Головуючий у 1 інстанції - Моцний О.С.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
13 серпня 2010 року справа №2а-210/10/0543
зал судового засідання №7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Дяченко С.П., суддів: Радіонової О.О., Губської Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 11 лютого 2010 року по адміністративній справі №2а-210/10/0543 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області , третя особа відокремлений підрозділ шахта "Кураховська" Державного підприємства "Селидіввугілля" про оскарження постанови про зупинення виконавчого провадження
Позивач звернувся до суду з позивом до Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області , третя особа відокремлений підрозділ шахта "Кураховська" Державного підприємства "Селидіввугілля" про оскарження постанови про зупинення виконавчого провадження.
Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 11 лютого 2010 року №2а-210/10/0543 позов задоволено.
Визнано дії головного державного виконавця Петренко О.С. незаконними.
Скасовано постанову відділу Державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції про зупинення виконавчого провадження від 09.10.2009 року.
Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом неправильно застосовані норми матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне:
Відповідно до п.15 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Аналогічно, ч. б п. 3.7 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" передбачено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Судом першої , апеляційної інстанції встановлено , що позивач відноситься до підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" згідно з наказом Мінпаливенерго України №568 від 10.11.2005 року позиція підприємства № 207.
Відповідач має заборгованість по несплаті страхових внесках, вказаній у вимозі позивача, що сторонами також не заперечується.
Відповідно до Закону України від 09.07.03р. №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що набрав чинності з 01.01.2004р., кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є страховими внесками, які не відносяться до податків і страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду, а гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.
Згідно ст.2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
Пункт 1.3. ст.1 вказаного Закону до учасників розрахунків відносяться підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.
Згідно п. 1.4. ст.1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Тобто, наведеною нормою встановлений вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Відповідно до ч.4 ст.18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески не включаються до податків та інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство. Виключно вказаним Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечать цьому Закону.
Аналізуючи вищенаведені норми Закону, колегія суддів зазначає, що на стягнення страхових внесків не поширюється положення п.15 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження, а тому спірна постанова про зупинення виконавчого провадження є незаконною.
За наслідками викладеного та відповідно до нормативного припису ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якого, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, колегія суддів вважає що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду, не вбачається, рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для скасуванню його не має. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області - залишити без задоволення.
Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 11 лютого 2010 року по адміністративній справі №2а-210/10/0543 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області, третя особа відокремлений підрозділ шахта "Кураховська" Державного підприємства "Селидіввугілля" про оскарження постанови про зупинення виконавчого провадження - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя : Дяченко С.П.
Судді: Радіонова О.О.
ОСОБА_2