копія
16 вересня 2015 р. Справа № 804/10766/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіРябчук О.С.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
19 серпня 2015 року Державна податкова інспекціяу Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області(далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за наслідками річного декларування, у загальному розмірі 286 535,06грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за відсутністю уповноваженого представника.В обґрунтування позовних вимог позивач в позові зазначив наступне. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті податку з фізичних осіб,що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за звітний 2012 рік, у розмірі 286 365,06грн. Сума боргу збільшена за рахунок штрафних санкцій на 170грн., нарахованих контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення №0000361701 від 22.01.2014р. Податкова вимога №136-17 від 08.04.2014 р. про сплату податкового боргу надіслана відповідачу, проте сума боргу самостійно не сплачена, що зумовлює накопичення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився; належність повідомлення відповідача про судовий розгляд справи підтверджується матеріалами справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомлено, будь-яких клопотань або заперечень на позов надано не було.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_2зареєстрований фізичною особою-підприємцем, ідентифікаційний код - НОМЕР_1.
Відповідач є платником податків та перебуває на обліку у ДПІ у Красногвардійському ДФС у Дніпропетровській області.
Відповідно до Витягу з облікової картки платника податків ФОП ОСОБА_2має непогашену недоїмку по платежу 11010500 (податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичним особами за наслідками річного декларування) у загальному розмірі 286 535,1грн.
Як встановлено матеріалами справи, податковий боргу розмірі, що заявлений до стягнення, виник внаслідок несплати по строку сплати самостійно визначеного відповідачем грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичним особами за результатами річного декларування, та нарахованих штрафних санкцій,а саме:
- по декларації від 21.01.2014р. №1400010375;
- по податковому повідомленню-рішенню від 22.01.2014 р. №0000361701.
Позивачем до позову долучено копію податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний 2012 рік від 21.01.2014 р. №1400010375, в котрій відповідачем самостійно визначено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 286 365,06грн., яку прийнято податковим органом 24.03.2014 р.
По строку оплати - 24.03.2014 р. - суму задекларованого зобов'язання не сплачено відповідачем.
На підставі акту перевірки №000005/04-66-17-01/НОМЕР_1 від 22.01.2014 р. відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 винесено податкове повідомлення-рішення №0000361701 про збільшення грошового зобов'язання за платежем 11010500 податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичним особами за наслідками річного декларування, у вигляді штрафних санкцій на 170грн.
Копію податкового повідомлення-рішення №0000361701 від 22.01.2014 р. вручено відповідачу 22.01.2014 р., про що свідчить особистий підпис платника на корінці податкового повідомлення-рішення.
08.04.2014 року на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу виставлена податкова вимога форми «Ф» за №136-17 на суму 286365,06грн.
Копія податкової вимоги від 08.04.2014 р. №136-17 направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням
На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми боргу надано не було.
Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
За правилами ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 57.3, 57.4 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому ст.43 цього Кодексу.
Згідно з п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.4 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Згідно до вимог ст. 58.3, 59.1 Податкового кодексу України податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Згідно п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направлено до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
Оцінюючи усі докази, досліджені судом у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач несвоєчасно звітує, окрім того, порушує строки сплати задекларованого грошового зобов'язання.
Сума податкової заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичним особами за результатами річного декларування, самостійно задекларованого, але не сплаченого відповідачем по терміну оплати 24.03.2014 р., становить 286365,06грн.
Окрім того, матеріалами справи встановлено, що сума заборгованості збільшена за рахунок штрафних санкцій.
Так, згідно з актом камеральної перевірки від 22.01.2014 р. №00005/04-66-17-01/НОМЕР_1 встановлено несвоєчасне подання відповідачем податкової звітності.
Відповідальність платника передбачена п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України.
На підставі акту відносно відповідача були прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.01.2014 р.№0000361701 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 170грн.
Матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем копії податкового повідомлення-рішення від 22.01.2014 р.№0000361701.
Отже, сума податкового зобов'язання у розмірі 286 535,06грн. є саме податковим боргом відповідача.
Вимога податкового органу№136-17 від 08.04.2014 р. про сплату боргу сформована та направлена відповідачу 09.04.2014 р.
Враховуючи викладене, а також відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо наявності боргу та відповідних проплат (в тому числі часткових), суд вважає позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податкового боргу у розмірі 286 535,06грн. обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний кодНОМЕР_1) податковий боргпо податку з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, код бюджетної класифікації 11010500, у розмірі 286 535,06грн. (двісті вісімдесят шість тисяч п'ятсот тридцять п'ять гривень 06 копійок) на розрахунковий рахунок №33211801700008, отримувач: УДК у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДКУ у Дніпропетровській області, код 37989253, банк отримувача: ГУДКУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровска, МФО 805012.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 16.09.2015 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді О.С. Рябчук О.С.Рябчук М.М.Бухтіярова