04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"07" вересня 2015 р. Справа№ 910/8473/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Федорчука Р.В.
суддів: Майданевича А.Г.
Лобаня О.І.
при секретарі судового засідання Іващенко М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: Желінська Т. М. (довіреність від 31.12.2014 № 486/22), Твердохліб С. М. (довіреність від 41.12.2014 № 488/22);
від відповідача: Андрощук Є. К. (довіреність від 21.01.2015 № 260-НЮ),
розглянувши матеріали апеляційної скарги
державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
на рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2015
у справі № 910/8473/15 (суддя Домнічева І.О.)
за позовом публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції
до державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
про стягнення 15437,52 грн., -
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.06.2015 р. у справі № 910/8473/15 позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції 15437,52 грн. безпідставно списаних коштів та 1827,00 грн. судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю правових підстав у відповідача для списання спірних грошових сум з рахунку позивача, так як останній не був вантажовідправником вугілля і тому не є особою відповідальною за правильність завантаження вантажу. А також суд враховув, що позивач підписав накопичувальні картки із застереженням, що є доказом, на думку суду, відсутності його згоди на списання спірної суми, а безакцептне списання відповідачем зазначених коштів із с особового рахунку позивача суперечить встановленому законодавством порядку, а відтак відповідач зобов'язаний повернути позивачу грошові кошти в сумі 15437,52 грн., як отримані без достатньої правової підстави.
Не погодившись із згаданим рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що позовні вимоги позивача стосуються додаткових зборів в частині стягнення належних залізниці платежів, а не з приводу стягнення збитків понесених залізницею у зв'язку із затримкою вагонів, які надійшли на адресу позивача. Апелянт вказує, що наслідком невідповідного трактування судом першої інстанції вимог ст. 13 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, Правил розрахунків за перевезення вантажів призвело до помилкового висновку про відсутність у залізниці підстав для відшкодування завданих збитків за рахунок позивача. Апелянт наголошує, що у відповідності до вимог Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення залізниці мають бути відшкодовані понесені нею витрати по перевезенню, в тому числі, не передбачені застосованими тарифами. Скаржник також зазначає, що у випадку понесення залізницею витрат по виправленню навантаження не передбачено складання комерційного акту. Апелянт вказує, що встановлені порушення стосуються вини вантажовідправника, що не звільняє позивача від сплати належних залізниці платежів на станції призначення, і цілком відповідає нормам Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, не позбавляє останнього права в регресному порядку вирішити всі спірні питання з вантажовідправниками з яким у позивача є договірні відносини.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 року апеляційна скарга ДТГО „Піденно-Західна залізниця" була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 910/8473/15 у судовому засіданні за участю представників сторін.
05.09.2015 від представника позивача через відділ діловодства суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначив, що рішення Господарського суду Києва від 16.06.2015 у справі № 910/8473/15 прийняте у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами.
05.09.2015 від представника апелянта через відділ діловодства суду надійшли додаткові пояснення по справі в яких скаржник підтримав доводи апеляційної скарги.
В судовому засіданні 07.09.2015 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представники позивача проти вимог апеляційної скарги заперечували з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи з наступного.
22.05.2013 між сторонами у справі укладено договір № 2036103 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Відповідно до п. 7.1. договору, договір набирає чинності з дати його підписання і діє три роки.
На виконання п. 2.2.1 договору, у позивача для централізованих розрахунків із відповідачем було відкрито особовий рахунок № 2036103 та присвоєно код 3371.
Як передбачено п. 3.1. договору, вантажовласник здійснює попередню оплату залізниці (відповідач) на рахунок № 260360100504 в АБ "Експрес-Банк" м. Київ, МФО 322959, код 04713033. Одержувач ЄТехПД ДТГО "Південно-західна залізниця". Одержані кошти залізниця зараховує на особовий рахунок вантажовласника. Послуги вантажовласнику за цим договором надаються за умови наявності коштів на його особовому рахунку.
Відповідно до п. 2.2.3. договору, відповідач брав на себе зобов'язання здійснювати розрахунки за перевезення вантажів і надані послуги.
Пунктами 2.1.1, 2.2.2 та 2.2.3 договору встановлено, що розрахунок провідних платежів, послуг та додаткових зборів проводиться згідно ставок Тарифного керівництва № 1 з урахуванням коефіцієнтів і зборів, оголошених Укрзалізницею на підставі належного оформлення планів та заявок.
Порядок розрахунків за перевезення і послуги врегульований статтею 62 Статуту залізниць України, Правилами розрахунків за перевезення вантажів, тобто спеціальними нормами права та Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення.
Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за вантаж встановлену плату.
Згідно з ч. 1 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Відповідно до ч. 2 ст. 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Ч. 2 ст. 916 ЦК України встановлено, що плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, чи у встановленому порядку.
У листопаді 2014 року відповідачем з рахунку Трипільської ТЕС ПАТ "Центренерго" стягнуто 15437,52 грн. за усунення нерівномірного завантаження у вагоні № 67806224, № 60261013, № 62362678 з вугіллям (накладна № АС 532007, досилочна 32293995; АС 532099, досилочна 32405508; АС532019, досилочна 32459190) на залізничній станції Хутір Михайлівський, що засвідчено актом загальної форми № 425, № 442, № 448. Ці кошти були включені до накопичувальної картки №№ 01110499, 11110538 та 14110555, які підписані одержувачем вантажу із запереченнями.
