09 вересня 2015 р. Справа № 876/4993/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Дяковича В.П.,
суддів: Іщук Л.П., Попка Я.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року по справі № 803/530/15-a за позовом Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік Оіл" про надання дозволу на проведення виїзної позапланової перевірки, -
Володимир-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області звернулася до суду з адміністративним позовом, яким просила надати їм дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік Оіл" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2014 року по даний час тривалістю 10 робочих днів.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року провадження у справі за позовом Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік Оіл" про надання дозволу на проведення виїзної позапланової перевірки - закрито.
Позивач подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати.
В апеляційній скарзі покликається на те, що відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів грн.. за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінально-процесуального кодексу України.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Судова колегія перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції своєю ухвалою від 08 квітня 2015 року закрив провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки дана справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 вказаної статті).
Відповідно до приписів статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Як слідує зі змісту позовної заяви, предметом спору є надання податковому органу дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки платника податків.
Відповідно до частини третьої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Зазначена норма кореспондується з приписами частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;
4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, встановлених законом.
З аналізу вищезазначених процесуальних норм слідує, що суб'єкт владних повноважень має право звернутися з позовом до відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, виключно у випадках, які прямо передбачені законом.
Право для звернення до суду органів доходів і зборів передбачено статтею 20 Податкового кодексу України.
Однак, жодним нормативно-правовим актом, в тому числі Податковим кодексом України, не передбачено право органу доходів і зборів звертатися до адміністративного суду з позовом про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки.
Посилання позивача на пункт 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» є помилковим, оскільки вказаною нормою не передбачено право органу доходів і зборів на звернення до суду з позовом про надання дозволу на проведення позапланової перевірки, а лише перераховано, що рішення Кабінету Міністрів України або суду може бути підставою для проведення перевірки.
Таким чином, Володимир-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області не наділена повноваженнями на звернення до суду з позовною вимогою про надання дозволу на проведення позапланової перевірки.
За правилами пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі наведеного, враховуючи характер спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що є наслідком закриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, виніс ухвалу у відповідності до норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись статтями ст. 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області - залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року по справі № 803/530/15-a - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь в справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.П. Дякович
Судді Л.П. Іщук
Я.С. Попко