16 вересня 2015 р. Справа № 644/5755/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16.06.2015р. по справі № 644/5755/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова
про визнання дій протиправними та зобов'язання поновлення виплати пенсії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо припинення виплати йому пенсії;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова поновити виплату йому пенсії та виплатити виниклу заборгованість.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16.06.2015р. в задоволенні зазначеного позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 2 ст. 19, ст. 21, ч.ч. 1, 2 ст. 24, ст. 46 Конституції України, ст.ст. 4, 5, ч.1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч.1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні апеляційної скарги
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є пенсіонером за віком. На початку листопада 2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату пенсії через проведення в зоні його проживання АТО. На підставі його заяви відповідач виплачував позивачу пенсію на банківську картку до січня 2015 року.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач за станом на 01 січня 2015 року не надав до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова довідку, передбачену «Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції», дії відповідача щодо зупинення виплати позивачу пенсії є правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства України.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
За приписами ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо припинення позивачу з січня 2015 року виплати його пенсії, колегія суддів виходить з наступного.
Приписами ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
(положення пункту 2 частини першої статті 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 р. N 25-рп/2009)
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Як встановлено з матеріалів справи та заперечень відповідача, виплату пенсії позивачу припинено у зв'язку з ненаданням останнім довідки, виданої згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. № 509 (далі - Порядок № 509) (а.с.12, 49).
Відповідач в обґрунтування припинення виплати пенсії позивачу зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 05.11.2014р. «Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції» № 637 встановлює, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 509.
Зазначені виплати, що призначені або продовжені відповідним особам до набрання чинності цією постановою, здійснюються за фактичним місцем їх проживання (перебування) у разі видачі їм до 1 лютого 2015 р. такої довідки.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що вищезазначеними постановами Кабінету Міністрів України не встановлено підстав для припинення виплати пенсій. Приписи зазначених постанов не містять положень, які встановлюють обов'язок органів Пенсійного фонду припиняти виплату пенсій через відсутність довідки, виданої згідно з Порядком № 509.
Також колегія суддів вважає необґрунтованими посилання суду першої інстанції на п. 3 Перехідних положень до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким встановлено, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України, оскільки норми цього закону не врегульовують питання нарахування та виплати пенсійного забезпечення.
Колегія суддів зауважує, що перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках передбачених законом.
Між тим, відповідач не вказав, яка з обставин, визначених наведено нормою Закону стала підставою для припинення позивачу виплати пенсії. Також відповідачем не вказано й будь-якої іншої норми закону, яка б визначала таку підставу припинення виплати пенсії, як ненадання довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення.
Крім того, приписами ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виплата пенсії припиняється за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду.
Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова не доведено наявності рішення про припинення виплати пенсії позивачу.
Також колегія суддів зазначає, що заява ОСОБА_1 від 23.10.2014р., в якій він просить витребувати його пенсійну справу з управління Пенсійного фонду України в м. Свердловськ Луганської області до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова не містить посилань на те, що заявник покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру (а.с. 13).
Отже, те, що позивач є внутрішньо переміщеною особою є припущенням відповідача, що також підтверджується письмовими поясненнями відповідача, в яких зазначено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою на думку управління (а.с. 10).
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Між тим, відповідачем не доведено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою та продовження виплати йому пенсії можливе лише за умови отримання довідки, передбаченої Порядком № 509.
Також колегія суддів зазначає, що припинення виплати позивачу пенсії у зв'язку з відсутністю довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення суперечить принципам, які закріплені в Конституції України та підставам, наведеним в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, за висновками, наведеними в рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 07.10.2009р. в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України).
Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати право громадянина на одержання призначеної йому пенсії незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія.
Таким чином, зміна пенсіонером місця проживання не може бути підставою для позбавлення його конституційного права на отримання соціального захисту, а саме, отримання пенсії.
Враховуючи викладене, перевіривши оскаржувані дії відповідача на відповідність їх вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, припиняючи з січня 2015 року виплату позивачу його пенсії діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки припинення виплати пенсії особі у зв'язку з неотримання довідки, виданої згідно з Порядком № 509 не відноситься до законодавчо визначених підстав припинення виплати пенсії та суперечить приписам Конституції України.
Враховуючи, що виплату пенсії позивачу було припинено неправомірно, колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова поновити виплату йому пенсії та виплатити виниклу заборгованість.
Перевіряючи оскаржувану постанову суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не врахував зазначених приписів норм матеріального права, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення про відмову в задоволенні позову, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16.06.2015р. по справі № 644/5755/15-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова поновити виплату ОСОБА_1 пенсії та провести виплату виниклої заборгованості.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Макаренко Я.М.
Судді Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.
Повний текст постанови виготовлений 21.09.2015 р.