Справа № 22-ц796\903 Головуючий у 1 інстанції - Лазаренко В.В.
2015 рік
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.
16 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого - Шахової О.В.
суддів Невідомої Т.А., Поливач Л.Д .
при секретарі Бугай О.О.
розглянула в відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1, третя особа Приватне підприємство «Інтерхім-КС» про звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційними скаргами ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 на заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року, -
В грудні 2012 року ПАТ «Родовід Банк» звернулося до суду з зазначеним позовом,який обгрунтовувало тим, що за договором кредиту від 21 серпня 2008 року банк передав ПП «Інтерхім-КС» гроші в сумі 550 000 грн.,під 23,5% річних з правом банку корегування відсоткової ставки та зі строком повернення кредиту не пізніше 20 серпня 2010року.На забезпечення договору кредиту 21 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено також договір іпотеки,за яким останній передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1. У зв‛язку з порушенням ПП «Інтерхім-КС» умов кредитного договору виникла заборгованість, і на підставі рішень господарських судів на користь банку стягнуто з ПП «Інтерхім-КС» 217 314,89 грн кредитної заборгованості, проте ці рішення не виконані. Станом на 6 листопада 2012 року кредитна заборгованість склала 945 508,15 грн.,з яких: заборгованість за кредитом - 336 501,43 грн., прострочена заборгованість за процентами по кредиту - 217 314,89 грн.; сума простроченої комісії по кредиту - 2 750 грн.; сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 153 650.10 грн.; сума пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту103 603,96 грн.; сума 3% річних від суми простроченого кредиту 29 799,35грн.;сума3% річних від суми прострочених процентів по кредиту 18 904,71 грн.; сума 3% річних від суми простроченої комісії по кредиту 731.00 грн.; сума інфляційних втрат від суми простроченого кредиту 53 024.40 грн.; сума інфляційних втрат від суми прострочених процентів 28 769,95грн.; сума інфляційних втрат від суми простроченої комісії 458,36 грн.
З урахуванням викладеного та уточнень про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову, позивач ПАТ «Родовід Банк» просив в рахунок погашення заборгованості за кредитом звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1.
Справа розглядалася судами неодноразово і останнім заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 30.9.2014 позов ПАТ «Родовід Банк» задоволено частково та звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості ПП «Інтерхім-КС» перед ПАТ «Родовід Банк» за кредитним договором від 21.08.2008 року в сумі 790 043,33 грн. Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів та початкової ціни предмету іпотеки на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна час проведення виконавчих дій.
Не погодившись з рішенням суду представник ПАТ «Родовід Банк» подав апеляційну скаргу та посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення на предмет іпотеки -квартири АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 842 688,02 грн.,та визначенням початкової ціни предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.
На обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, зокрема, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок стосовно того, що пеня не підлягає погашенню за рахунок предмету іпотеки,оскільки згідно постанови Вищого господарського суду України від 25 квітня 2012 року було встановлено факт стягнення з ПП «Інтерхім-СК» пені за несвоєчасне погашення заборгованості в сумі 43 602,06 грн.,а за рішенням господарського суду Київської області від 20 червня 2012 року встановлено факт стягнення з ПП «Інтерхім-СК» пені в сумі 9 042,63 грн.,що складає 52 644,69 грн.,яка і має бути включена до стягнення за рахунок предмету іпотеки і загальна сума заборгованості має бути 790 043,33 + 52 644,69 = 842 688,02 грн.
З заочним рішенням Солом‛янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року не погодився також відповідач ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу,в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову ПАТ «Родовід Банк» в задоволені позову.
На обгрунтування доводів своєї апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається,зокрема, на те, що судом першої інстанції на порушення ст.257 ЦК не застосовано позовну давність до вимог про стягнення відсотків за період з 28 лютого по 25 серпня 2009 року в сумі 74 756,36 грн. та за період з 26 серпня по 25 вересня 2009 року. При цьому,ОСОБА_1 виходить з того,що додатковою угодою№3 від 28 вересня 2009 року до кредитного договору були передбачені строки погашення нарахування відсотків не пізніше 30 жовтня 2009 року,але з вимогами про стягнення відсотків позивач звернуся в грудні 2012 року,тобто після спливу строку позовної давності. Окрім цього, ОСОБА_1 вказує на порушення судом прав його неповнолітньої доньки,яка проживає в квартирі,що є предметом іпотеки і висновки суду про те,що на час передачі квартири в іпотеку дитина не була зареєстрована є безпідставними,оскільки дитині виповнилося 14 років після укладання договору іпотеки, згідно ж ч.3 ст.229 ЦК місцем проживання фізичної особи до 14 років є місце проживання її батьків. Зважаючи на зазначене та на порушення процесуального права суд першої інстанції не залучив до участі в справі Службу в справах дітей. Згідно ж ч. ст.224 ЦК правочин,вчинений без дозволу органу опіки та піклування є нікчемним. Таким чином,вважає відповідач, право його неповнолітньої доньки на недоторканість житла при задоволені позовних вимог ПАТ «Родовід Банк» судом першої інстанції порушено.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники апелянтів підтримали (кожний) доводи своєї апеляційної скарги та заперечували проти апеляційних скарг один одного.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся за законом належно та неодноразово, проте причини неявки не повідомив. Відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторін,або інших осіб,які беруть участь у справі,належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи в апеляційному суді.
