"21" вересня 2015 р.справа № 199/9183/14(2-а/199/20/15)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Лукманової О.М. Божко Л.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Амур - Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради
на постанову Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 січня 2015 року по справі
за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Амур - Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради про зобов'язання здійснення перерахунку та про стягнення разової щорічної допомоги на оздоровлення,-
Позивач ОСОБА_3 31.10.2014 року звернувся до суду з позовом до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Амур - Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради (далі - УПСЗН АНД районної у м. Дніпропетровську ради), в якому просить визнати протиправними дії та зобов'язати відповідача здійснити за 2014 рік нарахування та виплату щорічної одноразової допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат з урахуванням фактично виплачених у цей період коштів.
Постановою Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.01.2015 року позов задоволено, визнано протиправними дії та зобов'язано УПСЗН АНД районної у м. Дніпропетровську ради здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_3 щорічну допомогу на оздоровлення за 2014 рік, як учаснику ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 1 категорії відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат з урахуванням фактично виплаченої суми в розмірі 120 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, УПСЗН АНД районної у м. Дніпропетровську ради подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, 2 групи інвалідності, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 30.12.1992 року, серії НОМЕР_2 від 25.08.2010 року.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991 року (далі - Закон № 796-XII) ), щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 2 групи виплачується в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Матеріалами справи підтверджено, що виплата позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст.48 Закону №796-XII, здійснена відповідачем за 2014 рік в розмірі 120 грн.
Застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року при нарахуванні одноразової допомоги на оздоровлення є неправомірним, оскільки означена постанова суперечить положенням Закону № 796-XII.
Положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено, що у 2014 році норми і положення ст. 48 Закону № 796-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.
Проте, в 2014 році нормативні акти Кабінету Міністрів України щодо встановлення розмірів виплат одноразової допомоги на оздоровлення особам, визначеним Законом № 796-XII не приймалися, а тому у 2014 році при нарахуванні та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач повинен був керуватися приписами ст. 48 Закону № 796-XII.
В силу викладеного є вірним висновок суду першої інстанції щодо визнання неправомірними дій, та покладення на відповідача обов'язку провести нарахування та виплату ОСОБА_3 щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2014 рік згідно з приписами ст. 48 Закону № 796-XII, з відрахуванням фактично отриманих сум.
Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.
За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Амур - Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради - залишити без задоволення.
Постанову Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 січня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко