища колегія суддів вважає безпідставними, оскільки такі доводи не підтверджені належними доказами.
Представник позивача не зміг пояснити в судовому засіданні суду апеляційної інстанції саме до якої з наданих гр. ОСОБА_4 в оренду земельних ділянок ввійшли 30 соток земельної ділянки, від якої, на його думку, відмовився позивач. Надана позивачем довідка про сплату орендної плати за випасання рогатої худоби не доводить наявність у позивача прав на орендовані земельні ділянки, оскільки доказів надання позивачу у встановленому законом порядку у користування земельної ділянки, що перебуває в оренді у гр. ОСОБА_4, позивачем не надано. Крім того, позивач проживає в с. Успенка, а землі надані гр. ОСОБА_4 знаходяться за межами селища.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувані наказі щодо надання дозволу гр.. ОСОБА_4 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташованих за межами населених пунктів на території Успенської сільської ради Буринського району Сумської області загальною площею 145 га не стосується позивача, оскільки ними не вирішувалось питання щодо його прав, інтересів та обов'язків, а позивачем не доведено наявність порушення оскаржуваними наказами суб'єкту владних повноважень його прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин, які потребують судового захисту.
Враховуючи, що під час розгляду справи не встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача оспорюваними рішеннями колегія суддів вважає, що відсутні підстави для перевірки доводів апеляційної скарги щодо їх невідповідності вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.
Суд першої інстанції ухвалюючи рішення не з'ясував зазначених обставини, які мають значення для справи, що призвело до помилковості висновків щодо підстав відмови в задоволенні позову.
За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку, прийняв правильне по суті рішення, однак з помилковим застосуванням норм матеріального права, в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції необхідно змінити в частині мотивів та підстав відмови в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 1 ч.1 ст. 201, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2015р. по справі № 818/1354/15 змінити в частині мотивів та підстав відмови в задоволенні позову ОСОБА_3.
В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 р. -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.
Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В.
Повний текст постанови виготовлений 21.09.2015 р.