Заслухавши доповідь судді Шахової О.В., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши апеляційну скаргу, в межах її доводів, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний виплати неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно роз'яснень, викладених в п.41 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 21 серпня 2008 року між ВАТ«Родовід Банк»,правонаступником якого позивач, та ПП «Інтерхім-КС» було укладено кредитний договір№79.1X49- КЛВ-08, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 550 000,00 грн., а позичальник в свою чергу зобов'язався повернути кредит не пізніше 20 серпня 2010 року (а.с. 12-15).
Відповідно до п. 2.1 кредитного договору, банк надає позичальнику кредит на підставі письмових заяв позичальника про отримання кредитів в межах цього договору, на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів. Кредит надається на наступні цілі: на поповнення обігових коштів (п. 2.2 кредитного договору).
Згідно з п. 2.5 кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 23,5% річних і підлягає коригуванню банком в односторонньому порядку при збільшенні офіційного курсу Національного банку України більше 5,10 грн. за один долар США під час дії цього договору на кратність такого збільшення. Курс гривні до долара США розраховується як середньозважений за поточний звітній період, вказаний в п. 2.6.2 кредитного договору. При цьому скоригована процентна ставка застосовується при нарахуванні та сплаті процентів за поточний звітній період.
Пунктом 2.6 кредитного договору передбачено порядок нарахування та сплати процентів:
Згідно з п. 3.4.3 кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитами щомісячно, в період сплати процентів, вказаний в п. 2.6.3 кредитного договору, а також у день повного погашення заборгованості за кредитами для закриття цього договору.
30 вересня 2008 року сторони підписали додаткову угоду №1 до кредитного договору № 79.1/49-КЛВ-08, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти п. 2.5 договору в наступній редакції: "процентна ставка за користування кредитами встановлюється у розмірі 24,5% річних і підлягає коригуванню позивачем в односторонньому порядку при збільшенні офіційного курсу Національного банку України більше 5,10 грн. один долар США під час дії цього договору на кратність такого збільшення. Курс гривні до долара США розраховується як середньозважений за поточний звітній період, вказаний в п. 2.6.2 договору. При цьому скоригована процентна ставка застосовується при нарахуванні та сплаті процентів за поточний звітній період" (а.с. 16).
28 вересня 2009 року сторони підписали додатковий договір № 3 до кредитного договору № 79.1/49-КЛВ-08, відповідно до якого сторони дійшли згоди продовжити термін сплати процентів за користування кредитами, а саме: встановити строк погашення простроченої заборгованості за процентами, нарахованими за період 26.02.2009 року - 25.08.2009 року в сумі 74 756,36 грн. не пізніше 30.10.2009 року; встановити строк погашення процентів, що будуть нараховані за період 26.08.2009 року - 25.09.2009 року не пізніше 30.10.2009 року (а.с. 18).
Сторони дійшли взаємної згоди продовжити термін сплати простроченої заборгованості за нарахованою комісією в розмірі 2 750,00 грн. до 30.10.2009 року.
26 серпня 2008 року позивач на виконання умов кредитного договору від 21 серпня 2008 року № 79.1/49-КЛВ-08 перерахував позичальнику кредитні кошти в сумі 550 000,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача, відкритому в ПАТ "Родовід банк" (а.с. 31-41).
28 серпня 2008 року позичальником повернено кредит в сумі 550 000 грн.
30 вересня 2008 року позивач, на виконання умов кредитного договору № 79.1/49-КЛВ-08 перерахував позичальнику кредитні кошти в сумі 550 000,00 грн.
Позичальник в порушення п. 1.1 кредитного договору від 21 серпня 2008 року №79.1/49-КЛВ-08 в строк до 20 серпня 2010 року кредитні кошти в сумі 550 000,00-грн. не повернув.
Зазначені обставини встановлені рішенням господарського суду Київської області від 29 червня 2011 року в справі за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, ПАТ «Родовід Банк» до ПП «Інтерхім КС» про стягнення грошових коштів, яке в частині стягнення 550 000,00 грн. заборгованості за кредитом залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 1листопада 2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 25 квітня 2012 року, в іншій частині рішення суду від 29 червня 2011 року та постанова від 1 листопада 2011 року було скасоване, справа направлена на новий розгляд до господарського суду Київської області (а.с. 74-105).
Рішенням господарського суду Київської області від 29 червня 2011 року, постановленим за результатами нового розгляду у вказаній справі, на користь ПАТ «Родовід Банк» з ПП «Інтерхім КС» стягнуто - 217 314,89 грн. заборгованості за процентами по кредиту.; 9 042,63 грн. - пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, 26 814, 13 грн. - інфляційних втрат за простроченою заборгованістю по процентам, 8 917, 45 грн. - 3% річних від суми прострочених процентів.
Рішення господарського суду Київської області не виконане.
