15 вересня 2015 р.Справа № 820/5726/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Русанової В.Б.
Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.
за участю секретаря судового засідання Дудка О.А. Русанової В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2015р. по справі № 820/5726/15
за позовом ОСОБА_1
до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2015 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №132/1704 від 11.06.2015 року про нарахування транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 18750,00 грн.
Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі Основ"янська ОДПІ, Відповідач), не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2015 року та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що привело до невірного вирішення справи.
В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Позивачем надані заперечення на апеляційну скаргу.
Згідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги,заперечення проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України постанова переглянута в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 є власником легкового автомобіля Mitsubisi Pajero, 2010 року випуску, об'ємом двигуна 3497 куб.см., державний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за позивачем 15.09.2010 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрації серії НОМЕР_2 (а.с. 7).
Основ'янською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №132/1704 від 21.05.2015 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем : транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000 грн. (а.с.6).
12.06.2015 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою, в якій просив зробити перерахунок транспортного податку із врахуванням того, що придбаний ним автомобіль зареєстровано у вересні 2010 року (а.с. 38).
На підставі заяви позивача, Основ'янською ОДПІ проведено перерахунок транспортного податку та винесено податкове повідомлення-рішення №132/1704 від 11.06.2015 року, яким зменшено суду податкового зобов'язання та визначено транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 18750 грн. (а.с. 14).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно нараховано позивачу транспортний податок , оскільки автомобіль, який перебуває у власності ОСОБА_1 використовується ним більше 5 років.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції,
Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Згідно з п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Судом встановлено, що автомобіль Mitsubisi Pajero, 2010 року випуску та зареєстрований за позивачем 15.09.2010 року.
При цьому, календарний рік - це проміжок часу з 1 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів.
Річний обсяг повинен обчислюватися за календарний рік, а не за будь-які 12 місяців за вибором податкового органу.
Вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду України №21-94а13 від 16.04.2013 року.
Таким чином, враховуючи, що автомобіль позивача використовується з 2010 році, тобто з 01.01.2010 року по 31.12.2010 рік, з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року., а об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років, та факт того, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на 2015 році автомобіль позивача вже не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 267 Податкового кодексу України, та податковим органом неправомірно нараховано транспортний податок ОСОБА_1
Доводи апелянта, що наявності у позивача обов'язку сплатити транспортний податок з фізичних осіб, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.
Так, відповідача посилається на роз'яснення ДФС України , розміщені в періодичному виданні "Вісник" за № 111.06 в яких роз'яснено поняття "використання автомобіля" та зазначено, якщо на транспорті засоби уповноваженими органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи,, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України , вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній сонові. У раз відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік).У разі якщо календарну дату визначити не можливо , то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення , зазначеного в реєстраційних документах.
Колегія суддів зазначає, що зазначений лист має роз'яснювальний характер.
Відповідно до п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно п. 267.4. ст. 267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Таким чином, відповідно до норм Податкового Кодексу України базовим податковим періодом є календарний рік, а не будь-яка інша дата реєстрації автомобілі.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав доказів на підтвердження правомірності податкового повідомлення- рішення, та на спростування висновків суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що спірне податкове повідомлення є протиправним.
З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правильно з'ясував обставини та надав оцінку доказам, тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2015р. по справі № 820/5726/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Русанова В.Б.
Судді Курило Л.В. Присяжнюк О.В.
Повний текст ухвали виготовлений 21.09.2015 р.