17 вересня 2015 року м. Київ К/800/12877/15
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Пасічник С.С. , Швець В.В. , розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2014р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015р. у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області , Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області , Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій і скасування постанови,
У травні 2014 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області , Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області , Головного управління юстиції у Львівській області в якому просило суд визнати протиправними дії та скасувати постанову про накладення штрафу від 22.04.2014р. ВП№38957996.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2014р. позовну заяву повернуто позивачу.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015р. апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2014 року про повернення позовної заяви в справі №813/3395/14 залишено без змін.
Повертаючи позовну заяву, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що спір повинен розглядатися місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
У касаційній скарзі позивач, з посиланням на порушення норм процесуального права, допущених судами, просить судові рішення скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області подано позов про визнання протиправними дій та скасування постанови від 22.04.2014р. ВП №38957996 про накладення штрафу в розмірі 1020,00 грн.
Оскільки позивач є стороною у виконавчому провадженні та оскаржує постанову державного виконавця від 22.04.2014р. ВП №38957996, яку винесено при виконанні виконавчого листа Сокальського районного суду Львівської області №2а-713/11 від 16.01.2013р., яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 19.10.2010р. по 13.06.2011р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням проведених виплат, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
У п. 4 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що такими справами є усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до норм законодавства про виконавче провадження та судової практики станом на дату подання позову до адміністративного суду, в оскаржуваних рішеннях зроблено правильні висновки про те, що постанови про стягнення штрафу не виділені державним виконавцем в окреме виконавче провадження, а тому є невід'ємною частиною виконавчого провадження №38957996, предметом якого є виконання виконавчого листа №2а-713/11 від 16.01.2013р. Сокальського районного суду Львівської області.
Згідно зі ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України справи щодо виконання державними виконавцями рішень судів розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області відхилити, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2014р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач Кочан В.М.
судді
Пасічник С.С.
Швець В.В.