Справа № 2а-4917/09/1770
22 вересня 2009 р.
10год. 15хв.
м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Пилипчук В.Є. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
Рівненський міський центр зайнятості
до
ОСОБА_2
про стягнення коштів , -
Рівненський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 коштів в сумі 9881,51 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в позовній заяві. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовував тим, що в період, коли позивач перебував на обліку в центрі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю, свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності виконавчим комітетом Рівненської міської ради не було скасоване. Вказане свідоцтво скасоване лише 10.02.2009 року. Просив позов задоволити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні пояснив, що державну реєстрацію приватного підприємця ОСОБА_2 припинено рішенням Господарського суду Рівненської області від 19.05.2005 року, про що відповідач повідомляв позивача. Відповідач був знятий з обліку платника податків 01.08.2005 року. А відтак, відповідач, пребуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітний, не був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. Просив відмовити у задоволенні позову.
Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.
Суд виходив з наступного.
Відповідно до ст.12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття покладаються на органи державної служби зайнятості.
Відповідач зареєструвався в Рівненському міському центрі зайнятості 23.06.2008 року. 30.06.2008 року відповідачу було надано статус безробітного (а.с.5).
Відповідно до п.п. “а” та “б” ч. 3 ст. 3 Закону України “Про зайнятість населення”, до зайнятого населення належать: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.
Відповідно до п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, (затв. Постановою КМ України від 14.02.2007 року № 219), громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня державної реєстрації фізичної особи - підприємця.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Суть спору полягає в тому, що позивач просить стягнути з відповідача кошти та вартість навчання на загальну суму 9881,54 грн., що були отримані позивачем за час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітного, оскільки свідоцтво від 31.08.2001 року № 23327 про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 скасоване виконавчим комітетом Рівненської міської ради лише 10.02.2009 року.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням господарського суду Рівненської області від 19.05.2005 року, яке набрало законної сили, припинено державну реєстрацію відповідача - приватного підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
Про наявність вказаного рішення відповідач повідомляв позивача, що останнім не заперечується.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.
Таким чином, позивач був повідомлений про прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності також і державним реєстратором виконавчого комітету Рівненської міської ради.
Крім того, відповідач був знятий з обліку як платник податків 01.08.2005 року, що підтверджується довідкою № 28-116/5978 від 01.08.2005 року (а.с.32).
Таким чином, на дату надання відповідачу Рівненським МЦЗ статусу безробітного, набуло законної сили рішення Господарського суду від 19.05.2005 року у справі № 10/124 про припинення державної реєстрації приватного підприємця ОСОБА_2
За наведених обставин, позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-ПОСТАНОВИВ:
Позивачу - Рівненський міський центр зайнятості в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення коштів - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя Шевчук С.М.
Постанова складена в повному обсязі 24.09.09р.