Справа № 1-760/4/13
22.03.2013 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Зелінська М.Б., вивчивши апеляцію захисника ОСОБА_1 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 28.02.2013 року, яким засуджено ОСОБА_2 за ч.2 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, -
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 28.02.2013 року засуджено ОСОБА_2 за ч.2 ст. 212 КК України у виді штрафу на користь держави в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк три роки; за ч.1 ст. 366 КК України у виді у виді штрафу на користь держави в розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк два роки. На підставі ст.70 КК за сукупністю злочинів призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу на користь держави в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк три роки. На підставі ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання за ч.1 ст. 366 , ч.2 ст. 212 КК України у зв'язку з закінченням строку давності.
20.03.2013 року до суду від захисника ОСОБА_1 надійшла апеляція, яка не відповідає вимогам ст. 350 КПК України ( в редакції 1960 року), зокрема не конкретизоване прохання особи, що подає апеляцію. Ставлячи питання про скасування вироку Солом'янського районного суду від 28.02.2013 року відносно ОСОБА_2 апелянт не зазначає яке ж остаточне рішення повинен прийняти апеляційний суд за результатами розгляду справи в розумінні ст. 366 КПК України (в редакції 1960 року)
Крім іншого, відповідно до ст.ст. 350 КПК України (в редакції 1960 року) при обґрунтуванні захисником необхідності зміни чи скасувати вироку, апеляція повинна містити вказівки на те, в чому полягає незаконність вироку та доводи на їх повне обґрунтування з посиланням на відповідні аркуші справи.
Таким чином, зазначені вимоги закону захисником ОСОБА_1 який подав апеляцію, виконані не були, оскільки обґрунтування незаконності вироку, викладені ним, не відповідають фактичним обставинам справи та доводів на підтвердження цієї позиції апеляція захисника не містить.
За таких обставин, суд вважає за необхідне апеляцію залишити без руху та надати захиснику ОСОБА_1 строк для виконання вимог закону протягом 7 (семи) діб з моменту отримання повідомлення.
Керуючись ст.ст. 249, 350, 351, 352 КПК України ( в редакції 1960 року) , -
Апеляцію захисника ОСОБА_1 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 28.02.2013 року, яким засуджено ОСОБА_2 за ч.2 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України залишити без руху, надавши йому строк протягом 7 (семи) діб усунути недоліки згідно ст. 350 КПК України (в редакції 1960 року).
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: