донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
28.11.2011 р. справа №39/181
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_4 -за довіреністю б/н від 28.11.2011р.
від відповідача:не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, м. Торез, Донецька область
на рішення господарського суду Донецької області
від24.10.2011р.
у справі№ 39/181(суддя Морщагіна Н.С.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „УКРНАВЕКС”, м. Харцизьк, Донецька область
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, м. Торез, Донецька область
про стягнення заборгованості в розмірі 520 423грн.20коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 24.10.2011р. у справі № 39/181 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРНАВЕКС”, м. Харцизьк, Донецька область були задоволені та з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, м. Торез, Донецька область стягнуто суму основного боргу в розмірі 360 000,00грн., 3% річних в сумі 28 915,20грн. та інфляційні витрати в сумі 121 508,00грн.
Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5, м. Торез, Донецька область подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового рішення у зв'язку з тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що відповідач після отримання товару сплатив позивачу всю суму вартості продукції готівкою.
Позивач проти апеляційної скарги заперечує та просить рішення суду залишити без змін, а скаргу -без розгляду.
Відповідач наданим йому правом не скористався, у судове засідання не з'явився, поважних причин нез'явлення суду не повідомив. Про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду про порушення провадження у даній справі сторони були попереджені про те, що у разі нез'явлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України -справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю „УКРНАВЕКС”, м. Харцизьк, Донецька область звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, м. Торез, Донецька область про стягнення суми основного боргу в розмірі 360 000,00грн., 3% річних в сумі 28 915,20грн. та інфляційних витрат в сумі 121 508,00грн.
Позовні вимоги до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу спецтехніки №02/10 від 09.10.2008р. Як зазначає позивач, за наведеним договором останній 27.10.2008р. поставив відповідачу продукцію на загальну суму 360 000,00грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковою накладною та актом приймання-передачі, при цьому, вартість поставленої спецтехніки відповідач не оплатив. Таким чином, зобов'язання відповідача на загальну суму 360 000,00грн., за твердженням позивача, є невиконаними. На підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України на суму заборгованості позивачем нараховані 3% річних в сумі 28 915,20грн. та інфляційні витрати в сумі 121 508,00грн.
Задовольняючи позовні вимоги до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання відповідачем його зобов'язань за договором купівлі-продажу спецтехніки №02/10 від 09.10.2008р.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду є законним і обґрунтованим з наступних підстав.
Так, 09.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „УКРНАВЕКС”, м. Харцизьк (продавець) та фізичною особою ОСОБА_5, м. Торез (покупець) укладено договір купівлі-продажу спецтехніки №02/10, за умовами п. 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю, а покупець зобов'язався прийняти у власність нову спецтехніку, яка ще не була у користуванні, згідно додатка -специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору, і сплатити за неї продавцю суму, встановлену в додатку -специфікації.
Виходячи зі ст.ст.42, 44 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення (ч.ч.1, 2 ст.128 Господарського кодексу України).
Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.10.2011р. ОСОБА_5, м. Торез з 24.05.1999р. зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як фізична особа-підприємець.
Таким чином, оскільки відповідач з 24.05.1999р. є фізичною особою-підприємцем та підпис ОСОБА_5 у договорі купівлі-продажу спецтехніки №02/10 від 09.10.2008р. засвідчений печаткою Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, колегія суддів вважає, що наведений договір укладений від імені відповідача, як фізичної особи-підприємця.
Згідно наявної у справі специфікації на спецтехніку (додаток №1 до договору), позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти навантажувач фронтальний XZ657 2008 року випуску вартістю 360 000,00грн.
У відповідності до п.4.3 договору постачання спецтехніки здійснюється на умовах DDP склад Продавця згідно Інкотермс-2000. Передача продавцем спецтехніки покупцю й прийом її покупцем проводиться в пункті прийому-передачі спецтехніки. Пунктом передачі спецтехніки вважається склад покупця, який знаходиться за наступною адресою: 86703, м.Харцизьк, вул.Патона, 27 Б.
На виконання умов договору, позивачем 27.10.2008р. було здійснено поставку товару на загальну суму 360 000,00грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-000111 від 27.10.2008р. та актом приймання-передачі від 27.10.2008р. Факт отримання товару не спростовано відповідачем.
Виходячи зі змісту п. 3.4 договору для сплати спецтехніки покупець зобов'язаний: сплатити 90 000,00грн. на протязі трьох календарних днів після передачі рахунка-фактури; сплатити остаточну суму договору (згідно п. 3.2), а саме 270 000,00 грн. до 31.10.2008р. За приписом п. 3.5 договору покупець зобов'язаний виконувати п. 3.4.1 договору обов'язково в зазначені строки.
На сплату вартості поставленого товару позивачем було виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000281 від 09.10.2008р. на суму 360 000,00грн.
Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, колегія суддів погоджується з позицією місцевого суду щодо того, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору купівлі-продажу спецтехніки №02/10 від 09.10.2008р.
За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, з огляду на п.3.4 договору, кінцевим строком оплати поставленого позивачем відповідачу за видатковою накладною №РН-000111 від 27.10.2008р. та актом приймання-передачі від 27.10.2008р. є 30.10.2008р.
За твердженнями позивача, відповідач вартість отриманого товару не оплатив, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 360 000,00грн. В свою чергу, відповідач не надав до матеріалів справи доказів, які спростовують позовні вимоги, в матеріалах справи відсутні докази сплати заборгованості на суму 360 000,00грн., а відтак твердження скаржника стосовно оплати всієї суми вартості товару є необґрунтованими та недоведеними.
Виходячи з чого, оскільки відповідачем не надано доказів сплати заборгованості на суму 360 000,00грн., Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5, м. Торез, Донецька область допущено порушення вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, щодо належного виконання договірних зобов'язань. Тому, позовні вимоги в частині стягнення суми боргу в розмірі 360 000,00грн. судом першої інстанції задоволені обґрунтовано.
Крім того, позивач заявляє вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 28 915,20грн. за період заборгованості з 01.11.2008р. по 01.08.2011р. та інфляційних витрат в сумі 121 508,00грн. за період заборгованості з листопада 2008р. по червень 2011р.
Перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 28 915,20грн. та інфляційних витрат в сумі 121 508,00грн.
Рішення господарського суду Донецької області з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції. Зокрема, посилання скаржника на те, що справа розглянута господарським судом за відсутності відповідача, який не повідомлений належним чином про дату та час судового засідання колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового засідання ухвалою від 10.10.2011р. про відкладення розгляду справи №39/181. Зазначене підтверджується штампом канцелярії господарського суду Донецької області, який проставлений на зворотній стороні зазначеної ухвали.
Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 24.10.2011р. у справі № 39/181 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами - без задоволення.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, м. Торез, Донецька область залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 24.10.2011р. у справі № 39/181 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий О.А. Марченко
Судді: І.А. Бойко
ОСОБА_3
Надруковано: 5 прим.
1 -позивачу;
1 -відповідачу;
1 -до справи;
1 -гос. суду Донецької області;
1 -ДАГС.