"21" вересня 2015 р. Справа № 926/1309/15
За позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці
До Фізичної особи підприємця Крапко Олександра Михайловича м. Чернівці
Про розірвання попереднього договору оренди нежитлового приміщення
Суддя Гушилик С. М.
За участю представників сторін:
Від позивача - Чернушка С.І. - представник (дов. від 21.08.2012р.)
Від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці 05.08.15 року звернувся з позовом до фізичної особи - підприємця Крапко Олександра Михайловича м. Чернівці про розірвання попереднього договору оренди нежитлових приміщень.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 01.11.14 року між квартирно-експлуатаційним відділом м.Чернівці та фізичною особою підприємцем Крапко О.М. укладено попередній договір оренди №208/2014-п нерухомого військового майна (далі-договір), розташованого в Чернівецькому гарнізоні за адресою м. Чернівці, пл.Театральна, 6. Відповідно до п.1.1. договору визначено що відповідач зобов'язується протягом 12 місяців з моменту підписання цього договору провести процедуру укладання в майбутньому основного договору оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці. Пунктом 9.1. договору визначено строк договору з 01.11.14 до 31.10.15 року. Протягом визначеного договором часу, відповідачем не було здійснено жодних щодо його укладання, а саме не проведена експертна оцінка, не проведено конкурс, що свідчить про порушення відповідачем умов договору.
Крім того, позивач посилається на лист начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління надіслано лист № 303/23/1/2714/942 від 23.07.2015р. за змістом якого спірний договір та ому подібні попередні договори оренди укладені з порушенням чинного законодавства і тому підлягають розірванню в судовому порядку.
Ухвалою суду від 05.08.2015 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 17.08.2015 року.
Ухвалою суду від 17.08.2015 року розгляд справи було відкладено на 14.09.2015 року в зв'язку з нез'явленням представника відповідача.
В судовому засіданні, яке відбулося 14.09.2015 року представник відповідача вдруге не з'явився, причини нез'явлення суду не повідомив, проте від нього надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує проти позовних вимог з наступних підстав.
У відповідності до наказу Міністра оборони України від 06.04.2015р. № 156 «Про затвердження Положення про конкурсний відбір суб'єктів оціночної діяльності у випадках оренди нерухомого військового майна» процедура оцінки зазначеного майна починається з проведення конкурсного відбору суб'єктів оціночної діяльності, таким чином позивач повинен провести конкурс суб'єктів оціночної діяльності для визначення переможця, з яким в подальшому має бути укладений договір про оцінку нерухомого майна, позивачем жодних дій щодо зазначеної процедури не вчинено, отже відповідач не порушив умови договору щодо не проведення експертної оцінки. Лист Зах.ТерКЕУ № 303/23/1/2714/942 щодо розірвання договору носить виключно рекомендаційний характер і не може бути підставою для розірвання договору.
Ухвалою суду від 14.09.2015 року розгляд справи було відкладено на 21.09.2015 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 21.09.2015 року представник відповідача не з'явився, проте в своєму відзиві на позов останній просив розглядати справу без його участі.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення проти них, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд, -
01.11.2014 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Чернівці (Сторона - 1) та фізичною особою - підприємцем Крапко О.М. (Сторона - 2) було укладено попередній договір оренд № 208/2014-п нерухомого військового майна, розташованого в Чернівецькому гарнізоні за адресою: м.Чернівці, пл.Театральна, 6 (далі - договір).
Пунктом 1.1 договору сторони погодили, що Сторона - 1 (КЕВ) зобов'язується протягом 12 місяців з моменту підписання цього договору провести процедуру укладення в майбутньому Основного договору оренди нерухомого військового майна - нежитлових вбудованих приміщень площею 23,2 кв.м. в будівлі № 4 (літ.А) військового містечка № 101 (у подальшому - майно), що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці, розташоване за адресою: м.Чернівці, пл.Театральна, 6, на умовах встановлених даним договором.
Сторона - 2 до моменту підписання Основного договору оренди має право використовувати Майно за цільовим призначенням, визначеним у п.2.1.3 (п.1.2 договору).
Згідно з умовами зазначеного договору позивач передає відповідачу в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові вбудовані приміщення площею 23,2 кв.м. в будівлі № 4 (літ.А) військового містечка № 101 (у подальшому - майно), що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці, розташоване за адресою: м.Чернівці, пл.Театральна, 6, строком до 31.10.2015 року, а останній приймає вказане приміщення для використання під розміщення провайдера телекомунікацій, який надає послуги з доступу до Інтернет і зобов'язується своєчасно сплачувати за його користування орендну плату (п.2.1.1, п.2.1.3, п.2.5.3, п.3.3.2 та п.9.1 договору).
Вказане приміщення було передане відповідачу по акту прийому-передачі від 01.11.2014 року.
Пунктами 3.3.2 договору сторони погодили, що орендна плата визначається в сумі 375,83 грн. в місяць з урахуванням ПДВ. Розмір орендної плати підлягає коригуванню після укладення Основного договору оренди.
