донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
21.09.2015 справа № 3/5014/866/2012(9/11/2011)
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Скакуна О.А.,
суддівКолядко Т.М., Татенко В.М.,
за участю представників сторін:
від позивача:Онищенко І.П. за дов. № 85/16 від 12.08.2015,
від відповідача:Лузгін П.А. за дов. № 05/51 від 28.11.2014,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ», м. Сєвєродонецьк Луганської області,
на рішення господарського судуЛуганської області
від17.06.2014
у справі№ 3/5014/866/2012(9/11/2011) (колегія у складі: головуючий суддя Секірський А.В., суддя Лісовицький Є.А., суддя Якушенко Р.Є.)
за позовомДочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», м. Київ,
до Приватного акціонерного товариства «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ», м. Сєвєродонецьк Луганської області,
простягнення 509 934 398, 74 грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 24.03.2011 по справі № 3/5014/866/2012 позов Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ (далі по тексту - ДК «Газ України» «НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ») задоволений частково та стягнуто з Закритого акціонерного товариства «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ», м. Сєвєродонецьк Луганської області (далі по тексту - ЗАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ») на користь Позивача суму основного боргу у розмірі - 503 912 285, 25 грн., пені у сумі - 1 027 000, 00 грн., інфляційних втрат у розмірі - 2 813 306, 15 грн. та 3% річних у сумі - 1 154 553, 27 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.12.2011 у справі № 9/11/2011 рішення господарського суду Луганської області від 24.04.2011 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2012 у справі № 9/11/2011 рішення господарського суду Луганської області від 22.04.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.12.2011 було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Луганської області.
При скасуванні судових рішень суд касаційної інстанції зазначив, що судами попередніх інстанцій не досліджено факт виконання сторонами розділу 3 «Умови постачання і обліку газу» по Договору №06/09-1984 від 22.12.2009.
Крім того, Вищий господарський суд України зазначає, що висновки господарських судів при прийнятті рішень по суті спору не ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, що суперечить положенням ст. 43 ГПК України, оскільки судами не було взято до уваги та не оцінено в повному обсязі докази, надані Відповідачем, зокрема, положення Меморандуму порозуміння між Міністерством палива та енергетики України та ЗАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ», а також не досліджено виконання сторонами задекларованих в ньому домовленостей.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.05.2012 за клопотанням Відповідача провадження у справі було зупинено до вирішення Господарським судом м. Києва справи № 35/479 за позовом ЗАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» до ДК «Газ України» «НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» про визнання недійсним договору поставки природного газу № 06/09-1984 від 22.12.2009.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.04.2014 за клопотання Позивача провадження у справі було поновлено.
Рішенням господарського суду Луганської області від 17.06.2014 по справі №3/5014/866/2012 позов Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ (далі по тексту - ДК «Газ України» «НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ») задоволений частково та стягнуто з Приватного акціонерного товариства «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ», м. Сєвєродонецьк Луганської області (далі по тексту - ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ») на користь Позивача 503 912 285, 25 грн. - основного боргу, 1 027 127, 04 грн. - пені, 2 813 306, 15 грн. - інфляційних втрат та 1 154 553, 27 грн. - 3% річних. В решті позову відмовлено.
У частині задоволення позову рішення суду мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.
Відповідач вважаючи незаконним прийняте рішення, звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у позові ДК «Газ України» «НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» про стягнення з Відповідача 509 934 398, 74 грн.
Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції були неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені норми процесуального права та недоведені обставини, що мають значення для справи. Зокрема апелянт зазначає, що місцевим судом були невірно розтлумачені відповідні умови спірного Договору.
Позивач проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду Луганської області законним та обґрунтованим. У наданому відзиві на апеляційну скаргу вважає її безпідставною та необґрунтованою, а також наголошує на тому, що компанія зазнає значних збитків через несплату боргів такими контрагентами, як ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ».
19.08.2015 у судовому засіданні представник Позивача висловився на підтримку своїх доводів та заперечень.
Представником Відповідача було заявлене клопотання про відкладення розгляду справи з метою підготовки додаткових пояснень по ній та продовження строку розгляду апеляційної скарги на 15 днів.
Судова колегія, керуючись ст. ст. 69 та 77 ГПК України, задовольнила вказане клопотання Відповідача та відклала розгляд апеляційної скарги на 21.09.2015.
