15 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1881/15-а
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Милосердного М.М.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Найденко О.І.
з участю: представника Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - Незгоди Є.В., представників Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" - Колесника Ю.В., Жовтоноги Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У червні 2015 року Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" (далі ДП "ХМТП") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі ДПІ у м. Херсоні) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001412200 від 27 травня 2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) за основним платежем на суму 42 701,25 грн. та за штрафними санкціями - 21 350,63 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував на те, що відповідачем при проведенні перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі досліджено первинні документи, що підтверджують придбання товару, що призвело до помилкових висновків та визначення позивачу грошових зобов'язань та застосування санкцій.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що проти задоволення позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року позов задоволено.
Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні №0001412200 від 27 травня 2015 року, яким ДП "ХМТП" визначено грошове зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт. послуг) в сумі 64 051,88 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 42 701,25 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 21 350,63 грн.
В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Херсоні, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
У період з 27 квітня 2015 року по 05 травня 2015 року відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДП "ХМТП" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах ТОВ "Веснянка-КВ"; ПрАТ "Южмормонтаж"; ТОВ "БК Вест Груп" за жовтень 2014 року; ТОВ "Веснянка-КВ" за листопад 2014 року; ТОВ "Хорост" за грудень 2014 року, за результатами якої складено акт від 06 травня 2015 року №101/21-03-22-04/01125695.
З акта перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення п.198.1 ст. 198, п.198.2 ст. 198, п.198.3 ст. 198, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено суму ПДВ у розмірі 42 701,25 грн. операції із контрагентами - постачальниками, по яким не підтверджено реальність проведення операцій та дефектністю документів, а саме: ТОВ "Веснянка-КВ" за періоди: жовтень 2014 року у сумі 17 227,91 грн., листопад 2014 року у сумі 695,33 грн.; ТОВ "БК Вест Груп" за жовтень 2014 року у сумі 14 170 грн; ТОВ "Хорост" за грудень 2014 року у сумі 10 608 грн.
Крім цього, перевіркою встановлено, що неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Веснянка-КВ", ТОВ "БК Вест Груп", ТОВ "Хорост", встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.
Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що перевіркою неможливо підтвердити факт придбання товару (робіт, послуг) позивачем у ТОВ "Веснянка-КВ", ТОВ "БК Вест Груп", ТОВ "Хорост" та використання у власній господарській діяльності, з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходженням майна, відсутністю необхідних трудових ресурсів, транспорту та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення господарської діяльності.
На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом є безпідставним, оскільки позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані належним чином засвідчені копії первинних документів.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, п.139.1.9 ст. 139, ст. 198, п.200.1 ст. 200 ПК України.
В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні вказується, що правочини між позивачем з та його контрагентами були укладені без мети настання реальних наслідків. Також посилається на те, що по господарським операціям з ТОВ "Веснянка-КВ", ТОВ "БК Вест Груп" та ТОВ "Хорост" факт отримання придбаного товару не підтверджений ТТН, оскільки накладні мають недоліки, зокрема не містять необхідних реквізитів.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог п.201.11 ст. 201 ПК України).
Відповідно п.139.1.9 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.
Таким чином, правомірність формування платником податку податкового кредит визначається фактичним проведенням операцій (з придбання товару для використання у власній господарській діяльності) платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ "Веснянка-КВ" 13 жовтня 2014 року було укладено Договір підряду №118р, відповідно до п.1 якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи з поточного ремонту ланцюгів до ходової частини бульдозерів Т-170, в кількості 4 комплектів.
В підтвердження реальності цих господарських операцій позивачем надані наступні документи: акт наданих послуг, податкові накладні, дефектні відомості на проведення поточного ремонту ланцюгів до ходової частини бульдозерів Т-170, акти демонтажу ланцюгів до ходової частини бульдозерів Т-170, акти передачі в поточний ремонт ланцюгів до ходової частини бульдозерів Т-170, товарно-транспортні накладні, акти встановлення ланцюгів до ходової частини бульдозерів Т-170, відповідно до яких задокументовано, що відремонтовані на ТОВ "Веснянка-КВ" згідно акту №182 від 30 жовтня 2014 року ланцюги до ходової частини бульдозерів Т-170.
