ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.09.2015Справа №910/15971/15
За позовомНаціонального банку України
До Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд»
Простягнення 1 507 731,19 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача Григорчук В.І., за довіреністю;
Від відповідача Книш М.Б., за довіреністю.
Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" про стягнення пені у сумі 1 066 136,50 грн. та штрафу в розмірі 441 594,69 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення Відповідачем умов договору №Г-2245 від 22.08.2013р. про інвестування у житлове будівництво в частині порушення строків передачі об'єктів будівництва, а саме 14 квартир загальною площею 657,70 кв.м, з простроченням терміну, визначеного у вказаному правочині, що стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.
Відповідач у письмових запереченнях зазначив, що несвоєчасна передача квартир не є грошовим зобов'язанням у розумінні ст. 549 ЦК України. Відтак, оскільки законодавством встановлено нарахування пені лише з порушення грошового зобов'язання, на думку відповідача, вимоги позивача є безпідставними.
За клопотанням представника позивача ухвалою суду від 28.07.2015р. строк вирішення спору продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
22.08.2013р. між Національним банком України (надалі - Інвестор) та Публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" (надалі - Забудовник) укладено договір №Г-2245 про інвестування у житлове будівництво, згідно з п.1.1 якого інвестор в порядку та на умовах, визначених даним договором, бере участь у здійсненні фінансування будівництва об'єктів будівництва, перелік яких зазначений у додатку №1 до Договору, а Забудовник зобов'язується в порядку, строки та на умовах, визначеним цим Договором, збудувати та передати інвестору об'єкти будівництва належної якості за актами приймання-передавання за кожною адресою та зареєструвати їх в департаменті будівництва та житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації.
За умовами укладеного між сторонами правочину, останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2014р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п. 10.1 Договору).
Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність" передбачено, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.
Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект (ч. 1 ст.1 Закону України "Про інвестиційну діяльність").
Отже, Договір про інвестування у житлове будівництво за своєю правовою природою є інвестиційним договором, який укладений відповідно до ст. 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність" та набув чинності в порядку, що передбачений п. 10.1 вказаного Договору.
З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір про інвестування у житлове будівництво як належну підставу у розумінні норм ст.11названого Кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч. 5 ст.7 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.
У п. 3.1 Договору про інвестування у житлове будівництво передбачено, що загальна вартість об'єктів будівництва за даним договором становить 58 383 650,55 грн., в тому числі ПДВ - 9 730 608,43 грн.
Згідно з п. 3.2 Договору ціна за 1 квадратний метр об'єктів будівництва визначена по кожній окремій квартирі у Адресному переліку квартир, що наведено у Додатку №1 до цього Договору.
Оплата проводиться інвестором в національній валюті України - гривнях протягом 5 робочих днів з дати підписання договору в сумі, яка передбачена п. 3.1 (п.4.1 Договору).
Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання позивача, як Інвестора по вказаному правочину були виконані належним чином, на підтвердження чого суду було надано меморіальний ордер №1100001483 (#723449236) від 27.08.2013р. на суму 58 383 650,55 грн., що становить 100% вартості Об'єктів будівництва за Договором.
Таким чином, судом встановлено, що позивач зобов'язання здійснити фінансування об'єкту будівництва відповідно до п 4.1 Договору виконав належним чином.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1ст.530 Цивільного кодексу України).
Пунктом 5.1 Договору визначено, що Забудовник передає Інвестору об'єкти будівництва за актами приймання-передавання у строки, що зазначені у Додатку 1 до даного Договору.
Відповідно до п. 6.1.5 Договору Забудовник зобов'язаний передати у власність Інвестору об'єкти будівництва у строки та в порядку, визначеному цим Договором.
Відповідно до п.п.6.1.8 п.6.1 вказаного вище правочину, у строк, визначений у п. 5.1 вказаного правочину, Забудовник зобов'язаний передати Інвестору об'єкт будівництва за актом приймання-передавання об'єкта будівництва разом із документами, визначеними у п.5.2 Договору.
У п. 5.2 Договору сторони домовилися, що після підписання актів приймання-передавання та отримання Забудовником оплати згідно з п. 3.1 Договору Забудовник передає Інвестору на кожну окрему квартиру наступні документи:
- завірену своєю печаткою копію сертифікату відповідності закінченого будівництвом житлового будинку;
- технічний паспорт на кожну квартиру;
- у разі необхідності, інший документ для оформлення права власності на об'єкт будівництва.
Згідно з пунктом 4.2 Договору якщо фактична площа Об'єкта будівництва буде відрізнятись у сторону збільшення/зменшення більше як на 0,50 квадратних метрів (по кожній окремій квартирі), Сторони здійснюють остаточний перерахунок на підставі технічного паспорту квартири у Об'єкті будівництва, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації на об'єкти нерухомого майна (далі - БТІ) або іншої уповноваженої організації виходячи з вартості 1 (одного) кв.м. Об'єкта будівництва, визначеного відповідно до умов цього Договору згідно Додатку 1 до моменту підписання Акта приймання - передавання Об'єктів будівництва.
