ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
16 вересня 2015 року № 813/4608/15
11 год. 26 хв. м.Львів, вул.Чоловського, 2
Зал судових засідань № 5
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Тертичного В.Г.
за участю секретаря судового засідання Олійника Ю.В.
представників сторін:
від позивача - Пирч Р.В.
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 33842,85 грн.,-
Стрийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якій просить винести рішення про стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 33842,85 грн. по орендній платі за земельні ділянки.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідач має заборгованість по платежах до бюджету , а саме по земельному податку з фізичних осіб в розмірі 33842,85 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань визначених в самостійно поданих деклараціях з плати за землю. Оскільки даний борг у добровільному порядку відповідно до чинного законодавства не сплачений, тому податковий орган звернувся з позовом до суду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснення надав аналогічні до викладеного в позовній заяві, просить позов задоволити повністю.
Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. На адресу суду повернувся конверт з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".
З огляду на норму ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої, у разі повернення поштового відправлення з незалежних від суду причин вважається, що така повістка вручена належним чином, а відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання. У зв'язку з чим, суд ухвалив розглянути справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.
З урахуванням визначених ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строків розгляду справи, така відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається на основі наявних доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, мотивуючи це наступним.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
У п. 31.1 ст.31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Пунктом 1 ст.36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. А також, податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності 22.10.2007 року, номер запису в ЄДР про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця - 24100000000002860.
За даними Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області відповідач станом на 16.06.2015 року перебуває на податковому обліку за основним місцем обліку з 23.10.2007 року за № 780, що підтверджується листом № 4197/1/18-20 від 16.06.2015 року.
Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У відповідності до п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Як вбачається з розрахунку податкового боргу станом на 16.06.2015 року, заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 виникла внаслідок несплати орендної плати за землю з фізичних осіб та становить 33842,85 грн.
Судом встановлено, що відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати юрдичних осіб відповідно до поданих декларацій з плати за землю від 31.01.2014 року та 16.02.2015 року.
Відповідно до пунктів 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобов'язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 57 Податкового кодексу України.
У відповідності до п.п. 129.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Згідно п.129.4 ст. 129 Податкового кодексу України, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Станом на дату судового розгляду фізична особа-підприємець ОСОБА_2 має заборгованість по земельному податку з фізичних осіб в розмірі 33842,85 грн., яка добровільно не сплачена.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно п. 59.5 даної ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
З метою спонукати відповідача сплатити узгоджене ним податкове зобов'язання позивач сформував наступну податкову вимогу від 11.10.2013 року на суму податкового боргу платника податків за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 26750,62 грн., але вжиті органом державної податкової служби заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.
Відповідно до п. 20.1.18. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно ст. 87 цього ж Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим же Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження. (п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України).
Згідно з пп. 95.1-95.3 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно долучених до справи документів податковий борг відповідача станом на дату судового розгляду становить 33842,85 грн. і доказів його сплати немає. Беручи до уваги наведені вище позовні вимоги Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 17-19, 69-71, 151-154, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код- НОМЕР_1) на користь державного бюджету податковий борг у розмірі 33842 (тридцять три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 85 коп.
3. Судовий збір зі сторін стягувати не слід.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлений 22 вересня 2015 року.
Суддя Тертичний В.Г.