08 жовтня 2009 р.
№ 12/53
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Головуючий суддя
Судді:
Борденюк Є.М.
Могил С.К. (доповідач),
Самусенко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Інвестиційно-фінансова компанія "Система ресурс"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 року
у справі
№ 12/53 господарського суду міста Києва
за позовом
ТОВ "Укрпромзв'язок"
до
ТОВ "Інвестиційно-фінансова компанія "Система ресурс"
про
стягнення 48 909, 36 грн.,
за участю представників
позивача :
Мокляк Ю.В.,
відповідача :
Пронін О.А.,
ТОВ "Укрпромзв'язок" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ "Інвестиційно-фінансова компанія "Система Ресурс" про стягнення з відповідача 43 474, 99 грн. пені та 5 434, 37 грн. 3% річних.
Рішенням господарського суду м. Києва від 20.03.2009, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 у справі № 12/53, позов задоволено повністю стягнуто з відповідача на користь позивача 43 474, 99 грн. пені, 5 434, 37 грн. 3% річних, державне мито в розмірі 489, 09 грн. та 118, 00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення та постанова судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання по оплаті за договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки вартість поставленого позивачем товару відповідачем, в порушення умов договору, не була своєчасно сплачена.
ТОВ "Інвестиційно-фінансова компанія "Система Ресурс", не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями судів попередніх інстанцій, звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просило скасувати рішення господарського суду м. Києва від 20.03.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 у справі № 12/53 оскільки вони були прийняті із порушенням норм матеріального та процесуального права та при не неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Укрпромзв'язок" (продавець за договором) та ТОВ "Інвестиційно-фінансова компанія "Система Ресурс" (покупець за договором) було укладено договір № 01/04/08-УПС-СР від 01.04.2008 за умовами якого продавця було зобов'язано передати у власність покупцю нафтопродукти, а покупця зобов'язано прийняти та оплатити товар, відповідно до умов договору та додатків до нього.
Судами також встановлено, що на виконання своїх зобов'язань за договором позивачем передано у власність відповідачу бітум нафтовий БНД марок 50/70, 60/90, 70/100, 90/130 в загальній кількості 1 149, 73 т на суму 4 335 567,26 грн.
Умовами укладеного договору встановлено, що загальна сума товару складається із сум, вказаних у додатках по кожній партії товару. Разом з тим, п. 3.1 договору сторони за правочином передбачили та встановили порядок оплати, за яким 100% оплати продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 30 календарних днів з моменту відвантаження партії товару, якщо інше не передбачено в додатках.
Під час розгляду справи судами було встановлено, а скаржником не спростовано факту порушення з його боку умов договору в частині здійснення оплати за товар з порушенням встановлених строків.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Тотожні вимоги до господарюючих суб'єктів встановлені ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України. Натомість, Цивільним кодексом України встановлено обов'язок особи виконати зобов'язання у встановлений строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Пунктом 6.3 укладеного між сторонами по справі договору передбачено, що в разі порушення строків оплати продукції, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожен день прострочки.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як достеменно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем не було виконано належним чином свої зобов'язання за договором, оскільки ним своєчасно не було здійснено розрахунок з позивачем за поставлений товар на суму 4 335 567,26 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про правомірність задоволення судами позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача пені та 3% річних за неналежне виконання зобов'язань за договором. Таким чином, твердження скаржника у скарзі про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, а також про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, а тому підстав для скасування законних судових актів колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 у справі № 12/53 - без змін
Головуючий суддя
Борденюк Є.М.
Судді :
Могил С.К.
Самусенко С.С.