21 серпня 2008 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є позивач, і відповідачем ОСОБА_1 (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки №79.1/49-3-08, відповідно до умов якого іпотекодавець для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань ПП «Інтерхім КС» (боржник) перед іпотекодержателем за кредитним договором від 21 серпня 2008 року №79.1/49-КЛВ-08 та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості за кредитним договором та цим договором передає іпотекодержателю в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно: квартиру, загальною площею 55,00 кв.м., житловою площею 39,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19-22).
п. 2.1.6. договору іпотеки передбачено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником основного зобов'язання банк має право звернутистягнення на предмет іпотеки в порядку, що передбачений розділом 3 цього договору та задовольнити свої майнові вимоги за рахунок переданого в іпотеку майна в повному обсязі, визначені на момент фактичного задоволення, враховуючи суму заборгованості за кредитом, плату за користування грошовими коштами, збитків, неустойки, штрафів, пені, іншої заборгованості та витрат, пов'язаних з утриманням і збереженням предмета іпотеки, витрат на страхування предмета іпотеки, витрат із вчинення виконавчого напису, тощо.
7 червня 2010 року та 9 лютого 2011 року позивач звертався до відповідача з
письмовими повідомленнями про заборгованість ПП «Інтерхім- КС» по кредитному договору та пропозицією розглянути процедуру добровільного продажу об'єкту іпотеки з метою погашення кредитної заборгованості, вимоги банку відповідачем не були виконані (а.с. 55-56).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності того,що свої зобов‛язання за кредитним договором ПП «Інтерхім-КС» не виконав і що порушення ПП «Інтерхім-КС» основного зобов‛язання за кредитним договором і розмір заборгованості є співмірним з вартістю іпотечного майна погодженого сторонами в п.1.5 договору іпотеки та вважав,що у позивача наявні передбачені законом підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.
Таких висновків суд першої інстанції дійшов після повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін, належної правої оцінки зібраним у справі доказів, з огляду на що рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, є законним та обгрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги ПАТ «Родовід банк» стосовно до стягнення на користь банку пені в сумі 52 644,69 грн. та збільшення таким чином ціни предмету іпотеки на цей розмір, встановленоїрішеннями Господарського суду Київської області від 29.06.2011 року та від 20.06.2012 року, були предметом дослідження суду першої інстанції з якими колегія суддів погоджується.
Судом встановлено, що відповідач не приймав участі в розгляді справи Господарським судом Київської області про стягнення з ПП «Інтерхім-КС» заборгованості за кредитним договором суд до уваги не приймає.
Згідно ухвали Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних такримінальних справ від 26 лютого 2014 року встановлено також, що при зверненні ПАТ «Родовід Банк» до Господарського суду Київської області з позовом до ПП «Інтерхім - КС» про стягнення заборгованості кредитним договором, уже була встановлено заборгованість в сумі 918 370 грн. 66 коп.
Проте, як установлено постановою Господарського суду Київської області від 20 червня 2012 року ПП «Інтерхім - КС» на день її прийняття було сплачено заборгованість за кредитним договором у розмірі 213 498 грн 57 коп.
Таким чином, станом на 20 червня 2012 року розмір заборгованості ПП «Інтерхім - КС» перед ПАТ «Родовід Банк» складав 704 872 грн 09 коп.
Крім того, у судовому засіданні апеляційного суду представник ПАТ «Родовід Банк» підтвердив дані факти.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Також у ч. 3 ст. 61 ЦПК України зазначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Однак ОСОБА_1 не брав участі в розгляді справи господарським судом, тому для нього обставини, встановлені постановою Господарського суду Київської області від 20 червня 2012 року не є преюдицією.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення відсотків за період з 28 лютого по 25 серпня 2009 року в сумі 74 756,36 грн та за період з 26 серпня по 25 вересня 2009 року судова колегія не приймає до уваги, оскільки банком вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором з урахуванням нарахованих відсотків ОСОБА_1 направлялись 7 червня 2010 року та 9 лютого 2011 року, після чого між банком та ОСОБА_1 28 вересня 2009 року підписаний додатковий договір № 3 до кредитного договору, відповідно до якого сторони дійшли згоди продовжити термін сплати відсотків за користування кредитними коштами, що свідчить про визнання ОСОБА_1 свого боргу, а відтак - перебіг позовної давності був перерваний.
У частині застосування до спірних правовідносин Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року, № 1304-VII, судове рішення суду першої інстанції заявником не оскаржено і підстав перевіряти його законність і обґрунтованість у цій частині у суду апеляційної інстанції немає.
Судом першої інстанції також перевірялись доводи відповідача стосовно порушення прав на житло його неповнолітньої доньки і колегія суддів з ними погодилась та вважає, що такі висновки відповідають матеріалам справи та вимогам закону.
Таким чином доводи, викладені в апеляційних скаргах ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 на правильність висновків суду першої інстанції не впливають, їх не спростовують та не є такими,що тягнуть за собою безумовне його скасування чи зміну.
Відповідно до ст. 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну с каргу і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303,304, 307,308, 313,315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скарги ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 відхилити.
Заочне рішення Солом‛янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів, з моменту її проголошення.
Головуючий
Судді