Судом встановлено, що на виконання вимог пункту 4.2 Договору Інвестором згідно з меморіальним ордером №1100000456 (#967087536) від 03.04.2015р. було перераховано на рахунок Забудовника 175 293,80 грн.
Як слідує з матеріалів справи, Додатком №1 до Договору про інвестування у житлове будівництво від 22.08.2013р. в редакції додаткового договору №Г-2277 від 15.10.2013р. сторони погодили адресний перелік квартир у житлових будинках за будівельними адресами, які Забудовник зобов'язаний був передати Інвестору за спірним правочином.
Так, у вказаному додатку зазначено, зокрема, що квартири, які знаходяться у житловому будинку №28-32 по вул. Радунській в м. Києві, а саме: 19, 30, 41, 47, 212, 217, 223, 228, 234, 239, 245, 246, 249, 250 Забудовник зобов'язався передати Інвестору у 3кварталі 2014 року, тобто не пізніше 30.09.2014р.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, лише 19.03.2015р. Публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" було передано, а Національним банком України прийнято 14 квартир загальною площею 657,70 кв.м., на загальну суму 6 308 495,60 грн. на підтвердження чого суду було надано Акт №5 від 19.03.2015р.
Таким чином, судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" порушило зобов'язання за Договором про інвестування у житлове будівництво в частині передачі Національному банку України об'єкта будівництва у строк, визначений за домовленістю сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
При цьому, право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань, у тому числі, встановлювати неустойку за порушення негрошового зобов'язання, визначено частиною 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, яка передбачена ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань. Аналогічну позицію висловлено Вищим господарським судом України в інформаційному листі №01-06/249 від 15.03.2011р.
Відповідно до п. 7.2 Договору у разі порушення Забудовником строків передачі об'єкта будівництва останній сплачує Інвестору пеню у розмірі 0,1% вартості несвоєчасно переданих квартир, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Одночасно, як зазначалось вище, спір у даній справі виник внаслідок порушення відповідачем негрошового зобов'язання, а саме порушення строків, встановлених Договором про інвестування у житлове будівництво передачі об'єкта будівництва.
При цьому, за висновками суду, та обставина, що за порушення передбаченого строку передачі об'єктів будівництва Інвестору, Забудовник сплачує Позивачу неустойку у вигляді пені у розмірі 0,1% вартості несвоєчасно переданих квартир, за яким допущено прострочення виконання, не перетворює цю неустойку в пеню за порушення грошового зобов'язання, а отже відсутні підстави для обмеження розміру нарахованої неустойки подвійною обліковою ставкою Національного банку України. Аналогічну позицію наведено у постанові від 03.12.2013р. Верховного Суду України по справі №908/43/13-г.
Наразі, Позивачем було нараховано неустойку за порушення строків передачі об'єкта будівництва на суму 6 308 495,60 грн. за 169 днів прострочення. При цьому, позивач виходив з наступного розрахунку: 455 924,70 грн. + 455 924,70 грн. + 454 931,40 грн. + 452 944,80 грн. + 431 376,00 грн. + 438 944,00 грн. + 438 944,00 грн. + 432 322,00 грн. + 429 484,00 грн. + 435 160,00 грн. + 465 432,00 грн. + 473 000,00 грн. + 473 946,00 грн. + 470 162,00 грн. = 6 308 495,60 грн. х 0,1 % /розмір пені/ = 6 308,50 грн. х 169 /днів прострочення/ = 1 066 136,50 грн.
Після проведення власного розрахунку, господарським судом встановлено, що позивачем проведено вірний розрахунок пені за несвоєчасне виконання Публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" прийнятих зобов'язань за вказаним вище правочином, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення стягнення пені в розмірі 1 066 136,50 грн.
Частинами 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Аналогічні положення викладені у ст. 218 Господарського кодексу України.
Відповідачем належними та допустимими доказами не було доведено відсутності вини в порушенні Публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" прийнятих на себе зобов'язань в частині передачі об'єкта будівництва Національному банку України у відповідності до умов укладеного між сторонами Договору.
Також, позивачем нараховано штраф, відповідно до п. 7.2 Договору у розмірі 441 594,69 грн. (7% штрафу нарахованих на загальну вартість фактично переданих квартир в розмірі 6 308 495,60 грн.).
Суд вважає вимогу про стягнення з відповідача 441 594,69 грн. штрафу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що Відповідачем належними та допустимими доказами не було спростовано вини Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" у порушенні строків здачі об'єкта будівництва, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Національного банку України до Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" про стягнення пені у розмірі 1 066 136,50 грн. та 441 594,69 грн. штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, м. Київ, вул. Суворова, 4/6, ідентифікаційний код 23527052) на користь Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код 00032106) пеню в розмірі 1 066 136 (один мільйон шістдесят шість тисяч сто тридцять шість) грн. 50 коп. та 441 594 грн. (чотириста сорок одну тисячу п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 69 коп., 30 154 (тридцять тисяч сто п'ятдесят чотири) грн. 62 коп. судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 18.09.2015р.
Суддя І.І.Борисенко