11 вересня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Сімоненко В.М., Лященко Н.П., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши заяву публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 лютого 2015 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_4 від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа: орган опіки та піклування Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про стягнення заборгованості за договором кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки, та зустрічним позовом ОСОБА_8 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договорів про надання споживчого кредиту та договору іпотеки припиненими,
У січні 2013 року публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» (далі - ПАТ «Укрсиббанк») звернулось до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у травні 2008 року між позивачем та ОСОБА_9 укладені договори про надання споживчого кредиту, за умовами яких позичальнику надані кредитні кошти на загальну суму 100 тис дол. США, з відсотковою ставкою 14 % річних, на споживчі потреби. На забезпечення виконання позичальником зобов'язань за вказаними договорами кредиту у травні 2008 року між позивачем та ОСОБА_5 укладені договори поруки, відповідно до яких остання зобов'язалася відповідати у разі невиконання ОСОБА_9 усіх його зобов'язань перед кредитором за договорами про надання споживчого кредиту від 15 травня 2008 року. Крім того, 15 травня 2008 року, з метою забезпечення виконання ОСОБА_9 зобов'язань за договорами про надання споживчого кредиту, між позивачем та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 укладено договір іпотеки, згідно якого іпотекодавці передали в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1. 22 квітня 2011 року ОСОБА_9 помер, його спадкоємцем є неповнолітня ОСОБА_4, яка за заявою позивача залучена до участі у справі в якості співвідповідача. Посилаючись на те, що зобов'язання за кредитними договорами не виконуються, банк просив задовольнити позов.
У лютому 2013 року ОСОБА_8 звернулась до суду з позовом про визнання договорів про визнання споживчого кредиту та договору іпотеки припиненими. Зазначала, що застава (іпотека), що виникла на підставі договору іпотеки, укладеного між банком та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, припинилася у зв'язку зі смертю позичальника за договорами про надання споживчого кредиту. Іпотекодавці не погоджувалися забезпечувати виконання спадкоємцями померлого позичальника зобов'язань за кредитними договорами.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 листопада 2013 року у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Визнано припиненою іпотеку за договором іпотеки від 15 травня 2008 року, укладеним між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрованим у реєстрі за № 2232. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 28 жовтня 2014 року рішення суду першої інстанції в частині відмови ПАТ «Укрсиббанк» у задоволенні позову скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_4 на рішення залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 лютого 2015 року касаційну скаргу ПАТ «Укрсиббанк» відхилено.
У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд судових рішень ПАТ «Укрсиббанк» порушує питання про скасування ухваленого у справі рішення суду касаційної інстанції та направити справу на новий касаційний розгляд з передбачених пунктами 1 та 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статей 523 та 593 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення ПАТ «Укрсиббанк» посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2012 року, 28 травня 2014 року та постанови Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року, 3 червня 2015 року, в яких на її думку зазначені норми права застосовані по іншому.
Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пункту 1 та 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є: неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Ухвалюючи рішення про задоволення зустрічного позову ОСОБА_8 про визнання договору іпотеки припиненим відмовляючи в задоволені позову ПАТ «Укрсиббанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки суд керувався тим, що у зв'язку зі смертю позичальника відбулася заміна боржника у зобов'язанні, а у договорі іпотеки відсутні положення про згоду іпотекодавців забезпечувати виконання зобов'язання іншими новими боржниками.
Висновки суду у постановах Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року, 3 червня 2015 року та ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 травня 2014 року не суперечать висновкам суду в справі, яка переглядається, а тому дані судові рішення не можуть бути прикладом неоднакового застосування норм матеріального права.
В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2012 року наданій заявником як приклад неоднакового застосування норм матеріального права, суд касаційної інстанції керувався тим, що особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Зазначене судове рішення не свідчить про наявність подібних правовідносин зі справою, заяву про перегляд рішення в якій подано.
За таких обставин, які свідчать про те, що наведені заявником судові рішення не є прикладами неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, вважати заяву обґрунтованою немає підстав.
Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.
Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
У допуску справи за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_4 від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа: орган опіки та піклування Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про стягнення заборгованості за договором кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки, та зустрічним позовом ОСОБА_8 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договорів про надання споживчого кредиту та договору іпотеки припиненими до провадження Верховним Судом України відмовити.
Ухвала Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.
Судді В.М. Сімоненко
Н.П. Лященко
Ю.Л. Сенін