Крім того, між позивачем та ТОВ "Веснянка-КВ" було укладено усний договір поставки запасних частин, виконання якого підтверджується наданими суду видатковими накладними, податковими накладними, копіями платіжних доручень , актом встановлення запасних частин, товарно-транспортними накладними на перевезення запасних частин.
Також, 20 жовтня 2014 року між позивачем та ТОВ "БК Вест Груп" укладено договір поставки №125Р, відповідно до якого ДП "ХМТП" придбав у ТОВ "БК Вест Груп" Двигун 3Д6.
На виконання даного договору суду надано наступні докази, а саме: видаткова накладна; податкова накладна; копія платіжного доручення; копія товарно-транспортної накладної; наказ ДП "ХМТП" від 24 грудня 2014 року №653 про прийом та введення в експлуатацію Двигун 3Д6 з 24 грудня 2014 року.
Стосовно господарської операції позивача з ТОВ "Хорост" судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до умов договору поставки від 17 грудня 2014 року №173Р позивач придбав у ТОВ "Хорост" товар (плита дорожня).
На виконання умов даного договору позивачем надано наступні докази, а саме: видаткові накладні; прибуткові накладні; копії платіжних доручень; товарно-транспортні накладні.
В подальшому придбані плити були використані для ремонту площадки автомобільного транспорту, що підтверджується Актом №438 від 27 січня 2015 року.
Надані ДП "ХМТП" документи складені за результатами проведених операцій містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.
Контрагенти позивача на час здійснення спірних господарських операцій були зареєстровані юридичними особами та платниками ПДВ, мали право виписувати податкові накладні.
Поставка товару від ТОВ "Веснянка-КВ", ТОВ "БК Вест Груп" та ТОВ "Хорост" підтверджується належним чином складеними бухгалтерськими та податковими документами, придбаний позивачем товар та послуги використані у його власній оподатковуваній господарській діяльності.
Таким чином, господарські операцій між позивачем та його контрагентами носять реальний характер та не мають ознак фіктивності.
Крім того, судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, що недоліки складання ТТН є беззаперечним доказом відсутності поставок товару.
Так, апелянт зазначає, що ТТН не містять необхідних реквізитів, у зв'язку з чим неможливо встановити точну адресу місця навантаження та місця розвантаження, відсутні дані щодо посвідчення водія та подорожнього листа, тощо.
Тому, відповідач вважає безпідставним віднесення позивачем до податкового кредиту ПДВ за господарськими операціями з ТОВ "Веснянка-КВ", ТОВ "БК Вест Груп" та ТОВ "Хорост" та відповідних сум до валових витрат.
Однак, судова колегія зазначає, що суд встановлює факт поставки товару позивачу його контрагентом не лише на підставі ТТН, а й використовуючи інші докази у їх сукупності: первинні бухгалтерські документи - видаткові, податкові накладні, дані складського обліку, відображення господарських операцій у податковому обліку тощо.
Крім того, ТТН є первинним бухгалтерські документом лише у випадку віднесення підприємством транспортних витрат до складу валових витрат. Деякі недоліки ТТН не є беззаперечним доказом того, що товар не доставлявся.
Відсутність певних реквізитів в ТТН не може бути беззаперечною підставою для не включення до складу податкового кредиту сум ПДВ відповідно до господарських операцій позивача та його контрагентами, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків в зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Суд зазначає, що контролюючим органом не надано до суду належних доказів, що інформація, яку містять первинні бухгалтерські та податкові документи, не відповідає дійсності, а також, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства. Не надано доказів, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не може бути одержана. Порушення податкового законодавства контрагентом позивача мають характер припущень та не може бути підставою для позбавлення позивача права на формування валових витрат, податковий кредиту та, у подальшому, бюджетного відшкодування з ПДВ.
Таким чином, судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта про не реальність господарський операцій на підставі дефектності ТТН, оскільки наявність у контролюючого органу претензій до заповнення ТТН не позбавляє господарську операцію її реального змісту, з урахуванням наявних податкової та видаткової накладних, документу, що засвідчує оплату за придбаний товар, які у своїй сукупності підтверджують отримання товару, його оприбуткування та правомірність віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту суми ПДВ.
За таких підстав, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ДП "ХМТП" до ДПІ у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення-рішення є правильним.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 21 вересня 2015 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Милосердний М.М.
Суддя: Ступакова І.Г.