16 вересня 2015 р.Справа № 816/1347/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2015р. по справі № 816/1347/15
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області
про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 /надалі - ФОП ОСОБА_2, позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області /надалі - Кременчуцька ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області, відповідач/ , в якому просив суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області про непогодження застосування податкового компромісу від 14 квітня 2015 року № 4235/К/1603;
-визнати податковий компроміс за заявою ФОП ОСОБА_2 від 02 квітня 2015 року досягнутим;
-зобов'язати Кременчуцьку ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області області зарахувати в рахунок податкового компромісу сплачені ФОП ОСОБА_2 5576,84 грн.;
-зобов'язати Кременчуцьку ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області внести зміни до особової картки платника податків ФОП ОСОБА_2 з урахуванням досягнення податкового компромісу.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 року адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано Рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про непогодження застосування податкового компромісу від 14 квітня 2015 року № 4235/К/1603.
Зобов'язано Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області повторно розглянути подану Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 заяву про застосування податкового компромісу в порядку передбаченому підрозділом 92 розділу XX Податкового кодексу України.
Відмовлено в задоволенні іншої частини вимог.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення в оскаржуваній частині, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 року залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги в межах вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що з 26.08.2014 року по 08.09.2014 року Кременчуцькою ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року про що складено Акт перевірки від 15 вересня 2014 року №2212/16-03-17-01-10/НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки № 2212/16-03-17-01-10/НОМЕР_1) /а.с.36-60/.
Перевіркою встановлено порушення:
- п. 183.2 ст. 183, 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 всього на загальну суму 111 536,80 грн., в т.ч. по періодах: листопад 2011р. - 8370,00 грн; грудень 2011р. - 8420,00 грн; січень 2012р. - 5664,00 грн; березень 2012р. - 4320,00 грн; квітень 2012р. - 10920,00 грн; травень 2012р. - 11229,20 грн; червень 2012р. - 8934,00 грн. липень 2012р. - 10040,00 грн. серпень 2012р. - 11680,00 грн; вересень 2012р. - 8960,00 грн; жовтень 2012р. - 9600,00 грн; листопад 2012р. - 8265,60 грн; грудень 2012р. - 5134,00 грн;
- п. 120.1, ст. 120 ПК України, у зв'язку з неподанням податкової звітності, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн., за кожне таке неподання.
За наслідками перевірки Кременчуцькою ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області прийнято податкові повідомлення - рішення від 07 жовтня 2014 року № 0050921701/11725, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 111536,80 грн та штрафні санкції в розмірі 27884,20 грн та № 0050941701/11726, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 0 грн та штрафні санкції в розмірі 2040,00 грн /а.с.103-104/.
Не погоджуючись з вказаними податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив їх в судовому порядку.
Станом на час звернення позивача до податкового органу із заявою про застосування податкового компромісу триває процедура судового оскарження вищезазначених податкових повідомлень - рішень. Таким чином податкове зобов'язання по податковому повідомленню - рішенню від 07 жовтня 2014 року № 0050921701/11725 та № 0050941701/11726 є неузгодженим.
02 квітня 2015 року ФОП ОСОБА_2 звернулося до Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області із заявою про застосування податкового компромісу за податковими зобов'язаннями, що визначені податковим повідомленням-рішенням від 07 жовтня 2014 року №0050921701/11725 та ним сплачено 5 % донарахованого основного платежу в сумі 5576,84 грн /а.с.108-110/.
14 квітня 2015 року відповідачем винесено рішення № 4235/к/16-03 щодо непогодження застосування податкового компромісу, оскільки відповідно до Акту перевірки від 15 вересня 2014 року №2212/16-03-17-01-10/НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_2 занижено податкові зобов'язання через порушення правил реєстрації платником податку на додану вартість, а не через неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість.
Визнаючи протиправним та скасовуючи Рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про непогодження застосування податкового компромісу від 14 квітня 2015 року № 4235/К/1603 та зобов'язуючи Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області повторно розглянути подану Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 заяву про застосування податкового компромісу в порядку передбаченому підрозділом 92 розділу XX Податкового кодексу України, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для визнання протиправним та скасування Рішення про непогодження застосування податкового компромісу від 14 квітня 2015 року № 4235/К/1603.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
17 січня 2015 року набув чинності Закон України №63-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу" (далі - Закон № 63-VIII), яким внесені зміни до Податкового кодексу щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу.