До канцелярії Донецького апеляційного господарського суду 18.09.2015 надійшли уточнення до апеляційної скарги в яких Відповідач просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 17.06.2014 в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних. При цьому Відповідач зазначає про визнання суми основного боргу та стягнутої пені.
У судовому засіданні 21.09.2015 представник Відповідача підтримав уточнення, надані до апеляційної скарги, а також заявив клопотання про залучення до матеріалів справи висновку експертного економічного дослідження за листом ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» №1-08/09 від 08.09.2015.
Вислухавши пояснення представника Позивача по заявленому представником Відповідача клопотанню, судова колегія вважає, що воно задоволенню не підлягає, оскільки останній відповідно до ст. 101 ГПК України не обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, а також вони не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Крім того, експертно-економічний висновок стосується предмета спору, в заявленому позові, а саме визначення суми основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат, що є правовим питанням і не може бути предметом експертного дослідження.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст. 101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецький апеляційний господарський суд, -
Між ДК «Газ України» «НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» (Постачальник) та ЗАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» (Покупець) було укладено договір поставки природного газу №06/09-1984 від 22.12.2009 (надалі - Договір, т.1, а.с.69-75), відповідно до умов п. 1.1 якого, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі зазначеному у ст. 2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для власних потреб.
Також, в подальшому сторонами укладалась низка додаткових угод до нього, а саме: №1 від 10.03.2010, №3 від 31.05.2010, №4 від 01.06.2010, №9 від 06.07.2010, №5/1 від 29.07.2010 та №6 від 06.08.2010 (т.1, а.с.78-85).
Додатковою угодою №6 від 06.08.2010 було внесено зміни у п. 5.1 договору, у зв'язку з чим п. 5.1 договору викладено в наступній редакції:
З 01.08.2010 ціна за 1 000 куб. м. природного газу становить 2 187, 20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%, податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 194, 90 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1 000 куб. м. природного газу - 2 425, 84 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 911, 01 грн.
Згідно п. 6.1 Договору оплата за природний газ проводиться покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки.
Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.
Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов п.п. 1.1, 1.2 Договору та додаткових угод до нього, Позивач виконав свої зобов'язання та передав протягом січня - грудня 2010 року у власність Відповідача природний газ на загальну суму 2 760 978 285, 25 грн., що підтверджується актами приймання передачі природного газу (т.1 а.с.86-97).
Також, судова колегія зазначає, що про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку Відповідача претензій та повідомлень про порушення зобов'язань за Договором.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем взяті на себе зобов'язання за Договором були виконані частково. Останній сплатив за отриманий природний газ в період січень - грудень 2010 року лише суму 2 257 066 000, 00 грн., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 503 912 285, 25 грн.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором і чинним законодавством України (п. 7.1 Договору).
Таким чином, на момент звернення ДК «Газ України» НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» до господарського суду Луганської області з позовом, сума основного боргу складала 503 912 285, 25 грн.
Статтею 629 ЦК України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Також, згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Отже, виходячи з фактичних обставин, Позивач на виконання умов Договору постачав Відповідачу природний газ, окрім цього, претензій щодо постачання природного газу у Відповідача немає.
Безпосередньо обсяги поставленого газу за січень - грудень 2010 року Позивач підтверджує відповідними актами приймання-передачі природного газу, що вбачається з матеріалів справи.
Однак, Відповідач в порушення умов Договору не в повному обсязі здійснив оплату за поставлений природний газ у відповідний період, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті поставленого природного газу у розмірі 503 912 285, 25 грн.
З огляду на вищенаведене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості у сумі 503 912 285, 25 грн. за період з січня по грудень 2010 року, що підтверджується як матеріалами справи так і не заперечується самим Відповідачем.
Також, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції відносно виконання ст. 3 договору поставки природного газу №06/09-1984 від 22.12.2009 та зазначає про наступне.
Стаття 3 Договору визначає умови постачання та обліку газу. Відповідно до п. 3.1 Договору постачання газу здійснюється за умови виконання сторонами зазначених вище зобов'язань. Зокрема, ст. 3 Договору передбачено вчинення покупцем відповідних дій необхідних для здійснення постачання природного газу, а також покладено на покупця відповідні зобов'язання щодо обліку поставленого природного газу.
