11 серпня 2015 р. справа № 804/2954/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудника С.В.
при секретарі судового засідання Квасові В.П.
за участю сторін:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Чохелі Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2014 р. № Ф-0021031703, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2015 р. № 0024921703, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2014 р. № 0021081703, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2014 р. № 0021021703, визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 10.02.2015 р. № 73-11, -
19 лютого 2015 року ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області ( далі - Новомосковська ОДПІ, відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2014 року форми «Ф» №0021031703 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 35561,35 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 12.01.2015 року №0024921703 про сплату податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 46301,39 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 12.11.2014 р. № 0021081703 про сплату податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 20567,61 грн. - за основним платежем та 5311,90 грн. - за штрафними санкціями;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 12.11.2014 р. № 0021021703 про сплату податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п в сумі 510,00 грн. за штрафними санкціями;
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 10.02.2015 року № 73-11 про сплату податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п та про сплату податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) загальною сумою на 26379,63 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що Новомосковською ОДПІ були проведені документальні позапланові невиїзні перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 28.01.2013 року по 07.10.2014 року, за результатами яких складені акти перевірки № 533/173/НОМЕР_4 від 20.10.2014 року та № 709/173/НОМЕР_4 від 15.12.2014 року, висновки яких щодо порушення вимог Податкового кодексу України, в результаті чого податковим органом встановлено заниження валового доходу, завищення валових витрат, що призвело до донарахування податку на доходи фізичних осіб, а також висновки про заниження податкового зобов'язання та завищення податкового кредиту, що призвело до донарахування податку на додану вартість та порушення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що призвело до донарахування єдиного соціального внеску, є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, без належного дослідження наданих позивачем до перевірки первинних документів, у зв'язку із чим вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2014 року № Ф-0021031703, податкове повідомлення-рішення від 12.01.2015 року № 0024921703, податкове повідомлення-рішення від 12.11.2014 року № 0021081703, податкове повідомлення-рішення від 12.11.2014 року № 0021021703 та податкова вимога від 10.02.2015 року № 73-11, прийняті на підставі актів перевірок, є протиправними та підлягають скасуванню (том 1, а.с. 4-15).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні (том 1, а.с. 2).
Відповідачем були подані письмові заперечення в яких він зазначає, що в ході проведення перевірки було встановлено: різницю між придбаною та реалізованої продукцією (кукурудза) та відсутність документального підтвердження зменшення кількісного обліку придбаної продукції за рахунок зменшення її вологості та реалізацію до ДП «Укрспирт» за заліковою вагою; неправомірне включення до складу витрат вартість нереалізованої продукції; формування витрат за рахунок вартості транспортних послуг, факт надання яких не підтверджено; невідповідність наданих актів виконаних робіт даним товарно-транспортним накладним; не підтвердження факту реальності надання контрагентом ТОВ «Пескарь» транспортних послуг; вартість надання послуг по зберіганню продукції не підтверджена первинними документами, а також встановлено порушення термінів подання податкової декларації з ПДВ за січень 2014 року. Зазначає, що акти перевірок позивача складені правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, відтак є цілком обґрунтованими та доведеними, у зв'язку із чим вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2014 року № Ф-0021031703, податкове повідомлення-рішення від 12.01.2015 року № 0024921703, податкове повідомлення-рішення від 12.11.2014 року № 0021081703, податкове повідомлення-рішення від 12.11.2014 року № 0021021703 та податкова вимога від 10.02.2015 року № 73-11 є правомірним, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
У судове засідання 11.08.2015 року прибули представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві, скасувавши вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2014 року № Ф-0021031703, податкове повідомлення-рішення від 12.01.2015 року № 0024921703, податкове повідомлення-рішення від 12.11.2014 року № 0021081703, податкове повідомлення-рішення від 12.11.2014 року № 0021021703 та податкову вимогу від 10.02.2015 року № 73-11.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, у зв'язку із його необґрунтованістю з підстав, викладених у запереченнях.
Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.07.2015 року (том 3, а.с. 207-208), ОСОБА_3 з 25.01.2013 року по 16.07.2014 року була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець та з 28.01.2013 року перебувала на податковому обліку в органах державної податкової служби - у Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області. Видами діяльності позивача є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
У перевіряємий період, а саме з 01.03.2013 року по 17.03.2014 року, позивач як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець була платником податку на додану вартість.
Як вбачається з матеріалів справи, фактично протягом 2013 року позивач здійснювала господарську діяльність з оптової торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 07.10.2014 року по 13.10.2014 року на підставі наказу від 07.10.2014 року № 610, згідно рішення фізичної особи-підприємця від 05.03.2014 року, відповідно до п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78, на підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України Новомосковською ОДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.01.2013 року по 07.10.2014 року, за результатами якої складено акт перевірки № 533/173/НОМЕР_4 від 20.10.2014 року (том 1 , а.с.24-62).
Перевіркою встановлено порушення:
1. 177 Податкового кодексу України в частині заниження валового доходу на 357541,67 грн. та завищення валових витрат у розмірі 234081,84 грн., за результатами перевірки донаховано податку на доходи фізичних осіб - 97823,20 грн.;
2. п.187.1 ст. 187, п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України в частині заниження суми податкового зобов'язання у розмірі 12612,61 грн., а саме за березень 2014 року; п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту за червень 2013 року у сумі 7955,00 грн.;
3. п.203.1 ст.203, п.п. 49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного подання податкової декларації з ПДВ;
4. п.3.6 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 року № 49 Про Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України;
5. в порушення п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ст. 6, п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - ФОП занижено до сплати єдиного соціального внеску на суму 35561,35 грн. за 2013 рік.
Не погоджуючись із викладеними в акті перевірки № 533/173/НОМЕР_4 від 20.10.2014 року висновками, позивачем до Новомосковської ОДПІ було подано заперечення від 03.11.2014 року, за розглядом яких останнім, листом №16010/9/04-08-17-03-29 від 07.11.2014 року повідомлено, що висновки акту перевірки відповідають вимогам чинного законодавства (том 1, а.с. 150-182).
На підставі акту перевірки № 533/173/НОМЕР_4 від 20.10.2014 року відповідачем принято:
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2014 року форми «Ф» № 0021031703 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 35561,35 грн.;
- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12.11.2014 року № 0021081703, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 25879,51 грн., у тому числі 20567,61 грн. - за основним платежем та 5311,90 грн. - за штрафними санкціями
- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12.11.2014 року № 0021011703, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, за основним платежем - 97823,20 грн. та 24455,80 грн. - за штрафними санкціями;
- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12.11.2014 року № 0021021703, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п в сумі штрафних санкцій - 510,00 грн. (том 1, а.с.19, 22-23).
Не погоджуючись із прийнятими на підставі Акту перевірки № 533/173/НОМЕР_4 від 20.10.2014 року рішеннями відповідача, позивачем була подана скарга від 24.11.2014 року, за розглядом якої Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення від 22.12.2014 року № 1314/10/04-36-10-08-09, яким податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12.11.2014 року № 0021011703 скасовано в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 75977,61 грн.: основний платіж - 60782,09 грн., штрафна санкція - 15195,52 грн.; решта рішень залишені без змін (том 1, а.с.209-217).
Рішенням Державної фіскальної служби України №546/24/99-99-10-01-03-14 від 23.01.2015 року залишено без змін податкові повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ від 12.11.2014 року, з урахуванням рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 22.12.2014 року № 1314/10/04-36-10-08-09, а скаргу - без задоволення (том 1, а.с.218-224).
З матеріалів справи вбачається, що у період з 08.12.2014 року по 12.12.2014 року на підставі наказу від 08.12.2014 року № 751, рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 03.12.2014 року № 835/10/04-36-10-08-09, відповідно до п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України Новомосковською ОДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.01.2013 року по 07.10.2014 року, за результатами якої складено акт перевірки № 709/173/НОМЕР_4 від 15.12.2014 року (том 1, а.с.63-133).
Перевіркою встановлено порушення:
1. 177 Податкового кодексу України в частині заниження валового доходу на 357541,67 грн. та завищення валових витрат у розмірі 234081,84 грн., за результатами перевірки донаховано податку на доходи фізичних осіб - 37041,11 грн.;
2. п.187.1 ст. 187, п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України в частині заниження суми податкового зобов'язання у розмірі 12612,61 грн., а саме за березень 2014 року; п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту за червень 2013 року у сумі 7955,00 грн.;
3. п.203.1 ст.203, п.п. 49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного подання податкової декларації з ПДВ;
4. п.3.6 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 року № 49 Про Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України;
5. в порушення п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ст. 6, п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - ФОП занижено до сплати єдиного соціального внеску на суму 35145,23 грн. за 2013 рік.
Не погоджуючись із викладеними в акті перевірки № 709/173/НОМЕР_4 від 15.12.2014 року висновками, позивачем до Новомосковської ОДПІ були подані заперечення від 26.12.2014 року, за розглядом яких останнім надано відповідь № 48/10/04-08-17-03-26 від 06.01.2015 року, згідно якої відповідь за розглядом заперечень буде надана до 23.01.2015 року (том 1, а.с. 183-187).
На підставі акту перевірки № 709/173/НОМЕР_4 від 15.12.2014 року відповідачем принято:
- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12.01.2015 року № 0024921703, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, за основним платежем - 37041,11 грн. та 9260,28 грн. - за штрафними санкціями.
Відповідно до акту перевірки № 709/173/НОМЕР_4 від 15.12.2014 року, в ході проведення перевірки встановлено, що до складу інших витрат фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 віднесено витрати на транспортування, зберігання продукції, розрахункове-касове обслуговування банку, сплату єдиного внеску та витрати на інформаційно-консультаційні послуги.
Так, в ході проведення перевірки встановлено та підтверджено в ході судового розгляду справи, що позивачем у 2013 році було придбано у ТОВ СП «Новий Корогод-Агро», ПОСП ім. Щорса, ТОВ «Вінниччина», ТОВ «Ідек-2006», ТОВ «Селидівське», ТОВ «Тайниця-Агро» продукцію - кукурудзу.
Згідно акту перевірки № 709/173/НОМЕР_4 від 15.12.2014 року, при проведенні кількісного аналізу придбаної продукції податковим органом встановлено, що позивачем було здійснено закупівлю у контрагентів ТОВ СП «Новий Корогод-Агро», ПОСП ім. Щорса, ТОВ «Вінниччина», ТОВ «Ідек-2006», ТОВ «Селидівське», ТОВ «Тайниця-Агро» кукурудзи у розмірі 1193,61 т. (за середньою ціною 1,28 грн./кг без ПДВ). В подальшому протягом перевіряємого періоду позивачем продукція - кукурудза була реалізована на адресу покупця ДП «Укрспирт» у кількості 1144,342 т.
Також, у період з 28.01.2013 року по 28.02.1013 року позивачем було придбано у ПП «Стройпартнер ССР» у кількості 7 т. та реалізовано на адресу «Прогрес 2012» у кількості 7 т. насіння соняшника не для сівби.
З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_3 було укладено з ПП «Стройпартнер ССР» (виконавець) договір № 29/03/13 від 29.03.2013 року на надання послуг зі зберігання с/з культур. За умовами укладеного договору виконавець забезпечує зберігання та навантаження зернових (продукції) (том 3, а.с.185).
На виконання даного договору сторонами складено додаток № 1 від 29.03.2013 року, відповідно до якого виконавець приймає до зберігання кукурудзу у кількості за фактом завозу на склад. За фактом прийняття ПП «Стройпартнер ССР» зерна заповнені реєстри накладних на прийняте зерно з визначенням якості за середньодобовою пробою за 26.04.2013 року, за 12.06.2013 року, 07.06.2013 року, 27.05.2013 року, 23.05.2013 року, 20.05.2013 року, 19.05.2013 року, 18.05.2013 року, 31.03.2013 року. (том 2, а.с. 54-61).
