Справа № 2а-4508/09/1770
10 вересня 2009 р.
14год. 54хв.
м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Анікушина В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1
відповідачів: Державної податкової інспекції в м.Рівне - представник ОСОБА_2.;Сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області - представник не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
ОСОБА_3
до Державна податкова інспекція в м.Рівне Сектор у справах ггромадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області
про визнання вимоги незаконною та зобов'язання вчинення певних дій , -
Позивач - ОСОБА_3- звернулася до суду з позовом доДержавної податкової інспекції у м.Рівне, Сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області про визнання вимоги Державної податкової інспекції в м. Рівне про надання свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб (за наявності), свідоцтва про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтва про зміну імені (за наявності) незаконною дією; визнати незаконною дією відмову без вказаних документів в здійсненні відмітки в паспорті позивача про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, зобов'язання відповідачів здійснити в паспорті позивача відмітку про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в позовній заяві, а зокрема пояснив, що позивач звернулася до Державної податкової інспекції в м. Рівне з заявою про здійснення відмітки в паспорті про наявність права здійснювати платежі без ідентифікаційного номера, в державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів не обліковувати позивача як платника податків з використанням серії та номера паспорта, а поставити на альтернативну форму обліку платника податків та інших обов'язкових платежів. На вказану заяву позивач отримала відповідь, в які повідомлялося, що дії громадян, які відмовляються від ідентифікаційного номера, а також посадових осіб податкової служби та органів внутрішніх справ визначаються наказом ДПА України та МВС України від 20.10.2004 року № 1345/9944. Вважає, що позивачі не мають права вимагати від неї для проставлення відмітки в паспорті будь-які документи, а тому просить позов задоволити повністю.
Представник державної податкової інспекції в м.Рівне в судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в письмових запереченнях. Вказав, що механізм внесення в паспорт відмітки про наявність права здійснювати платежі без ідентифікаційного номера визначено Порядком, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України № 602/1226 від 19.10.2004 року. Вказаний порядок є чинним, а тому повинен застосовуватися. Просив відмовити у задоволенні позову.
Від Сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Рівненського МВ УМВС надійшли заперечення, в яких відповідач зазначив, що має право внести відмітку в паспорт про наявність права здійснювати платежі без ідентифікаційного номера лише на підставі довідки, виданої посадовою особою державної податкової служби. Просив розгляд справи здійснити за відсутності представника відповідача.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
Суд виходив з наступного.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів” (далі по тексту постанови - Закон), державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.
Для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Відповідно до ч.2 ст. 5 вказаного Закону, до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Таким чином, названим законом передбачено право платника податків сплачувати податки і збори без присвоєння ідентифікаційного номера.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є віруючою людиною і за своїми релігійними переконаннями відмовляється від присвоєного ідентифікаційного номера, про що повідомила Державну податкову інспекцію в м.Рівне. Представником позивача не заперечується, що позивачу ідентифікаційний номер не присвоювався.
ОСОБА_324.02.2009 року звернулася з письмовою заявою до Державної податкової інспекції в м.Рівне про проставлення в паспорті відмітки про наявність права здійснювати платежі без ідентифікаційного номера, та не обліковувати позивача як платника податків в державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (а.с.18).
На вказану заяву позивач отримала відповідь, в якій позивачу було повідомлено про те, що дії громадян, які відмовляються від ідентифікаційного номера, а також посадових осіб податкової служби та органів внутрішніх справ визначаються наказом ДПА України та МВС України від 20.10.2004 року № 1345/9944 (а.с.4).
Процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби визначається Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженого наказом ДПА України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 року № 602/1226 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 року № 1345/9944.
Цей нормативно-правовий акт у встановленому порядку не визнавався неправомірним, а отже, є чинним і підлягає застосуванню.
Зокрема, згідно з п.1.4 цього Порядку особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, у разі відсутності в неї ідентифікаційного номера повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації. Форму заяви наведено в додатку 1 до Порядку.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 вказаного Порядку, у залежності від свого статусу фізична особа надає відповідний комплект документів, в тому числі свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності), копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності).
Згідно із п. 3 Порядку посадова особа органу державної податкової служби отримує заповнену заяву з додатком, про що робить відповідний запис на заяві та формує особову справу.
Після прийняття заяви орган державної податкової служби за місцем реєстрації особи проводить перевірку наявності інформації про особу в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів щодо достовірності поданих даних та у термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви орган державної податкової служби надає заявнику довідку форми № В3, або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови. Термін дії довідки - 30 календарних днів.
Посадова особа органу внутрішніх справ відповідно до пункту 5 Порядку в разі звернення громадянина за місцем його реєстрації щодо внесення відмітки до його паспорта розглядає довідку за формою № В3 на предмет повноти і правильності її заповнення та відповідності пред'явленому паспорту. За відсутності невідповідностей посадова особа вносить на 7-9 сторінки паспорта відмітку, зміст і форму якої наведено в додатку 4 до Порядку.
Судом встановлено, що позивач зверталась 24 лютого 2009 року до Державної податкової інспекції в м.Рівне із заявою, в якій просила зробити в її паспорті відмітку про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, не обліковувати її в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків. При цьому передбачені «Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів» документи позивачем до податкового органу не подавались.
На вказану заяву відповідачем було надано відповідь від 04.03.2009, в якій позивачці було роз'яснено порядок поставлення відміток у паспорті щодо наявності права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
За таких обставин, позивачкою не дотримано положення «Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів», а відтак, у задоволенні позову позивачу слід відмовити.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-ПОСТАНОВИВ:
Позивачу - ОСОБА_3 в задоволенні позову до Державна податкова інспекція в м.Рівне Сектор у справах громадянства,імміграції та реєстрації фізичних осіб Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області про визнання вимоги незаконною та зобов'язання вчинення певних дій - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя Шевчук С.М.
Постанова складена в повному обсязі 11.09.09р.