Невиконання покупцем умов ст. 3 Договору передбачає припинення постачання природного газу постачальником.
Отже, беручи до уваги факт поставки постачальником протягом січня-грудня 2010 року природного газу покупцю, що підтверджується оформленими актами прийому-передачі природного газу, сторонами Договору було повністю виконано умови ст. 3 Договору. Крім того, претензій щодо постачання природного газу у Відповідача немає.
Колегією суддів також не приймаються до уваги посилання Відповідача на меморандум порозуміння, укладений між Міністерством палива та енергетики України та ЗАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ», з огляду на наступне.
За своєю правовою природою меморандум порозуміння не є нормативно - правовим актом, а є лише домовленістю між Міністерством палива та енергетики України та ЗАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ». Досягнуті домовленості за відповідним меморандумом повинні були знайти своє відображення в постанові Кабінету Міністрів України, але відповідна постанова так і не була прийнята, про що зазначає і сам Відповідач.
Крім того, судова колегія звертає увагу, що відповідні домовленості, які були досягнуті між Міністерством палива та енергетики України та ЗАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ», повинні були оформленні і як додаток до договору з урахуванням п.10.3 Договору, що також зроблено не було.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо виконання сторонами ст. 3 Договору та неприймання посилання Відповідача на меморандум порозуміння, укладений між Міністерством палива та енергетики України та ЗАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ».
Також, ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 7.2 Договору, передбачена відповідальність за несвоєчасну оплату спожитого газу у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення. Також п. 9.3 Договору сторони встановили трирічний строк позовної давності, у т.ч. для стягнення неустойки.
Виходячи з цих умов Договору, Позивач нарахував пеню за період з 11 по 29.12.2010 у загальній сумі 2 054 254, 07 грн.
Перевіривши наданий Позивачем розрахунок суми пені, колегія суддів дійшла висновку, що він відповідає положенням законодавства та укладеного між сторонами Договору.
Як вказано у ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Також, як зазначено у п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Отже, судова колегія вважає належним те, що суд першої інстанції скористався наданим йому правом та врахувавши важкий фінансовий стан Відповідача, співвідношення розміру нарахованої Позивачем пені з розміром основного боргу, факт використання Позивачем свого права щодо нарахування інфляційних збитків і 3% річних, що частково компенсує свої збитки, об'єктивні обставини, що призвели до важкого фінансового стану Відповідача через збитковість виробництва мінеральних добрів та те, що у повному обсязі стягнення пені суттєво погіршить фінансовий стан Відповідача та призведе до зростання заборгованості, що може відобразитися на якості послуг, що ним надаються та правомірно частково задовольнив клопотання Відповідача і зменшив розмір пені на 50%, що склало 1 027 127, 04 грн.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції та вважає, що ним правомірно були частково задоволені позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 1 027 127, 04 грн.
Окрім цього, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України Відповідачу були нараховані інфляційні втрати у сумі 2 813 306, 15 грн. та 3% річних за період з 11.12.2010 по 27.01.2011 у розмірі 1 154 553, 27 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу.
При цьому судова колегія враховує лист Верховного суду України від 03.04.1997 № 62-97 та постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (п.3 п.п.3.2), щодо порядку застосування індексу інфляції.
Виходячи з вищенаведеного та перевіривши розрахунки Позивача і періоди нарахування інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів дійшла висновку, що вони відповідають положенням чинного законодавства, а тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 2 813 306, 15 грн. та 3% річних у розмірі 1 154 553, 27 грн.
Що стосується відхилення місцевим судом клопотання про розстрочку виконання рішення, то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та не вбачає підстав для його задоволення, оскільки це клопотання не обґрунтоване належним чином та до нього не було додано відповідних доказів.
Крім того, Відповідачем не були запропоновані конкретні терміни розстрочення та порядок його виконання.
Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським судом були допущені порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України, як підстави для скасування рішення, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу, а рішення господарського суду Луганської області від 17.06.2014 року по справі № 3/5014/866/2012(9/11/2011) - залишити без змін.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ», м. Сєвєродонецьк Луганської області - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 17.06.2014 року по справі № 3/5014/866/2012(9/11/2011) - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Скакун О.А.
Судді: Колядко Т.М.
Татенко В.М.
Надр. 5 прим.:
1. - у справу
1. - позивачу
1. - відповідачу
1. - ДАГС
1. - ГСЛО.