Фінансово-господарські взаємовідносини з надання ПП «Стройпартнер ССР» послуги зі зберігання оформлені актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), які підписані з боку виконавця - ОСОБА_4, який є директором ПП «Стройпартнер ССР» (том 2, а.с. 32-41).
Фінансово-господарські взаємовідносини з надання ПП «Стройпартнер ССР» послуги завантаження оформлені актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), які підписані з боку виконавця - ОСОБА_4, який є директором ПП «Стройпартнер ССР» (том 2, а.с. 43-45).
В рамках укладеного договору ПП «Стройпартнер ССР» було здійснено очистку, сушку продукції.
Так, у період з 31.03.2013 року по 05.04.2013 року ПП «Стройпартнер ССР» було здійснено перероблено зернопродукти - активне вентилювання. За фактом виконання даного виду оброблення продукції складено Акт-розрахунок № 031301, згідно якого було здійснено усушку продукції вагою 44000 кг з 18% вологості до 14% вологості, що склало 4,651% усушки об'єму зернопродукції (2047 кг) (том 2, а.с. 46).
У період з 20.05.2013 року по 21.05.2013 року ПП «Стройпартнер ССР» було здійснено перероблено зернопродукти - активне вентилювання. За фактом виконання даного виду оброблення продукції складено Акт-розрахунок № 051302, згідно якого було здійснено усушку продукції вагою 73940 кг з 17,8% вологості до 14% вологості, що склало 4,42% усушки об'єму зернопродукції (3267 кг) (том 2, а.с. 47).
У період з 23.05.2013 року по 25.05.2013 року ПП «Стройпартнер ССР» було здійснено перероблено зернопродукти - активне вентилювання. За фактом виконання даного виду оброблення продукції складено Акт-розрахунок № 051303, згідно якого було здійснено усушку продукції вагою 62370 кг з 20% вологості до 14% вологості, що склало 6,98% усушки об'єму зернопродукції (4282 кг) (том 2, а.с. 48).
У період з 27.05.2013 року по 29.05.2013 року ПП «Стройпартнер ССР» було здійснено перероблено зернопродукти - активне вентилювання. За фактом виконання даного виду оброблення продукції складено Акт-розрахунок № 051304, згідно якого було здійснено усушку продукції вагою 24120 кг з 19,2% вологості до 14% вологості, що склало 6,05% усушки об'єму зернопродукції (1458 кг) (том 2, а.с. 49).
У період з 07.06.2013 року по 08.06.2013 року ПП «Стройпартнер ССР» було здійснено перероблено зернопродукти - активне вентилювання. За фактом виконання даного виду оброблення продукції складено Акт-розрахунок № 061301, згідно якого було здійснено усушку продукції вагою 32200 кг з 18% вологості до 14% вологості, що склало 4,65% усушки об'єму зернопродукції (1498 кг) (том 2, а.с. 50).
У період з 12.06.2013 року по 13.06.2013 року ПП «Стройпартнер ССР» було здійснено перероблено зернопродукти - активне вентилювання. За фактом виконання даного виду оброблення продукції складено Акт-розрахунок № 061302, згідно якого було здійснено усушку продукції вагою 72530 кг з 18,6% вологості до 14% вологості, що склало 5,35% усушки об'єму зернопродукції (3880 кг) (том 2, а.с. 51).
У період з 19.05.2013 року по 20.05.2013 року ПП «Стройпартнер ССР» було здійснено перероблено зернопродукти - активне вентилювання. За фактом виконання даного виду оброблення продукції складено Акт-розрахунок № 051301, згідно якого було здійснено усушку продукції вагою 102890 кг з 17,5% вологості до 14% вологості, що склало 4,064% усушки об'єму зернопродукції (4227 кг) (том 2, а.с. 52).
У період з 18.05.2013 року по 20.05.2013 року ПП «Стройпартнер ССР» було здійснено перероблено зернопродукти - активне вентилювання. За фактом виконання даного виду оброблення продукції складено Акт-розрахунок № 130501, згідно якого було здійснено усушку продукції вагою 27240 кг з 17,6% вологості до 14% вологості, що склало 4,18% усушки об'єму зернопродукції (1139 кг) (том 2, а.с. 53).