Станом на день звернення з позовом за відповідачем немає заборгованості по сплаті орендних платежів та даний факт позивачем не оспорюється.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до ч.2 ст.67 Господарського кодексу України сторони вільні у виборі предмету договору, визначені зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
За ч.4 ст.179 Господарського кодексу України сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
У відповідності до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Одночасно законодавством прямо передбачається, зокрема ч.2 ст.628 Цивільного кодексу України, можливість укладення змішаних договорів, що породжують два чи декілька зобов'язань на кожній стороні та підпорядковуються різним інститутам (чи іншим групам норм) цивільного права.
Вочевидь, що за своє правовою природою спірний договір від 01.11.2014р. № 208/2014-п є змішаним, оскільки в ньому містяться елементи різних договорів не тільки попереднього договору стосовно зобов'язання укладення основного договору з дотриманням вимог ст.635 Цивільного кодексу України і ст.182 Господарського кодексу України, але і умови договору оренди щодо надання у реальне тимчасове платне користування індивідуально визначеного державного майна згідно положень Закону України «Про оренду державного і комунального майна» та інших нормативних актів.
Як вбачається із матеріалів справи попередній договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.11.2014р. № 208/2014-п, містить всі істотні умови, визначені ст.10 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» та укладено сторонами договір в порядку, встановленому ст.ст.179-181 Господарського кодексу України, з урахуванням особливостей укладення попередніх договорів відповідно до ст. 182 Господарського кодексу України та ст.635 Цивільного кодексу України.
В ст.5 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» закріплено, що орендодавцями є підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію та іншого окремого індивідуально визначеного майна.
Відповідне положення закріплене також в ст.287 Господарського кодексу України, відповідно до п.3 якої орендодавцями щодо державного та комунального майна є державні (комунальні) підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, якщо інше не передбачено законом.
За умовами вищевказаного попереднього договору оренди нерухомого майна, Квартирно-експлуатаційним відділом в оренду відповідачу було передано частину вбудованого приміщення площею 23,2 кв.м. в будівлі № 4 (літ.А), яке знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці, розташоване за адресою: м.Чернівці, пл.Театральна, 6.
Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст.762 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» (далі - Закон) - господарська діяльність у Збройних Силах України - це специфічна діяльність військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України (далі - військові частини), пов'язана із забезпеченням їх повсякденної життєдіяльності і яка передбачає ведення підсобного господарства, виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг, передачу в оренду рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки) в межах і порядку, визначених цим Законом.
Господарська діяльність у Збройних Силах України ведеться з метою одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності.
Відповідно до ст.2 Закону відносини, пов'язані із здійсненням господарської діяльності у Збройних Силах України, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст.3 Закону, суб'єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображення Державного Герба України і своїм найменуванням.
Відповідно до довідки Міністерства оборони України Головного управління оборонного та мобілізаційного планування генерального штабу Збройних Сил України № 90/12 - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернівці зареєстрований як суб'єкт господарської діяльності, згідно Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ м.Чернівці, затвердженого Начальником Західного територіального КЕУ, йому належить право приймати рішення з соціально-економічних питань, що стосуються установи та інше.
У відповідності до наказу Міністра оборони України від 06.04.2015р. № 156 «Про затвердження Положення про конкурсний відбір суб'єктів оціночної діяльності у випадках оренди нерухомого військового майна» процедура оцінки зазначеного майна починається з проведення конкурсного відбору суб'єктів оціночної діяльності.
Таким чином, позивач повинен провести конкурс суб'єктів оціночної діяльності для визначення переможця, з яким в подальшому має бути укладений договір про оцінку нерухомого майна, проте позивачем жодних дій щодо зазначеної процедури не вчинено, отже відповідач не порушив умови договору щодо не проведення експертної оцінки.
Мотивуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 23.07.2015р. начальником Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління на адресу позивача направлений лист, в якому наказано вжити заходи щодо припинення попередніх договорів оренди та вивільнення приміщень, які використовуються на підставі попередніх договорів оренди.
У відповідності до ст. 6 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», господарську діяльність військової частини може бути обмежено або припинено за рішенням Міністерства оборони України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи вбачається, що Міністерство оборони України рішення про припинення господарської діяльності - Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці не приймало.
Отже, лист Зах.ТерКЕУ № 303/23/1/2714/942 щодо припинення договору носить виключно рекомендаційний характер і не може бути підставою для розірвання договору.
Відповідно до вимог ч.1-2 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з п.9.2 попереднього договору № 208/2014-п від 01.11.2014р. даний договір припиняє свою дію за взаємною згодою сторін, що підтверджується ними письмово, після повного виконання сторонами своїх зобов'язань, передбачених цим договором, в інших випадках, передбачених цим договором та/або законодавством України.
Позивач звертаючись з вимогою про розірвання попереднього договору № 208/2014-п від 01.11.2014р. взагалі не навів правових підстав, передбачених діючими Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України для розірвання договору.
Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до абзацу 2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Беручи до уваги наведене вище, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги про розірвання попереднього договору оренди нежитлового приміщення № 208/2014-п від 01.11.2014 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Доводи позивача не можуть слугувати підставою для задоволення позову. Тому у позові слід відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено 22.09.2015 року
Суддя С.М.Гушилик