Незважаючи на наявність заперечень у накопичувальній картці, кошти були списані залізницею, що підтверджується відміткою залізниці на накопичувальній картці та випискою із особового рахунку ТехПД 1ДТГО "Південно-західна залізниця" - переліком № 20141102, № 20141111 та № 20141114.
В міжнародних залізничних накладних вантажовідправниками вагонів є - ООО «Ш Зенковская».
Статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, визначає Статут залізниць України.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Статуту залізниць України вантажовідправник (відправник вантажу, вантажовласник) - зазначений в документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення.
Завантаження у вагони здійснюється вантажовідправником, який зобов'язаний здійснювати завантаження з виконанням технічних умов (статті 30 і 32 Статуту залізниць України).
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Статуту залізниць України вантажовідправник, вантажоодержувач, порт, підприємство (організація) зобов'язані також відшкодувати залізниці збитки, завдані внаслідок пошкодження рухомого складу, перевантаження, неправильного навантаження, застосування неякісної упаковки або неправильного кріплення вантажу.
Договором № 2036103 не передбачено зобов'язання позивача, який є отримувачем вантажу, контролювати рівномірне завантаження вантажовідправниками вагонів з вугіллям.
Згідно зі ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ними у накладній.
Відповідно до п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, у графі „Правильність внесених у накладну відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду і розбірливо розписується, засвідчуючи правильність відомостей, вказаних ним у перевізному документі.
Вантажовідправник ООО «Ш Зенковская», завантаживши вагони та склавши перевізні документи, передали їх залізницею до перевезення, остання прийняли вказані вагони без зауважень, про що свідчать відбитки печатки станції відправлення на залізничних накладних, жодних порушень щодо нерівномірності завантаження вагонів залізницею при завантаженні зафіксовано не було.
Відповідно до параграфу 7 статті 9, пар. 1, 4 ст. 13 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) залізниці відшкодовуються витрати пов'язані з виправленням завантаження. Такі витрати на транзитній дорозі відшкодовує той хто сплачує провізні платежі.
Комерційний акт складається в разі невідповідності відомостей зазначених в накладній (параграф 5 ст. 7 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення).
Згідно з ст. 36 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення в разі відсутності в даній Угоді необхідних положень застосовуються постанови, викладені у внутрішніх законах та правилах відповідної країни, залізниця якої являється учасницею даної Угоди.
Відповідно до Правил розрахунків за перевезення вантажів (Абз. 2 п. 2.3), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, встановлено, що з договором залізниця відкриває особовий рахунок кожному відправнику (одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника.
П. 2.5 Правил розрахунків за перевезення вантажів встановлено, що платник згідно з договором у порядку передоплати перераховує на рахунок розрахункового підрозділу кошти для перевезень і додаткових послуг.
Відповідно до 1 і 2 абзацу п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.
Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Посилання відповідача на те, що списуючи з позивача кошти за додаткові послуги, керувався п.п. 2.2.6 п. 2.2 договору, відповідно до якого залізниця має право списувати з додаткового особового рахунку 6410072 відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи, пеню) на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами і таке інше, є безпідставним, оскільки відповідно до пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів списання коштів з рахунку платника здійснюється, зокрема, на підставі накопичувальних карток із зазначенням в них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівників станції і платника, а в разі їх непогодження представник вантажовласника зобов'язаний підписати їх із застереженням. В такому разі спірні питання повинні вирішуватися у претензійно-позовному провадженні.
Відповідно до умов договору від 22.05.2013 року № 2036103 відповідачу надано право списувати кошти з рахунку позивача за надані послуги та виконані роботи.
Підтвердження виконаних робіт та наданих послуг засвідчується підписом представника позивача у накопичувальній картці.
З огляду на зазначене, лише підпис представника у накопичувальній картці дає право відповідачу списувати кошти з його рахунку.
Позивачем накопичувальні картки підписані із застереженням. Так, позивач вказав про те, що відмовляється сплачувати нараховану суму, оскільки правила завантаження порушені вантажовідправниками.
Крім того, відповідно до абз. 6 п. 5.1 роз'яснення президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 року № 04-5/601 було роз'яснено, що залізниця не має права списувати спірні суми із попередньої оплати.
Місцевим господарським судом вірно зазначено, що матеріали справи підтверджують складання відповідачем документів про надання послуг в односторонньому порядку без участі позивача і його погодження, тому дії ДТГО „Південно-Західна залізниця" зі списання коштів без згоди власника з його рахунку є порушенням договірних зобов'язань.
Враховуючи вищезазначене, місцевий господарський суд правомірно задовольнив позов та стягнув з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі 15437,52 грн.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.
Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2015 р. у справі № 910/8473/15 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2015 р. у справі № 910/8473/15 залишити без змін.
3. Справу № 910/8473/15 повернути до господарського суду міста Києва.
4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Р.В. Федорчук
Судді А.Г. Майданевич
О.І. Лобань