Також у період з 26.04.2013 року по 30.04.2013 року ПП «Стройпартнер ССР» було здійснено перероблення зернопродуктів - сортування, за фактом чого складено Акт-розрахунок № 26041, згідно якого було відсортовано продукцію вологістю 14% та розрахунковий вихід склав: продукції 87,57%, відходів 12,43 % (4,660 т.) (том 3, а.с. 183).
Судом встановлено, що під час прийняття зерна було обраховано залікову вагу, у відповідності до затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України № 661 від 13.10.2008 року Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах.
Так, відповідно до пункту 1.3 Інструкції, кількісно-якісний облік зерна ведеться для визначення закономірності змін маси даної партії зерна, її залежності при зберіганні від зміни вологості, вмісту смітної домішки і втрат при зберіганні з відображенням руху зерна, операцій з доробки та переоформлення.
Для розміщення зерна за кожною автомобільною партією ВТЛ проводить визначення органолептичних показників, зараженості, стану по вологості (експрес-методом) та засміченості, а також показників, що визначають клас зерна (пункт 2.21 Інструкції).
Пунктами 2.37, 2.38 Інструкції передбачено, що для проведення розрахунків за зерно, в тому числі для заставних закупівель, застосовується залікова маса зерна.
Залікова маса зерна - це фізична маса зернової культури (крім кукурудзи в качанах), зменшена на розрахункову величину маси відхилень до кондицій вмісту вологи та смітної домішки у зерні, що зазначені у договорі складського зберігання зерна.
Розрахунок залікової маси проводиться при прийманні зерна на зберігання, здійснюється у реєстрах форми N ЗХС-3, ЗХС-4 і відображається у відповідному складському документі. При переоформленні складських документів залікова маса зерна не розраховується, якщо воно проводиться після доробки зерна.
Розділом 3 Інстукції визначено оформлення зберігання зерна, зокрема, основними операціями із доробки зерна в елеваторах (складах) є його очищення, сушіння, вентилювання, знезараження. Послідовність проведення доробки визначається можливостями технологічної схеми.
Проведення операцій з доробки здійснюється на підставі розпорядження до акта форми N 34, яке підписується керівником підприємства та начальником ВТЛ. Акти доробки на очищення і сушку зерна за формою N 34 складаються у міру проведення робіт, але не рідше одного разу на місяць. Акти підписуються матеріально відповідальною особою, начальником ВТЛ, перевіряються бухгалтером і затверджуються керівником підприємства. При очищенні зерна від смітної домішки утворюються побічні продукти і відходи.
Слід зазначити, що вказаний реєстр накладних на прийняте зерно з визначенням якості за середньодобовою пробою підписаний ОСОБА_4, який є директором ПП «Стройпартнер ССР».
Інструкцією вказано, що в акті доробки (форма N 34) зазначаються маса та якість зерна до і після доробки, фактична маса та якість одержаних побічних продуктів і відходів.
Слід зазначити, що убуток маси зерна від зменшення вологості при сушінні розраховується за формулою (Дюваля), згідно якої:
X = Мз х (100(a-b):100-b), де X - убуток маси зерна, %; a - показник вологості до сушіння, %; b - показник вологості після сушіння, %; Мз - маса зерна до сушіння, кг.
Убуток маси зерна від зниження вологості при сушінні, розрахований згідно з пунктом 3.2 глави 3 розділу III цієї Інструкції, умовно списується з наявності загальної партії зерна, а також кожного окремого поклажодавця за складською та оперативною звітностями за актом на доробку і сушіння зерна форми N 34.
Відповідно до положень Інструкції списання зміток з кількісно-якісного обліку зерна проводиться з урахуванням якості зерна (за смітною домішкою), з якого вони утворилися.
Так, «невикористане право» для списання зерна - це різниця між розрахунковим і фактичним убутком маси зерна в результаті поліпшення його якості за вологістю та сміттєвою домішкою при обробці та зберіганні.
