"08" вересня 2015 р. м. Київ К/800/68044/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),
Малиніна В.В.,
Пасічник С.С.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 01 вересня 2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року, -
ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління про визнання неправомірним рішення № 584 від 24 липня 2014 року про відмову йому у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 17 липня 2014 року відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зобов'язання Управління здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80% від заробітної плати судді, зазначеної у довідці Апеляційного суду Полтавської області № 06-29/379 від 23 грудня 2013 року, відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Визнано неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві № 584 від 24.07.2014 р. про відмову ОСОБА_4 у перерахунку довічного грошового утримання судді в відставці, починаючи з 17.07.2014 р. відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_4 у розмірі 80 % заробітної плати судді, зазначеної у довідці Апеляційного суду Полтавської області № 06-29/379 від 23 грудня 2013 року відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", починаючи з 17.07.2014 р.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року змінено постанову суду першої інстанції в частині дати виплати та розміру відсотку щомісячного довічного грошового утримання. В іншій частині постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2014 року залишена без змін.
Не погоджуючись постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 01 вересня 2014 року та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року, ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини:
Позивач працював на посаді судді Апеляційного суду Полтавської області, 29.04.2011 р. звільнений з посади у зв'язку з виходом у відставку.
З травня 2011 року позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві, як суддя у відставці, отримує довічне грошове утримання .
17.07.2014 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 80 % від заробітної плати працюючого судді, розмір якої після виходу позивача у відставку збільшився.
До заяви надав довідку Апеляційного суду Полтавської області від 23.12.2013 р. № 06-29/379 за якою, з наявним у позивача стажем роботи заробітна плата працюючого судді Апеляційного суду Полтавської області станом на 1 грудня 2013 року становить 22776,60 грн. (посадовий оклад - 13398,00 грн. та надбавка за вислугу років 70% - 9378,60 грн.) (а.с.17).
Рішенням УПФУ Октябрського району м. Полтава № 585 від 24.07.2014 р. позивачу відмовлено у перерахунку довічного утримання, з посиланням на те, що перерахунок грошового утримання передбачено лише для суддів Конституційного Суду України.
Вважаючи вказану відмову неправомірною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді в зв'язку з підвищенням грошового утримання працюючого судді, а тому відмова пенсійного органу є неправомірною.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині дати виплати та розміру відсотку щомісячного довічного грошового утримання, апеляційний адміністративний суд погодився з порушеним правом позивача на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», проте зазначив що підпунктом 2 пункту 28 розділу II Закону України від 27.03.2014 р. № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" в частині 3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" цифри "80" замінено цифрами "70".
Проте, з даним висновком суду апеляційної інстанції не можна погодитися з огляду на наступне.
Забезпечення суддів та статус суддів у відставці визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VІ. Так, відповідно до пункту 8 частини четвертої статті 47 зазначеного Закону незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді (частина шоста статті 47 цього Закону).
01.01.2012р. введено в дію статтю 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів", якою по-новому врегульовано питання, пов'язані із суддівською винагородою, та запроваджено поетапне збільшення посадових окладів суддів.
Частиною першою статті 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Розділом Х Закону України «Про судоустрій і статус суддів" передбачено статус судді у відставці. Зокрема, передбачено, що судді, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу"або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання (частина перша статті 138 Закону № 2453-VІ).
Відповідно до частини третьої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів" щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
З 01.10.2011р. набрали чинності зміни до вищезазначеної статті, внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VІ, згідно з якими щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.
Частиною п'ятою цієї ж статті визначено, що максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте, Конституційний Суд України Рішенням від 03.06.2013р. № 3-рп/2013 частину третю та перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів" у редакції Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного Рішення відновили дію частини третя та перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів" в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи"
У зазначеному Рішенні Конституційний Суд України вказав на те, що Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" змінено визначений Законом України «Про судоустрій і статус суддів" порядок нарахування щомісячного довічного грошового утримання, внаслідок чого зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів. Залишивши незмінним зміст права на щомісячне довічне грошове утримання суддів, Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" звузив обсяг цього права, встановивши обмежену базу для нарахування суддям щомісячного довічного грошового утримання і його максимальний розмір, та скасував право суддів на одержання щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру, чим знизив і досягнутий рівень гарантій незалежності суддів, що не узгоджується з конституційним положенням про недопустимість звуження змісту чи обсягу гарантій незалежності суддів.
Ухвалюючи зазначене Рішення, Конституційний Суд України врахував попередні позиції стосовно гарантій незалежності суддів, викладені ним у рішеннях від 20.03.2002р. № 5-рп/2002, 01.12.2004р. № 19-рп/2004, 11.10.2005р.№ 8-рп/2005, 18.06.2007р. № 4-рп/2007, 22.05.2008р. № 10-рп/2008.
Таким чином, з моменту ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013р. № 3-рп/2013 підлягає застосуванню частина третя статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції до змін, внесених Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" : «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання».
Аналогічний правовий висновок, висловлений в постановах Верховного Суду України від 17.03.2015р. (справи 21-429а14, 21-371а14) та в постанові від 24.03.2015р. (справа № 21-584а14).
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про порушене право позивача на здійснення перерахунку та виплату щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80 % заробітної плати судді, зазначеної у довідці Апеляційного суду Полтавської області № 06-29/379 від 23 грудня 2013 року відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", починаючи з 17.07.2014 р.
Відповідно до частини першої статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись статтями 222, 226, 231 КАС України ,-
Касаційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Постанову - Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року скасувати, а постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 01 вересня 2014 року - залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді О.Ф. Ситников
В.В. Малинін
С.С. Пасічник