83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
14.10.09 р. Справа № 16/247
Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,
при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТА - ІНВЕСТ” м.Донецьк
про стягнення 309 600,00 грн.
За участю представників сторін :
від позивача: Мамро О.О. - за довіреністю
від відповідача: Козлов Є.М. - за довіреністю
Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.08.2009р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТА - ІНВЕСТ” м.Донецьк про стягнення 309 600,00 грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 10.09.2009р. - 10 год. 00 хв. Судом визнано обов'язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов'язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи.
Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз'яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оперативного лізингу (оренди) № 592 від 27.11.2007р., плани лізингу до договору, зміни до планів лізингу, замовлення на ТЗ, акти приймання-передачі, лист за вих. № 7644 від 25.06.2009р. про розірвання договору, неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого позивачем були нараховані штрафні санкції.
Позивач надав через канцелярію суду письмові пояснення за № 8817 від 04.09.2009р. та наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на вимоги ст.782 ЦК України, ст.231 ГК України.
Представник відповідача у судових засіданнях проти позовних вимог заперечував в повному обсязі, але письмового відзиву до матеріалів справи не надав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
27.11.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „МЕТА - ІНВЕСТ” (Лізингоодержувач) був укладений договір оперативного лізингу (оренди) за № 592 (далі за текстом - договір), згідно пункту 2 якого Лізингодавець передав Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач отримав в платне користування на умовах оперативного лізингу ТЗ у відповідності з Замовленням на ТЗ.
Договір вступає в дію з моменту його підписання (п.14.3. договору).
Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами були підписані акти прийому-передачі, згідно яких Лізингодавець, згідно умов договору, передав, а Лізингоодержувач прийняв транспортні засоби.
Згідно пункту 3.1. договору строк лізингу починається з моменту передачі ТЗ в лізинг, яким є дата надання та складання сторонами Акту прийому-передачі ТЗ та закінчується в дату повернення та складання Акту про повернення.
Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Відповідно до пунктів 8.5. та 8.5.1. договору лізингодавець може припинити дію договору (стосовно одного, декількох або всіх заподіяних ТЗ) і зажадати негайного повернення ТЗ, якщо Лізингоодержувач припиняє сплату лізингових платежів, передбачених графіком платежів на термін понад 1 місяць.
За розрахунком позивача загальна сума заборгованості за договором за період з 20.04.2008р. по. 30.07.2009р. складає 82148,07грн.
В підтвердження факту існування заборгованості за договором позивач посилається на рішення господарського суду Донецької області від 24.10.2008р. по справі № 24/120, від 24.02.2009р. по справі № 40/4.
Відповідно до пункту 2 ст.806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 Цивільного кодексу України та законом.
Стаття 782 Цивільного кодексу України встановлює, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України „Про фінансовий лізинг” Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
26.06.2009р. позивач направив на адресу відповідача повідомлення за № 7644 від 25.06.2009р. про розірвання договору оперативного лізингу (оренди), яке було отримано 30.06.2009р., що підтверджується матеріалами справи.
Отже, відповідно до ч.2 ст.782 Цивільного кодексу України договір оперативного лізингу (оренди) припинив свою дію.
Позивач у позові зазначає, що має право на отримання штрафу за дострокове припинення дії договору в розмірі 309600,00грн., посилаючись на умови пункту 10.13.1. договору, який передбачає, що Лізингодавець має право на одержання компенсації від Лізингоодержувача в сумі 5 (п'яті) місячних внесків у випадку, якщо Лізингодавець припинив дію договору на підставі пункту 8.5.
Дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача, виходячи з наступних підстав:
Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Оскільки згідно вказаної статті Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) може вираховуватись лише у відсотках та вказана норма не є диспозитивною, то сторони не вправі змінити її положення та встановити у договорі штраф або пеню у вигляді твердої суми або у кратному відношенні до суми зобов'язання.
Суд не приймає посилання позивача на вимоги ч.4 ст.231 Господарського кодексу України, яка передбачає: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У даному випадку в договорі (п.10.13.1.) було передбачено право Лізингодавця на одержання компенсації від Лізингоодержувача в сумі 5 (п'яті) місячних внесків у випадку, якщо Лізингодавець припинив дію договору на підставі пункту 8.5., що суперечить ст.231 Господарського кодексу України (у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
За вказаних обставин, вимоги позивача щодо стягнення суми штрафу у розмірі 309600,00грн. не підлягають задоволенню, так як порядок його нарахування суперечить діючому законодавству.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача.
На підставі ст.ст.549, 782 Цивільного кодексу України, ст.231 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТА - ІНВЕСТ” м.Донецьк про стягнення 309 600,00 грн. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підписання.
Рішення підписане 14.10.2009р.
Суддя