Списання проводиться за формулою: X = (a х b): (100 - в), де X - маса зерна, що підлягає списанню за рахунок зміток, кг; а - маса зміток, кг; б - нормальне зерно і зернова домішка в змітках, %; в - смітна домішка в зерні, з якого утворилися змітки, %.
Окремо слід відмітити, що існує природний убуток зерна при зберіганні, який розраховується згідно з нормами природного убутку, затвердженими постановою Державного комітету СРСР по матеріально-технічному забезпеченню від 07.01.86 р. N 4 та введеними в дію наказом Міністерства хлібопродуктів СРСР від 28.01.86р. N 23 «Об утверждениии норм естественной убыли зерна, продуктов его переработки, семян трав, кормов травяных, искусственно высушенных и семян масличных культур при хранении на предприятиях системы Министерства хлебопродуктов СССР».
Крім того, згідно Державного стандарту ГОСТ 13634-90 Кукурудза, вимоги при заготівлі і поставках, УДК 633.15:006.354, - нормою вологості кукурудзи є - 14%, сміттєва домішка - 1%, зернова домішка - 2%.
Таким чином, приймання продукції до зберігання та для проведення розрахунків за зерно, в тому числі подальший продаж продукції, що в даному випадку було здійснено на адресу ДП «Укрспирт», враховуючи встановлену державним стандартом якість продукції (кукурудза) при здійснення поставки за показниками допустимої вологості та сміттєвої домішки, із застосуванням залікової маси зерна є законодавчо врегульованою, встановленою умовою.
Отже, подальший продаж продукції на адресу ДП «Укрспирт» за заліковою вагою, яка порівняно з вагою придбаної продукції, без урахування змін маси зерна під час зберігання (зміна вологості та вмісту смітної домішки), є меншою, є обґрунтованим та доведеним відповідними доказами, що виключає наявність нереалізованої продукції.
Крім того, представником позивача в ході судового розгляду було пояснено, що під час реалізації продукції на адресу ДП «Укрспирт» останнім були висловлені застереження щодо можливого неприйняття на реалізацію продукції, за умови не відповідності показникам якості, у зв'язку з чим, були понесені вказані витрати та зменшилась кількість продукції порівняно з об'ємом придбаної у ТОВ СП «Новий Корогод-Агро», ПОСП ім..Щорса, ТОВ «Вінниччина», ТОВ «Ідек-2006», ТОВ «Селидівське», ТОВ «Тайниця-Агро» продукції через доведення продукції до встановлених стандартів якості.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що твердження податкового органу про наявність залишків ТМЦ у вигляді нереалізованої продукції у кількості 49268 кг. продукції є хибним. Отже, понесені витрати зі зменшення ваги продукції у кількості 49268 кг. (тобто 63063,30 грн. із підрахунку ваги та вартості 1 кг продукції на рівні 1,28 грн./кг) під час зберігання (зміна вологості та вмісту смітної домішки) правомірно включені позивачем до складу витрат на придбання ТМЦ у 2013 році.
Судом встановлено, що перевезення придбаної продукції - кукурудза - здійснювалось за замовленням фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, зокрема, ТОВ «Пескарь» на підставі укладеного договору на транспорті послуги № 13 від 24.04.2013 року,ТОВ «Нід Чернігів», ТОВ «Спектр», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Агрейн Транс», ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, що підтверджено складеними за кожною партією товару рахунками-фактури, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), актами приймання-передачі наданих послуг (том 2, а.с. 62-90; том 3, а.с. 69-84-а), товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (том 1, а.с.233 - том 2, 31, том 2, а.с. 181-232).
Також, за фактом надання послуг з перевезення виконавцями ТОВ «Пескарь», ТОВ «Нід Чернігів», ТОВ «Спектр», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Агрейн Транс», ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6 виписані на адресу позивача податкові накладні, копії яких залучені до матеріалів справи (том 2, а.с. 92-101; том 3, а.с. 19-33).
Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, Розділом 11 яких врегульовано питання Правил оформлення документів на перевезення.
Зокрема, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).
Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.
Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Як вбачається з наданих товарно-транспортних накладних, останні оформлені у відповідності до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні - містять підпис та печатку замовника - ФОП ОСОБА_3, а також підпис та печатку вантажоотримувача; відображають відомості про вантаж - найменування, масу вантажу; пункт навантаження та розвантаження, що відповідно до атласу автомобільних доріг дає змогу встановити відстань перевезень від пунктів навантаження та розвантаження (кілометраж).
Також слід зауважити, що сама по собі наявність чи відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформлені не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших документів вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язання платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Такі твердження також викладені в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року №2 1936/11/13-11.
Аналогічна позиція викладена, зокрема, в рішеннях Вищого адміністративного суду у справах № 800/60198/09 від 15 березня 2012 року, № 800/20630/10 від 21 червня 2012 року, №800/7790/13 від 17 липня 2013 року.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування, платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких, передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 177 Податкового кодексу України врегульовано питання оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.
Так, пунктом 177.2 вказаної статті визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (пункт 177.4 статті 177 Податкового кодексу України).
За приписами підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
В силу підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 Податкового кодексу України, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.
Згідно із пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; - розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій; - затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.
Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: "назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції".
Також, належить враховувати вимоги Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.
Згідно абзацу 1 підпункту 2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до підпункту 2.2, підпункту 2.7 пункту 2 вказаного Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).
Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Отже, судом встановлено, що під час проведення перевірки позивачем були надані всі необхідні первинні документи, що в повній мірі підтверджують здійснену фінансово-господарську діяльність позивача та підтверджують показники, відображені позивачем у податковій звітності, а також на підставі яких сформовано понесені витрати та сформовано податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за перевіряємий період.
Досліджені в ході судового розгляду первинні документи господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 складені належним чином та відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», отже є такими, що належним чином підтверджують відображені в бухгалтерському обліку витрати та суму задекларованого доходу позивача за перевіряємий період.
Також, з наданих позивачем доказів вбачається, що укладені останнім правочини мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними.
З акту перевірки № 709/173/НОМЕР_4 від 15.12.2014 року вбачається, що відповідач посилається на податкову інформацію відносно контрагента позивача ТОВ «Пескарь» а саме акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Пескарь» за період з 21.06.2012 року по 22.07.2014 року № 188/14-03-22-08/35106280 від 15.11.2013 року, яким вказано про відсутність підприємства за місцем знаходження, відсутності первинних та бухгалтерських документів, встановлені податкоим органом ознаки фіктивності підприємства.
Проте суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено залежності виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання та не встановлює обов'язку для підприємства здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.
Також, стосовно доводів податкового органу щодо сумнівності факту здійснення контрагентами позивача зобов'язань за укладеними договорами, що були зроблені за результатами аналізу інформаційних баз податкового органу, аналізу даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, а також твердження щодо відсутності основних фондів, трудових ресурсів, виробничих потужностей, транспортних засобів та матеріалів, суд зазначає наступне.
Чинним законодавством не передбачено необхідної кількості трудових ресурсів, зареєстрованих власних основних фондів, виробничих потужностей, транспортних засобів, сировини та матеріалів, що була би достатньою для фізичної та технічної можливості виконання умов наведених договорів, що виключає залежність даних умов та реальності виконання договірних зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що документи, які були надані для перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства, тобто, в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій та право позивача на формування податкового кредиту та витрат операційної діяльності по операціям з придбання транспортних послуг, наданих ТОВ «Нід Чернігів», ТОВ «Спектр», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Агрейн Транс», ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6 та операцій зі зберігання та назавантаження продукції, отже висновки про порушення позивачем п.187.1 ст. 187, п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України в частині заниження суми податкового зобов'язання у розмірі 12612,61 грн., та порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту за червень 2013 року у сумі 7955,00 грн., не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
Таким чином, позивачем правомірно сформовані валові витрати, зокрема, витрати на придбання у вказаних контрагентів послуг з транспортування продукції у розмірі 162741,66 грн. та витрат у розмірі 8277,14 грн. на зберігання та завантаження продукції.