Підрозділом 9-2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України визначено особливості уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування процедури податкового компромісу.
Згідно пункту 1 вказаного підрозділу встановлено, що податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.
Пунктом 2 підрозділу 9-2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.
Платник податків сплачує податкові зобов'язання, визначені в уточнюючому та/або податковому повідомленні-рішенні, у розмірі, передбаченому пунктом 2 цього підрозділу, протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження.
Закон встановлює дві групи зобов'язань, які можуть бути включені до податкового компромісу:
- суми податкових зобов'язань, які не перебували в спорах з контролюючими органами;
- суми податкових зобов'язань, які перебувають в спорах з контролюючими органами.
Абзацом першим 1 пункту 7 підрозділу 92 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.
Згідно з пунктом 8, податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.
Податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до статті 102 цього Кодексу застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди (частина 11 підрозділу 9-2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України).
Таким чином, цими нормами чітко встановлено, що для податкових зобов'язань, які визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, та є неузгодженими внаслідок не закінченої процедури судового та/або адміністративного оскарження, достатнім для застосування податкового компромісу є подання заяви про намір досягнення податкового компромісу та сплата 5% від визначеної в ній суми.
Станом на дату звернення до Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області із заявою від 02.04.2015 року про застосування податкового компромісу за податковим зобов'язанням, що визначене податковим повідомленням-рішенням від 07 жовтня 2014 року №0050921701/11725 податкове зобов'язання узгоджене не було внаслідок не закінченої процедури судового оскарження (а.с.152-155).
ФОП ОСОБА_2 03.04.2015 року сплачено згідно платіжного доручення року №375 до бюджету суму 5576,84 грн /а.с.32/, що складає 5 % від від податкового зобов'язання в сумі 111536,8 грн.
З урахуванням вище викладеного, суд приходить висновку, що позивачем дотримані вимоги щодо застосування процедури податкового компромісу визначені підрозділом 9-2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі в обґрунтування помилковості, на думку відповідача, висновків суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення на Методичні рекомендації щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу затверджених Наказом ДФС України від 17.01.2015 № 13 (далі - Методичні рекомендації) колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав.
Як визначено пунктом 1.3 розділу 1 Методичних рекомендацій, методичні рекомендації не встановлюють нових норм права, а носять виключно рекомендаційний та роз'яснювальний характер щодо єдиного розуміння процедури застосування податкового компромісу, а отже не можуть застосовуватись всупереч положенням Податкового кодексу України.
Обставини, на які посилається представник відповідача, що податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість (у зв'язку з із завищенням податкового кредиту) в підрозділі 9-2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України не містяться.
Посилання податкового органу на те, що позивачу оскаржуваним рішенням правомірно не було погоджено застосування податкового компромісу по податковому повідомленню-рішенню від 07.10.2014 р. №0050941701/11726 на суму штрафної санкції в розмірі 2040 грн., оскільки вказане рішення по причині відсутності в ньому податкових зобов'язань не відповідає умовам компромісу, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки позивач звертаючись з заявою від 02.04.2015 року не просив застосовувати податковий компроміс щодо нарахованого по вказаному податковому повідомленню-рішенню зобов'язання зі сплати штрафних санкцій в розмірі 2040 грн.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про непогодження застосування податкового компромісу від 14 квітня 2015 року № 4235/К/1603 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Враховуючи протиправність оскаржуваного рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про непогодження застосування податкового компромісу від 14 квітня 2015 року № 4235/К/1603 та відсутність у адміністративного суду права перебирати на себе повноваження інших органів державної влади щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про зобов'язання Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області повторно розглянути подану Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 заяву про застосування податкового компромісу в порядку передбаченому підрозділом 92 розділу XX Податкового кодексу України.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2015р. по справі № 816/1347/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.
Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В.
Повний текст ухвали виготовлений 21.09.2015 р.