16.01.2012 року Справа № 10/5005/12961/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Верхогляд Т.А (доповідача),
суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.
секретар судового засідання Литвин А.П.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №1 від 16.12.10;
від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №б/н від 05.09.11;
розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна організація № 8” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2011 року у справі № 10/5005/12961/2011
за позовом прокурора м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства теплових мереж “Криворіжтепломережа”, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область
до комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна організація № 8”, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область
про стягнення 150 526 грн. 64 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2011 року у даній справі (суддя Кощеєв І.М.) позовні вимоги прокурора задоволено частково.
Стягнуто з комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна організація № 8” на користь комунального підприємства теплових мереж “Криворіжтепломережа”: 113 146 грн. 43 коп. суми основного боргу, 3 325 грн. 01 коп. суми інфляційних втрат, 1 414 грн. 21 коп. - 3 % річних, 3 653 грн. 37 коп. - суми пені.
В задоволенні позовних вимог в частині суми основного боргу 25 334 грн. 25 коп., суми пені в розмірі 3 653 грн. 37 коп. - відмовлено.
Стягнуто з комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна організація № 8” на користь Державного бюджету в особі відділення Державного казначейства в Жовтневому районі м. Дніпропетровська - 1 215 грн. 39 коп. витрат по сплаті державного мита та 190 грн.55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивовано тим, що відповідач частково виконав умови договору про постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару № 331 від 01.02.2006 року та має заборгованість в розмірі 113 146 грн. 43 коп.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд зазначив про те, що 26.08.2011 року відповідач оплатив частину заборгованості в розмірі 25 457 грн. 82 коп., однак позивачем це не враховано.
Право позивача на стягнення пені суд обґрунтував положеннями п.3.3 договору, на стягнення інфляційних втрат, 3% річних -положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України.
Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою.
Посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Зазначає, що:
- у прокурора відсутні повноваження на подання позову в інтересах окремого суб'єкта господарювання; ним не визначено, в чому полягає порушення інтересів держави у спірних правовідносинах;
- позивачем не доведено правильність розрахунку заборгованості та відповідність нарахувань згідно тарифів, встановлених рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради №110 від 08.04.2009 року;
- господарський суд невірно визначив базу для нарахування 3% річних та збитків від інфляції, не врахувавши, що ці суми нараховані і на 25 457 грн.82 коп., сплачених відповідачем до пред'явлення позову.
Просить оскаржуване рішення скасувати, в задоволенні позову відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає на законність та обґрунтованість рішення господарського суду, безпідставність доводів апеляційної скарги. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення господарського суду - без змін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2006 року між комунальним підприємством теплових мереж “Криворіжтепломережа” (Постачальник) та КП “Житлово-експлуатаційна організація № 8” (Споживач) укладено договір № 331 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару.
Відповідно до п.1.1договору Постачальник відпускає Споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари на технологічні потреби, а Споживач проводить оплату отриманої теплової енергії по встановленим тарифам (цінам) в строки, передбачені цим договором.
Оплата за спожиті послуги проводиться щомісячно до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.3.1 договору).
Згідно змісту позовної заяви спірним періодом є період з листопада 2008 року по квітень 2011 року.
Як вбачається з наданого розрахунку заборгованості за вказаний період відповідач мав заборгованість 138 480 грн. 68 коп. На час звернення позивача з позовом відповідач сплатив 25 457 грн. 82 коп., що підтверджено позивачем в акті звірки взаємних розрахунків.
Апелянт зазначав про недоведеність позивачем правильності нарахування за отримані послуги, невідповідність застосованого позивачем тарифу Постанові НКРЕ від 14.12.2011 року про затвердження з 01.01.2011 року для Комунального підприємства теплових мереж “Криворіжтепломережа” тарифу на теплову енергію 552 грн. 15 коп. за 1 Гкал.
Однак таке твердження не відповідає дійсності, оскільки з наявних у справі рахунків-фактур від 31.01.2011 року, 28.02.2011 року, 31.03.2011 року та 30.04.2011 року (а.с.15-19) вбачається застосування позивачем саме передбаченого Постановою НКРЕ від 14.12.2010 року тарифу.
При нарахуванні за листопад 2008 року -грудень 2010 року позивач застосував тарифи, встановлені рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради №110 від 08.04.2009 року. Щодо періоду з листопада 2008 року по квітень 2010 року та відсутності у справі доказів правильності застосування тарифу 395 грн. за 1 Г/кал., то за вказаний період заборгованість відповідачем оплачена, спір відсутній.
Таким чином, за відсутності доказів повного виконання відповідачем умов договору щодо оплати отриманих послуг, рішення суду про часткове задоволення вимог та стягнення боргу є законним.
Щодо доводів апелянта про неправомірність розрахунку 3% річних та збитків від інфляції слід зазначити наступне:
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач провів розрахунок інфляційних втрат за період з березня 2001 року по червень 2001 року. Заборгованість відповідача складала у цей період 138 480 грн. 68 коп., та сплачена ним частково лише 26.08.2011 року, то підстав для висновку про неправильне визначення базової суми для проведення розрахунку інфляційних втрат не має.
Щодо доводів скаржника про безпідставність пред'явлення позову прокурором слід зазначити наступне:
Відповідно до роз'яснення Президії Вищого Господарського суду України N 04-5/570 від 22.05.2002 року „Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам” (Із змінами, внесеними згідно з Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду № 04-5/103 від 31.05.2007 року) зазначено, що згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Частиною третьою вищезазначеної статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України зазначається, що поняття “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до ст. ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
У даній справі позов заявлено в інтересах комунального підприємства теплових мереж “Криворіжтепломережа” , засновником якого є орган місцевого самоврядування в особі Криворізької міської ради. Інтереси держави у відносинах позивача та відповідача прокурор вбачав у порушенні платіжної дисципліни при розрахунках за спожиті енергоносії, про що і зазначив у позовній заяві.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідно до ст.33 ГПК України при розгляді апеляційної скарги скаржник не спростував висновки оскаржуваного рішення, тому апеляційна скарга є не доведеною та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2011 року у справі № 10/5005/12961/2011 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: І.В. Тищик
Суддя: Л.М. Білецька
Підписано в повному обсязі 30.01.2012 року.