З урахуванням вищезазначеного, з огляду на встановлене правомірне формування ФОП ОСОБА_3 суми чистого оподатковуваного доходу та відповідного відображення сум валого доходу за 2013 рік, суд доходить висновку, податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 12.01.2015 року № 0024921703 про сплату податку на доходи фіз осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 46301,39 грн. та повідомлення-рішення форми "Р" від 12.11.2014 року № 0021081703 про сплату податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 20567,61 грн. - за основним платежем, та 5311,90 грн. - за штрафними санкціями - винесені Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, а тому підлягають скасуванню.
Стосовно винесеного Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 12.11.2014 року № 0021021703 про сплату податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п в сумі 510,00 грн. за штрафними санкціями, суд вказує наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень (пункт 119.2 статті 199 Податкового кодексу України).
В ході судового розгляду справи, представником позивача порушення п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України в частині порушення порядку подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, визнано у повному обсязі.
Отже, податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 12.11.2014 року № 0021021703, яким позивачу нараховано штрафні санкції зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п в сумі 510,00 грн., є таким, що винесено правомірно, у відповідності до норм чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо податкової вимоги від 10.02.2015 року № 73-11 про сплату податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п на суму 510,00 грн. та про сплату податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 26379,63 грн. суд зазначає, що з огляду на наявність порушень позивачем пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим було нараховано штрафні санкції в сумі 510,00 грн., вимога від 10.02.2015 року № 73-11 в частині зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п на суму 510,00 грн. є правомірною, отже скасуванню не підлягає; вимога від 10.02.2015 року № 73-11 в частині зобов'язання зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 26379,63 грн., з огляду на протиправність податкового повідомлення-рішення від 12.11.2014 року № 0021081703 про сплату податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 20567,61 грн. - за основним платежем, та 5311,90 грн. - за штрафними санкціями, - є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо винесеної Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2014 року форми «Ф» №0021031703, якою зобов'язано позивача сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 35561,35 грн., суд зауважує наступне.
Платниками єдиного внеску є: фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту), відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Згідно пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Оскільки, в ході судового розгляду справи факт заниження ОСОБА_3 суми валового доходу на 357541,67 грн. та завищення валових витрат у розмірі 234081,84 грн. не було виявлено, підстави для донарахування суми єдиного внеску шляхом винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2014 року форми «Ф» № 0021031703, якою зобов'язано ФОП ОСОБА_3 сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 35561,35 грн. - відсутні.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції Українита діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами та забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність винесеного рішення.
Отже, на підставі вищезазначених норм законодавства, встановлених судом обставин справи та наданих сторонами доказів на підтвердження своєї позиції, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2014 р. № Ф-0021031703, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2015 р. № 0024921703, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2014 р. № 0021081703, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2014 р. № 0021021703, визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 10.02.2015 р. № 73-11.
Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - ОСОБА_3 при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 269,26 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.366760103.1 від 27.03.2015 року.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 серпня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 17 серпня 2015 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2014 р. № Ф-0021031703, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2015 р. № 0024921703, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2014 р. № 0021081703, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2014 р. № 0021021703, визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 10.02.2015 р. № 73-11 - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2014 р. форми "Ф" № 0021031703 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 35561,35 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 12.01.2015 р. № 0024921703 про сплату податку на доходи фіз осіб, що спл фіз особами за результатами річного декларування, 11010500 на загальну суму 46301,39 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 12.11.2014 р. № 0021081703 про сплату податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100 в сумі 20567,61 грн. - за основним платежем, та 5311,90 грн. - за штрафними санкціями.
Визнати протиправною та скасувати частково податкову вимогу від 10.02.2015 р. № 73-11 в частині зобов'язання зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 25869,63 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_4; індекс 51221, Україна, Дніпропетровська область, Новомосковський район, місто Перещепине, вулиця Мотуза, будинок 99) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 259,06 грн. (двісті п'ятьдесят дев'ять гривень 06 копійок).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 17 серпня 2015 року.
Суддя С. В. Прудник